У нашій країні створений і постійно діє Координаційний комітет із боротьби з організованою злочинністю і корупцією. У його компетенцію, крім зазначених у самій назві завдань, входить також боротьба з відмиванням "брудних" грошей.
Українське законодавство закріпило ряд базових принципів, визначених Сорока рекомендаціями ФАТФ. Такі заходи були, звичайно, вкрай необхідні, але вони, на жаль, виявилися недостатніми для активної протидії відмиванню "брудних" грошей. Більше того, через політичні чвари і корумпованість частини депутатського корпусу, Верховна Рада на довгі роки (до кінця листопада 2002 р.) затягла прийняття закону про боротьбу з відмиванням "брудних" грошей, у результаті чого наша країна піддалася санкціям з боку ФАТФ.
Так, у червні 2001 р. за результатами пленарного засідання ФАТФ оприлюднила звіт за 2000— 2001 рр., де навела недоліки, які існували та сприяли відмиванню коштів в Україні та закликала нашу державу до співпраці в цій галузі. 5—6 вересня 2001 р. під час чергового пленарного засідання ФАТФ констатує, що в Україні відсутня дієва система з протидії відмиванню коштів, отриманих злочинним шляхом, і, як наслідок, включає нашу країну до так званого "чорного списку" та знову закликає Україну виконати її рекомендації в цій сфері. 20 грудня 2002 р., у зв'язку з не приведенням Україною національного законодавства до міжнародних стандартів з питань протидії відмиванню грошей, ФАТФ на своєму черговому засіданні рекомендує своїм членам запровадити додаткові санкції протидії до нашої країни.
Визначальними кроками на шляху вилучення України зі списку країн, що не співпрацюють з ФАТФ, стало прийняття Верховною Радою України Законів України "Про внесення змін до Закону України по запобіганню протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом" від 24 грудня 2002 р. (набув чинності в червні 2003 р.), "Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексу України" від 16 січня 2003 р., "Про внесення змін до деяких законів України з питань запобігання використання банків та інших фінансових установ з метою легалізації коштів, одержаних злочинним шляхом" від 6 лютого 2003 р., постанови Кабінету Міністрів України від 10 січня
• 2002 р № 35. "Про утворення у складі Міністерства фінансів України Державного департаменту фінансового моніторингу", а також затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 140 від 29 січня
• 2003 р. Програми протидії легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, на 2003 р.
Ці та інші заходи, яких вжили законодавчі та виконавчі гілки влади нашої країни, дали підстави ФАТФ на пленарному засіданні в Парижі в лютому 2003 р. скасувати дію додаткових заходів протидії (санкцій) щодо України.
А у тексті заключного документа чергового пленарного засідання ФАТФ у Берліні (16—20 червня 2003 р.) вже зазначається, що "ФАТФ вітає триваючий прогрес України щодо покращення системи боротьби з відмиванням коштів і підтримує уряд України в його зусиллях у цьому напрямку. Якщо Україна триматиме поточний темп реформування, то її можуть запросити представити імплементацій-ний план найближчим часом". Представлення імплементаційного плану боротьби з відмиванням" брудних" грошей в Україні було надіслано на розгляд ФАТФ вже у вересні 2003 р.
На черговій сесії ФАТФ, що відбулася 25—28 лютого 2004 р. в Парижі, Україну було виключено зі списку країн, що не сприяють боротьбі з відмиванням доходів, отриманих злочинним шляхом. Експерти цієї міжнародної організації дали позитивну оцінку діям законодавчої та виконавчої влади України щодо контролю за фінансовими потоками в національній банківській і страховій системах.
Наша країна активізувала в цьому контексті співпрацю з низкою міжнародних організацій, зокрема з такими як Європейська Комісія, Рада Європи та її Комітет із взаємної оцінки заходів протидії відмиванню грошей, Світовий банк та ЄБРР. У квітні 2003 р. у Києві відбувся перший міжнародний семінар з імплементації Проекту технічної допомоги з питань боротьби з відмиванням доходів, отриманих злочинним шляхом в Україні, що розраховані на термін з 1 лютого 2003 р. по 31 січня 2005 р. Проект фінансується Європейською Комісією (вартість 974,5 тис. євро) та впроваджується Радою Європи.
Таким чином, рекомендації ФАТФ, а також проведені консультації з іноземними фахівцями в цій галузі дали можливість у цілому привести українське законодавство і практичну діяльність у сфері боротьби з відмиванням доходів, отриманих злочинним шляхом, та фінансуванням тероризму у відповідність до вимог світового співтовариства.
Водночас рівень тінізації української економіки і фінансів все ще залишається надто високим. Вів суттєво перевищує рівень тінізації економіки країн Центральної Європи. За оцінками Світового банку, в Угорщині рівень тінізації економіки не перевищує 25 %, у Чехії та Словаччині —18—19, у Польщі — 27,6%.
Наслідками тіньового сектору практично в усіх сферах економічної і фінансової діяльності продовжують залишатися:
• втрата податкових надходжень до бюджету і, як результат, ускладнення виконання фінансових зобов'язань держави;
• недієвість управлінських рішень внаслідок відсутності повної та об'єктивної інформації про розвиток економічних процесів;
• скорочення внутрішніх інвестиційних ресурсів через неможливість відкритого витрачання тіньовими структурами прихованих від оподаткування доходів та їх відплив за кордон;
• зменшення інтересу потенційних стратегічних інвесторів до українських підприємств, що значно гальмує процеси приватизації" фінансового оздоровлення виробництва та приплив іноземних інвестицій.
Головними чинниками тінізації економічного і фінансового секторів продовжують залишатися:
• відсутність повноцінного ринкового середовища;
• недоліки регуляторного механізму і правового забезпечення підприємницької діяльності;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Міжнародні валютно-фінансові відносини» автора Боринець С.Я. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Україна в боротьбі з відмиванням "брудних" грошей“ на сторінці 2. Приємного читання.
