Розділ 7. Операції із залучення та розміщення валютних коштів

- валюти депозиту;

- часу розміщення;

- кількості часових поясів між банком та країною валюти депозиту. Для місячних термінів діє правило "кінця місяця" (end of month rule), яке означає, що якщо дата розміщення депозиту припадає на останній день місяця, то й дата закінчення депозиту також припадатиме на останній робочий день другого місяця.

Наприклад. Місячний депозит, розміщений з датою валютування 31 серпня, повернеться назад 30 вересня.

За термінами розрізняють депозити трьох видів (за Петрашко Л. П.):

1. Депозити до запитання, або онкольні депозити (call deposits). Кошти, в даному випадку, розміщуються в банку на невизначений термін. Однак повернення (або зменшення суми) депозиту можливе лише за умови попереднього повідомлення (за 24 години, 2 дні і т.д.). Для онкольних депозитів властива плаваюча процентна ставка, котра встановлюється за домовленістю сторін на основі визначеного періоду (наприклад, щотижня).

2. Короткострокові одноденні депозити (one day deposits). До цього типу депозитів належать одноденні депозити типу "овернайт" (о/п), "том-некст" (t/n)t "спот-некст" (s/n). Вони використовуються для регулювання короткотермінової ліквідності банку по рахунках ностро.

3. Депозити на фіксовані терміни. Як правило, депозити розміщуються на стандартні терміни: 7 днів (1 тиждень), 1, 2,3,6 місяців і рік. Ці терміни мають назву "прямих дат" (straight dates).

7.2. Процентні ставки на ринку міжбанківських депозитів у іноземній валюті

Процентна ставка - це ціна ресурсів.

На рівень ринкового процента впливають наступні фактори:

- грошово-кредитна політика центрального банку: політика "дорогих грошей", спрямована на обмеження грошової маси, тягне за собою зростання рівня процентних ставок і, навпаки, політика "дешевих грошей" сприяє зниженню процентних ставок;

- потреби уряду в кредитних ресурсах визначають процентні ставки на державні цінні папери, що є альтернативою розміщення коштів (у країнах з розвинутою ринковою економікою вкладення коштів у державні цінні папери вважаються безризикованими): при значному дефіциті бюджету уряд підвищуватиме процентні ставки, щоб збільшити обсяги залучених коштів. Це, у свою чергу, змусить комерційні банки піднімати процентні ставки залучення коштів. У ті ж роки, коли потреба в коштах зменшується, процентні ставки за державними цінними паперами знижуватимуться, що спричинить зниження процентних ставок на ринку;

- стан платіжного балансу країни. Процентні ставки є одним з інструментів коригування капітальних статей платіжного балансу: політика уряду, спрямована на залучення іноземних капіталів, буде супроводжуватися діями центрального банку щодо підвищення рівня процентних ставок;

- попит на грошовому ринку, а також рівень економічної активності: збільшення попиту, характерне для періоду підвищення рівня

економічної активності, сприяє зростанню процентних ставок, економічний спад, що тягне за собою зменшення попиту, веде до падіння рівня процентних ставок;

- очікування на ринку: якщо очікується падіння процентних ставок, то ті учасники фінансового ринку, що мають вільні ресурси, будуть намагатися розмістити їх на більш тривалий термін, щоб одержати максимальний прибуток від високих ставок на момент розміщення коштів, але позичальники, у свою чергу, залучатимуть короткострокові депозити, очікуючи, коли ставки знизяться. У результаті довгострокові процентні ставки впадуть відносно короткострокових. Якщо очікується зростання процентних ставок, то попит на довгострокові позики збільшиться, оскільки позичальники намагатимуться зафіксувати існуючі низькі ставки, водночас кредитори прагнутимуть уникнути довгострокового розміщення коштів, унаслідок чого довгострокові ставки зростуть;

- рівень процентних ставок на світових фінансових ринках: інтернаціоналізація фінансових ринків та часткове або повне скасування більшістю розвинутих країн обмежень на здійснення конверсійних операцій сприяють тому, що підвищення процентних ставок на одному з ринків зумовлює спрямування ресурсів туди, де вони принесуть максимальний дохід.

На рівень процентних ставок за депозитами в іноземній валюті в основному впливають чинники з боку країни походження цієї валюти, а не країни, де здійснюється операція з розміщення або залучення коштів.

- інфляція.