Розділ 7. Операції із залучення та розміщення валютних коштів

1. Забезпечення повноцінної зв'язки: депозитний вклад - карта, що дозволяє забезпечити режим віддаленого обслуговування вкладника (отримання% і повернення депозиту по терміну в банкоматах по всьому світу) при збереженні банком контролю за достроковим вилученням засобів (достроковий розрив тільки у відділенні банку).

2. Автоматична реалізація стратегії перехресного продажу, внаслідок чого забезпечується: негайна видача, безкоштовне оформлення і обслуговування міжнародної платіжної карти.

3. Автоматичне встановлення кредитного ліміту для всіх вкладників з можливістю коректування його величини. При цьому кредитування проводиться залежно від розміру депозиту і є безризиковим.

Разом з тим, поряд з явними перевагами даний продукт володіє і рядом недоліків:

- підвищення вірогідності втрати клієнтом заощаджень або їх частини внаслідок шахрайських операцій третіх осіб з платіжною картою;

- значно знижується вплив банку на клієнтів, оскільки після оформлення вкладу клієнти, що обрали варіант "повернення суми вкладу на карту", можуть отримувати обслуговування дистанційно, без контакту із співробітниками банку. Така ситуація не дає можливості впливати на клієнта з метою продовження співпраці з банком після закінчення терміну вкладу. Відсутність прямого контакту з клієнтом значно знижує можливість пропозиції йому інших або нових послуг банку, внаслідок чого основну ставку доводиться робити на дорогу і менш ефективну "зовнішню" рекламу;

- небажання ряду достатньо перспективних клієнтів використовувати для даних операцій платіжну карту.

У зв'язку з цим, для підтримки стабільного об'єму і розумної вартості депозитного портфелю:

- необхідно дотримуватись розумного балансу депозитно-карткових послуг даного типу і "класичних" строкових вкладів у пасивах банку,

- віддавати пріоритет оформленню депозитів без автоматичного повернення суми вкладу після закінчення терміну на картковий рахунок.

З метою створення клієнтам привабливіших умов розміщення коштів, а також зниження працевитрат на обслуговування депозитного портфелю, строкові вклади типу "Стандарт", передбачають після закінчення терміну вкладу автоматичне продовження договору на новий термін без додаткових узгоджень з клієнтами.

2 Група.

Вклади до запитання є грошовими коштами, які можуть бути витребувані у будь-який момент без попереднього повідомлення банку з боку клієнта.

За класифікацією НБУ: "вклади до запитання" - це грошові кошти або банківські метали, розміщені на вкладних (депозитних) рахунках в банках на умовах виплати вкладу (депозиту) на першу вимогу вкладника.

"Вклади до запитання" в світовій практиці першочергово призначені для здійснення платіжного обороту. Якщо хтось хоче заплатити готівкою, то він зможе це зробити тільки у випадку наявності достатнього запасу готівки. У свою чергу, власник готівки повинен постійно захищати її від втрати, крадіжки або знищення. Тому зберігання грошей у формі вкладів до запитання є для клієнтів дешевою і, разом з тим, простою мірою захисту. Оскільки одночасно клієнт отримує можливість брати участь у безготівковому платіжному обороті, то у нього відпадає ще один ризик - постійно мати при собі великі суми готівки для оплати. Внаслідок цієї умови, "вкладами до запитання" вкладник може розпоряджатися також вільно, як і готівкою, тобто на ці вклади допускають довкладання будь-яких сум у будь-який момент, а також аналогічний порядок зняття всієї або частини внесеної суми.

В світовій практиці термін дії таких вкладів як правило не обумовлюється, проте у вітчизняній практиці банки іноді вказують у договорі термін, на який оформляється вклад, наприклад: один рік. Це робиться для того, щоб мати можливість закрити рахунок вкладника за "своєю ініціативою" у разі тривалого невикористання його клієнтом із-за відсутності коштів на рахунку Проценти на "вклади до запитання" нижчі, ніж на інші вклади. Проте, не дивлячись на те, що банки завжди повинні бути готові до несподіваного відтоку вкладів до запитання, вони все-таки створюють важливу основу для кредитування, тому що коливання окремих вкладів при великому об'ємі операцій в цілому вирівнюються.

Що стосується процентів, що нараховуються, "вклади до запитання" є найдешевшим видом залучених ресурсів. Класичні вклади до запитання найчастіше використовуються для розміщення заощаджень вкладниками, що потребують максимально вільно використовувати свій депозитний рахунок. Тому по "вкладах до запитання" процентні ставки найнижчі з вкладів, але все-таки дозволяють клієнтам одержувати деякий додатковий дохід. Разом з тим в умовах конкуренції, що підвищується, деякі банки встановлюють більш високі процентні ставки, ніж стандартні. Це робиться для того, щоб привернути нових клієнтів або переманити вкладників з інших банків. Як правило, останнім часом така практика спостерігається в сегменті послуг для пенсіонерів. Часто такі банківські продукти мають назви "поточні пенсійні рахунки", але по суті вони ближче до вкладів, ніж до класичних поточних рахунків, призначених для обслуговування платіжного обороту клієнтів. Такі банківські продукти надзвичайно популярні у клієнтів, оскільки вони поєднують дохідність строкових вкладів, свободу в розпорядженні коштами "вкладів до запитання", довгостроковий характер з можливістю накопичення коштів "накопичувальних" вкладів. Разом з тим, дану ситуацію можна розглядати як тимчасову і пов'язану з неподіленим ще зараз ринком "пенсійних послуг". Протягом 1-2-х найближчих років даний ринок, швидше за все стабілізується і всі банки перейдуть на класичну зв'язку: поточний рахунок + строковий (накопичувальний) вклад.

3 Група.

Ощадні вклади займають проміжне положення між строковими і "вкладами до запитання" і призначені для забезпечення довгострокового накопичення клієнтом необхідної суми коштів.

За класифікацією НБУ: "накопичувальні вклади" - вклади, призначені для заощадження грошових коштів, які можуть поповнюватися вкладником за рахунок додаткових внесків.