Розділ «3.5. Сучасні екологічні рухи та громадські організації: етико-правовий аспект»

o право на захист законом;

o право на необхідну для існування частку земних благ.

- Права дикої природи Землі:

o право на життя;

o право на волю від людського контролю і керування;

o право на відшкодування збитку;

o право на захист законом.

- За неживою природою Землі:

o право на життя;

o право на захист від радикального втручання з боку людини;

o право на захист законом;

o право на відшкодування збитків.

На теренах України діє величезна кількість громадських організацій та рухів, серед них Всеукраїнська екологічна ліга, "Зелений світ", "Екоправо", Українське товариство охорони природи, "Голос природи", Всеукраїнська екологічна громадська організація "Мама-86", Всеукраїнський комітет підтримки Програми Організації Об'єднаних націй з навколишнього середовища (УкрЮНЕПком) і багато інших, що проводять значну роботу з втілення ідей та принципів екологічної етики в життєдіяльність сучасного суспільства та формування нової форми екологічної свідомості шляхом конференцій, з'їздів, семінарів, фестивалів, природоохоронних акцій та ін.

Найпотужнішою громадською організацією є Всеукраїнська екологічна ліга, до складу якої входять 22 організації, що вносить сутнісний вклад у поліпшення екологічної ситуації в державі, формування нового екологоорієнтованого світогляду та підвищення рівня екологічної освіти та культури у суспільстві.

Заслуговує на увагу проект політичного документа "Екологічна етика", що розроблений у 2006 р. експертною групою Комісії ЮНЕСКО з етики наукового знання і технології (СОМЕ^Т). Так, як це єдина організація якій доручена робота з етичною проблематикою, адже ЮНЕСКО розглядає етику в якості одного із головних пріоритетів: розробляючи нормативні документи з біоетики, етики вчених, етики космосу, етики використання і збереження навколишнього середовища, глобальною зміною клімату і б. і.

В документі ЮНЕСКО "Екологічна етика" наголошується на двох типах принципів: загальні - повага до всіх форм життя (стверджує цінність самої по собі, безвідносно до людини та її інтересів); біоріз-номаніття (цінність біорізноманіття та збереження); підтримка стійкості біосфери (є важливішим аніж збереження індивідуального життя, виду або екосистеми), екологічна справедливість (рівне розподілення між людьми права на екологічну безпеку та відповідальність кожного за її збереження); завбачуваності (бере до уваги можливі варіанти розвитку та засоби їх зменшення й упередження); загальної гідності природних ресурсів (Земля як цілісність, де всі несуть рівноцінну відповідальність за природні ресурси і навколишнє середовище) та практичні: права майбутніх поколінь (прояв турботи про майбутні покоління людей, так і інших живих істот); розділена відповідальність (відповідальність кожного за всезагальні природні ресурси); презумція небезпеки (є вимогою, щодо дії та її безпечних наслідків для навколишнього середовища); скорочення і конвергенція (введення обмежень на обсяги шкідливих речовин в атмосферу).