РОЗДІЛ 3. ОСНОВНІ ЕСТЕТИЧНІ КАТЕГОРІЇ

Таке розуміння сутності естетичного дає змогу по-новому підійти до вирішення багатьох теоретичних питань, зокрема таких, як природа творчих здібностей людини, сутність творчості, походження мистецтва, його зв'язок з продуктивною працею, відношення мистецтва до дійсності, його соціальні функції та завдання естетичного виховання.

Таке розуміння естетичного дає методологічні засади для розведення естетичної діяльності як загальної категорії та мистецтва як її специфічної форми. Співвідношення естетичного та художнього виглядає наступним чином - естетичне стосується будь-якої суспільно-значущої форми, тобто вся людська культура несе в собі естетичний зміст (знакова функція естетичного), в той час як художнє чи мистецтво виникає лише в разі, коли естетична діяльність розвивається до створення нових культурних структур. Таким чином естетична діяльність створює семіотичну (знакову) сферу культури, художня ж - нові структури (системи) культури. Це дозволяє зрозуміти механізм виникнення мистецтва з певної форми естетичної діяльності і, навпаки, поступову втрату певним видом мистецтва свого суто художнього статусу і перехід її на рівень естетичної цінності.

Слід також відзначити, що сучасна естетична наука проявляє особливий Інтерес до категоріального апарату естетики. Запропонований нами ряд естетичних категорій навряд чи вичерпує їх арсенал і може бути суттєво доповнений. Однак складність полягає в тому, що вчені багато в чому розходяться в питаннях розуміння і тлумачення принципів обґрунтування категоріального статусу понять.