Лише давньогрецькому театру вдається вийти за межі релігійного змісту і стати дійсно художнім феноменом під час занепаду античної демократії. Разом з демократією секуляризація античного театру і зникає (вже давньогрецький філософ Арістотель позначає, що йому здається більш доречним читати античні трагедії, ніж дивитися їх вистави). Найбільш очевидною ця самодостатність художньої культури проявляється за добу Античності. В епоху становлення полісної демократії, оскільки наявність спільноти вільних громадян передбачає їх можливість піднятися над частковими судженнями і оцінювати реальність за законами краси.
Естетична теорія в межах класичної естетики ще не має власного предметного поля, а тому внутрішньо присутня в будь-якій фундаментальній філософській концепції як проекція філософії прекрасного. Тому вона, як і філософський дискурс в цілому, зорієнтована на експлікацію власного понятійного апарату. Чітка пізнавальна орієнтація, що характеризує опозицію об'єкта та суб'єкта пізнання, екстраполюється з філософії на естетичну теорію. З достатньою мірою чіткості можна прослідкувати логічну спадкоємність (яку не можна ототожнювати з хронологією, остання не абсолютизується навіть у представника німецької класичної філософії Г. Гегеля) між окремими естетичними теоріями, їх дедукцію з певної філософської позиції.
Висновки
1.2. Некласична естетика
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Етика. Естетика» автора Невідомо на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „РОЗДІЛ 1. СТАНОВЛЕННЯ ПРЕДМЕТНОГО ПОЛЯ ЕСТЕТИКИ“ на сторінці 2. Приємного читання.