РОЗДІЛ 13. Організація контролю бухгалтерського обліку, звітності та фінансового стану підприємств

У процесі внутрішньогосподарського контролю фінансової звітності вивчають правильність відображення у звітності реального фінансового стану підприємства, перевіряючи при цьому взаємозв'язку показників окремих форм звітності, розкриття у фінансовій звітності всіх основних аспектів облікової політики.

Тому необхідно встановити таке (Рис. 13.3).

На підставі підтвердження вказаних обліково-звітних даних контролери матимуть змогу здійснити об'єктивний аналіз показників фінансового стану підприємства.

Рис. 13.3. Складові процесу внутрішньогосподарського контролю фінансової звітності

13.3. Організація контролю стану податкової звітності

Податкова звітність формується відповідно до видів податків, які визначені Податковим кодексом України.

Перевірка податкової звітності здійснюється з метою підтвердження її повноти та достовірності, а також відповідності чинному законодавству України. Процес контролю зобов'язань за податками зборами варто розглядати як перевірку даних бухгалтерського обліку операцій з оподаткування, показників податкової та фінансової звітності, дотримання облікової та податкової політик підприємства з метою виключення помилок за розрахунками та відповідності вимогам податкового законодавства України.

Характеризуючи податкові зобов'язання як комплекс дій по реалізації податкового обліку, звітності й сплати податку, мабуть, необхідно мати на увазі, що вона значно ширше податкового обов'язку, який розуміється винятково як конституційний обов'язок вчасно й в повному обсязі сплачувати законно встановлені податки й збори на користь держави й муніципальних утворень.

Податкова звітність здійснюється шляхом подачі платником податків податкової документації - документів, які містять відомості про обчислення й сплату податку. Інші відомості не можуть бути предметом податкової документації й податкові органи не мають права вимагати від платника податків надання відомостей, не передбачених законодавством про оподатковування, або подання податкової документації до настання строків звітності. Обов'язок по податковій звітності покладається на платника податків, якщо законодавчим актом про оподатковування платник податку має обов'язок по сплаті податку.

Визначення податкової звітності у нормативно-правових актах України не має однозначного тлумачення та зазнає значних змін в зв'язку із змінами у законах з питань оподаткування. Крім того варто зазначити, що із набуттям чинності Податкового кодексу України відбулися значні зміни у законодавчій базі щодо змісту податкових розрахунків.

У Податковому кодексі відсутнє визначення категорії "податкова звітність". У ст. 75 ПКУ "Перевірки" об'єкти перевірок розмежовуються: податкові декларації (розрахунки), фінансова, статистична та інша звітність, регістри податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів.

В той же час, словосполучення "податкова звітність" у ПКУ застосовується досить широко: це й назва глави 2 "Податкова звітність" розділу II "Адміністрування податків, зборів (обов'язкових платежів)", й використання пари слів "податкова звітність" у назвах статей даного розділу (ст. 47, ст. 50), й включення до обов'язків платника податків (ст. 16 ПКУ) подавати до контролюючих органів звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; подавати документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів; вимога до платника податку на прибуток щодо подання разом з відповідною податковою декларацією квартальної або річної фінансової звітності (ст. 46 ПКУ) тощо.

Визначення "податкова звітність" міститься у Наказі ДПА. Податкова звітність - це документи, які відповідно до законодавства подаються платниками податків до органів ДПС і на підставі яких здійснюються нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Податкова звітність це документація (податкові декларації, розрахунки, звіти, тощо), яка містить інформацію про розрахунок податкових зобов'язань, на підставі яких здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу), що підлягає сплаті до бюджету та державних цільових фондів у встановлені законом терміни, яка подається платником податку, податковим агентом в податкові органи. Вона подається суб'єктом господарювання у податкові органи у порядку, встановленому в податковому законодавстві.

Відповідно до ст. 46.3. Податкового кодексу України, податкова звітність з окремого податку складається наростаючим підсумком, податкова декларація за результатами останнього податкового періоду року прирівнюється до річної податкової декларації, і в такому разі річна податкова декларація не подається.

Відповідно до ст. 47. Податкового кодексу України відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть: юридичні особи, постійні представництва нерезидентів, які відповідно до цього Кодексу визначені платниками податків, а також їх посадові особи.

За ст. 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім митної декларації або обмежень, визначених цією статтею), і зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

На сьогоднішній день активно впроваджується подання звітності в електронному вигляді як крок до розвитку інформаційного суспільства в Україні. Впровадження електронної звітності є спільним кроком до порозуміння між податковою службою та платниками податків, що зробить адміністрування та відшкодування ПДВ прозорим та стабільним.

Подання податкової звітності в електронному вигляді - пріоритетний напрям у розвитку партнерських відносин між органами державної податкової служби й платниками податків. У зв'язку з цим ДПА України, з метою більш широкого впровадження платниками податків цієї форми звітності, виданий Наказ "Про подання електронної податкової звітності", яким затверджена Інструкція з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку і Зразковий договір про визнання електронних документів. Інструкцією визначені загальні принципи організації інформаційного обміну при подачі платниками податків податкової звітності в органи державної податкової служби в електронній формі з використанням електронного цифрового підпису. Дія Інструкції поширюється на ДПА України і її територіальні органи, платників податків, які за власним бажанням подають податкові документи з використанням мережі Інтернет. Отже, підключення до системи подання податкової звітності в електронному вигляді телекомунікаційними каналами зв'язку надає платнику податків ряд суттєвих переваг, а саме: економію робочого часу, уникнення помилок, відсутність дублювання, гарантію оперативного поновлення форм податкової звітності, конфіденційність.

На практиці найчастіше податкова звітність полягає у поданні податкової декларації. Згідно з п. 1.11 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами", податковою декларацією є документ, який подає платник податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування і сплата податку чи збору (обов'язкового платежу). Виходячи з цього, будь-який документ, що подається до податкового органу і призначений для нарахування та сплати обов'язкових платежів у певні фонди, є декларацією незалежно від того, яку назву має такий документ: розрахунок, довідка, звіт тощо. Отже, податкова декларація має характер податкового розрахунку, відповідно до якого платник податків самостійно обчислює суму податку і несе обов'язок своєчасної сплати.