- відсутність адекватної системи державних, регіональних, місцевих та об'єктових резервів;
- недостатні обсяги виконання попереджувальних заходів щодо запобігання надзвичайним ситуаціям природного і техногенного характеру та мінімізації можливих негативних наслідків таких ситуацій;
- відсутність дієвої системи навчання та атестації фахівців з природно-техногенної безпеки.
Головною метою державної політики у галузі зниження ризиків і пом'якшення наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру повинно стати забезпечення гарантованого рівня безпеки особистості, суспільства та навколишнього середовища в межах показників прийнятого ризику, критерії (нормативи) яких встановлюються для відповідного періоду соціально-економічного розвитку країни з урахуванням світового досвіду. При цьому основними цілями мають бути:
- зосередження основних зусиль на прогнозуванні та попередженні надзвичайних ситуацій;
- забезпечення високої готовності органів управління та сил оперативного реагування на надзвичайні ситуації;
- створення системи формування відомчих та регіональних резервів матеріально-технічних ресурсів на випадок виникнення надзвичайної ситуації;
- реальний захист населення та територій від впливу негативних чинників техногенного та природного характеру шляхом вжиття заходів щодо їх запобігання;
- ефективне функціонування та розвиток систем проведення авіаційних робіт з пошуку та рятування, реагування на надзвичайні ситуації на водних об'єктах.
Для цього необхідно вжити комплексні заходи державної політики, спрямовані:
- на ефективну реалізацію політики у сфері захисту населення та територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру, запобігання та оперативного реагування на них: забезпечити уточнення прогнозних даних щодо ризиків виникнення надзвичайних ситуацій, паспортів потенційно небезпечних об'єктів і територій;
- створення розвинутої системи надання первинної медико-санітарної допомоги населенню за умов виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру; проводити підготовку населення до дій під час надзвичайних ситуацій;
- створення нової ідеології протидії катастрофам та надзвичайним ситуаціям, яка повинна знайти своє втілення в єдиній державній цільовій програмі її реалізації;
- підготовку методики прогнозування та оцінки радіаційної обстановки в умовах радіаційних аварій на атомних реакторах та комп'ютерних моделей сценаріїв виникнення розвитку радіаційно-ядерних аварій різних ступенів складності;
- здійснення моніторингу, координацію та забезпечення реалізації комплексних цільових програм захисту населення і територій;
- забезпечення виконання умов приєднання України до міжнародних конвенцій і угод та запровадження європейських та міжнародних стандартів у цих сферах; продовжити удосконалення та розвиток національної законодавчої бази та створення технічних стандартів, гармонізованих відповідно до норм і вимог ЄС.
Стратегічними завданнями на середньострокову перспективу мають бути:
- запобігання виникненню надзвичайних ситуацій, виявлення небезпек, оцінка ризику, прогнозування надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру та ефективний захист населення і територій;
- впровадження регіональних цільових програм протидії підтопленням територій ґрунтовими водами, зсувам, катастрофічним паводкам та ін.;
- введення в дію системи державного регулювання та розвитку економічних важелів управління у сфері запобігання і реагування на надзвичайні ситуації;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Державне регулювання економіки» автора Гриньова В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 15. Державне регулювання природоохоронних заходів“ на сторінці 10. Приємного читання.