Розділ «Тема 14. Забезпечення умов інноваційного розвитку економіки»

- обсяг продажу новоствореної продукції за рік відносно річного загального обсягу продажу;

- кількість впроваджених винаходів за рік відносно їх загальної кількості;

- індекси обсягу виробництва інноваційної продукції;

- індекси продуктивності праці;

- рентабельність інноваційної продукції;

- динаміку впровадження інновацій.

На другому етапі на основі сформованої аналітичної інформації проводять оцінку тенденцій науково-технічного та технологічного стану за кожним видом економічної діяльності шляхом проведення розрахунків показників динаміки її" науково-технічного та технологічного стану та робляться відповідні висновки. Аналіз інноваційного потенціалу галузі може здійснюватися на основі матеріалів прогнозу її розвитку, які мають включати результати:

- аналізу стану науково-технічного та технологічного розвитку галузі;

- оцінки конкурентоспроможності галузевих виробництв з позицій порівняння рівня базових технологій, які використовуються на галузевих виробництвах, та досягнутого світового технологічного рівня;

- аналізу забезпечення підприємств галузі інвестиційними ресурсами, зокрема з визначенням їх обсягів, структури, джерел та видів;

- аналізу обсягів та структури (за строками, напрямами та видами) кредитних вкладень у підприємства галузі;

- проведених маркетингових досліджень сегментів споживання продукції галузі на внутрішньому та зовнішньому ринках, зокрема в контексті наміченого вступу України до Світової організації торгівлі (СОТ), а також можливості включення галузевих виробництв у глобальні технологічні ланцюги, участі у міжнародному поділі праці та приєднання до глобальних коопераційних зв'язків;

- аналізу структури та кон'юнктури сегменту забезпечення галузі сировиною, матеріалами та енергоресурсами, зокрема залежності галузі від кон'юнктури зовнішнього ринку постачання;

- аналізу інноваційного та технологічного потенціалу провідних виробництв галузі в контексті можливості забезпечення реальних потреб розвитку галузі та порівняння з потенціалом аналогічних передових світових виробництв, а також аналізу можливостей мультиплікативного поширення передових базових технологій провідних виробництв як на інші виробництва галузі, так і за її межі;

- аналізу забезпечення галузі трудовими ресурсами в контексті оцінки їх професійно-освітнього рівня.

Аналіз виконання інноваційних проектів, що реалізуються в цій галузі, можна проводити за допомогою оцінки їх ефективності.

Ефективність інноваційних проектів є багатоаспектною і може включати науково-технічну, економічну та соціальну ефективність.

Науково-технічну ефективність можна оцінювати, застосовуючи підхід, заснований на побудові шкали градацій показників рівня новизни та впровадження результатів інноваційного проекту. Загальна інтегральна оцінка інноваційного проекту (науково-технічний ефект) визначається як добуток оцінки рівня новизни та рівня впровадження результатів інноваційного проекту. Рівень впровадження результатів інноваційного проекту можна визначати за шкалою, проградуйованою відповідно до стадій життєвого циклу інновацій, тобто так, щоб мінімальний бал відповідав початковій стадії, а максимальний - останній стадії життєвого циклу інновацій. Це дасть змогу порівнювати роботи різних напрямів: фундаментальні дослідження з високим рівнем новизни і невеликим ступенем впровадження та прикладні роботи, впровадження яких здійснюється за короткі терміни, але рівень новизни не завжди високий. З наближенням до практичного використання у промисловості рівень впровадження зростає.

Економічна ефективність інноваційних проектів визначається за допомогою системи основних та допоміжних економічних показників. Основними показниками ефективності є прибуток або дохід на окремому виробничому об'єкті, зумовлений використанням на ньому технічного нововведення, а також сумарний ефект як сума прибутку чи доходу від запровадження нововведень у галузі національного господарства.

Комерційна ефективність проектів передбачає мінімізацію витрат на реалізацію проекту та максимізацію доходу від його застосування, тобто враховує ринкові вигоди від його реалізації.