Розділ «Тема 14. Забезпечення умов інноваційного розвитку економіки»

Бюджетне фінансування науково-технічної діяльності здійснюється, як правило, на фундаментальні дослідження і розробки, зокрема з питань оборони України; пріоритетні напрями розвитку науки та техніки; прикладні науково-технічні розробки, результати яких мають загальнодержавне значення; науково-технічні дослідження та роботи, які пов'язані з науково-технічним співробітництвом за міжнародними угодами. Фінансування за рахунок бюджетних коштів здійснюється через: базове фінансування як засіб підтримки фундаментальних досліджень, що проводяться в наукових установах та вищих навчальних закладах; цільове фінансування відповідно до пріоритетних напрямів і науково-технічних програм; контрактне фінансування окремих важливих досліджень і розробок, що пройшли конкурсний відбір.

Важливим методом реалізації науково-технічної політики є формування та заохочення науково-технічних кадрів. Держава забезпечує підготовку та перепідготовку науково-технічних кадрів у державних наукових установах і навчальних закладах; виділяє необхідні для цього бюджетні асигнування й матеріальні ресурси; законодавчо створює однакові правові умови для функціонування організаційних структур різних форм власності, які здійснюють навчання й підвищення кваліфікації кадрів; встановлює обов'язковий мінімум науково-технічних знань для кожного рівня освіти. З метою підготовки наукових кадрів держава запроваджує систему атестації наукових викладацьких кадрів та сприяє визнанню еквівалентності дипломів про вищу освіту та наукових ступенів на міждержавному рівні. За найвищі досягнення в галузі науки та техніки держава встановлює премії та почесні звання для осіб, які зробили значний внесок у розвиток науки і техніки, їх реалізацію у виробництві.

Державна політика у сфері патентів і ліцензій є складовою науково-технічної політики. Вона спрямована на регулювання відносин, пов'язаних з набуттям та використанням прав на об'єкти інтелектуальної власності. За умов ринкової економіки реалізація права на інтелектуальну власність уможливлює докорінну зміну системи формування доходів науково-технічних працівників. Автори інтелектуальної власності отримують частину доходів від використання їхнього продукту в бізнесі, їхню працю високо цінує суспільство. У такий спосіб створюється ефективна система заохочення науково-технічних працівників до інтенсифікації досліджень та розробок, підвищення якості науково-технічного й технологічного продукту, його практичної спрямованості. У цілому державну політику у сфері патентів і ліцензій спрямовано на захист інтелектуальної власності, вона здатна стати могутнім чинником науково-технічного розвитку.

Державна податкова політика також має створювати сприятливі економічні умови для прискорення науково-технічного прогресу. З цією метою в податковому законодавстві передбачається диференціація податкових ставок та митних зборів, спрямована на збільшення власних інвестиційних ресурсів науково-дослідних організацій, підприємств та об'єднань, що проводять роботи з пріоритетних напрямів НТП. Пільгове оподаткування має цільовий характер і безпосередньо пов'язане з результатами науково-технічної діяльності. Політика диференціації податкових ставок та їх визначення залежно від кінцевого результату доповнюється такими важелями: податковий кредит на період виконання науково-дослідних та досвідно-конструкторскіх робіт (НДДКР), податковий інвестиційний кредит, який передбачає зменшення податкових ставок залежно від загальної суми інвестицій в активну частку нових основних фондів і на придбання та впровадження нових технологій, з одночасним підвищенням податкових ставок у тих сферах бізнесу, де отримуються прибутки, які значно перевищують середню норму рентабельності без створення інноваційного продукту.

Важливими у диференційованій податковій політиці є митні пільги, установлені для експорту та імпорту нових технологій, устаткування, продукції, ліцензій, "ноу-хау" тощо. Диференційована податкова політика обов'язково повинна спрямовуватися на підтримку малих підприємств, які здійснюють інноваційну діяльність, підтримку авторів інтелектуальної власності, що використовується для створення інноваційного продукту. До складу методів непрямого регулювання належить також стимулююча фінансово-кредитна політика, її основний зміст полягає у наданні державою кредитних ресурсів на пільгових умовах тим комерційним банкам, які кредитують виконання робіт з пріоритетних напрямів НТП. У руслі стимулюючої фінансово-кредитної політики у сфері науково-технічної діяльності передбачається створення спеціалізованих інноваційних банків, інноваційних фондів та страхових компаній. Така політика реалізується за допомогою встановлення пільгових кредитних ставок, надання кредитів на повний строк реалізації інноваційних проектів, установлення пільгового графіка повернення інноваційних кредитів та сплати відсотків.

З метою інтенсифікації відновлювальних процесів у науково-технічній сфері держава здійснює гнучку амортизаційну політику. її зміст полягає в тому, що науково-дослідним, дослідно-конструкторським, проектно-технологічним організаціям, підприємствам та об'єднанням, що ведуть роботи з пріоритетних напрямів НТП та виробляють інноваційний продукт, надається право самостійно визначати метод нарахування амортизації. Законодавством у цьому разі передбачається застосування одного з альтернативних методів нарахування амортизації: рівномірного, прискореного, уповільненого. Вибраний метод має залишатися незмінним принаймні протягом одного календарного року. Застосування гнучкої амортизаційної політики в науково-технічній сфері дає змогу кожній організації формувати оптимальну структуру витрат і в такий спосіб планувати власну стратегію розвитку.

Необхідною умовою практичного використання науково-технічних досягнень є державний захист права інтелектуальної власності на науково-технічну продукцію. Закон України "Про основи державної політики у сфері науки і науково-технічної діяльності" передбачає, що результати науково-технічної діяльності є об'єктом власності створювачів (розробників) науково-технічної продукції, якщо інше не передбачено законом або договором. Результати досліджень з фундаментальних напрямів науки, а також робіт з пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки, що фінансуються за рахунок бюджету, передаються виконавцями державі. Для реалізації такого права є необхідним створення ефективної патентно-інформаційної системи, розгалуженої структури патентно-правових установ, законодавства про інтелектуальну власність, а також виокремлення та розвиток відповідної гілки судової влади.

Важливим методом державної політики у сфері НТП є підтримка міжнародного науково-технічного співробітництва. Міжнародне співробітництво створює необхідні правові й економічні умови та сприяє здійсненню суб'єктами науково-технічної діяльності вільних і рівноправних відносин із міжнародними науковими товариствами. Суб'єктам науково-технічної діяльності надається право брати участь у виконанні міжнародних програм та укладати угоди з іноземними організаціями і фірмами, брати участь у діяльності іноземних та міжнародних наукових товариств, асоціацій та союзів на правах їхніх членів, здійснювати взаємний обмін науково-технічною інформацією, проводити обмін науково-технічними й викладацькими кадрами, студентами та аспірантами, а також спільну підготовку фахівців.

14.5. Формування пріоритетних напрямів інноваційного розвитку галузей економіки

Етапами розроблення та формування пріоритетних напрямів інноваційної діяльності галузевого рівня є:

- аналіз стану науково-технічного та технологічного розвитку галузі;

- аналіз інноваційного потенціалу галузі;

- аналіз виконання інноваційних проектів, що реалізуються у цій галузі;

- проведення маркетингових досліджень середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності галузевого рівня;

- формування пріоритетних напрямів інноваційної діяльності галузі.

Аналіз стану науково-технічного та технологічного розвитку галузі має здійснюватися за кожним видом економічної діяльності. На першому етапі проведення аналізу стану науково-технічного та технологічного розвитку галузі формуються аналітичні таблиці, які мають містити вихідну інформацію про стан науково-технічного та технологічного розвитку кожного виду економічної діяльності. Зазначені аналітичні таблиці можуть включати такі показники (за роками):

- обсяг інноваційних капіталовкладень відносно річного рівня амортизаційних відрахувань;

- обсяг інноваційних капіталовкладень за рік відносно загальних інвестицій в основний капітал;

- розмір доходу від інноваційних капіталовкладень за рік відносно обсягу інноваційних капіталовкладень;

- розмір сукупного фінансування розвитку науки і техніки відносно обсягу виробництва продукції;