Розділ «Тема 11. Державна підтримка підприємницької діяльності»

6. Через невпевненість організаторів бізнесу в майбутньому, поширення переважно невиробничого накопичення їм бракує мотивації до використання доходів на відродження національного виробництва. Гроші витрачаються переважно на особисті "престижні" витрати (купівля нерухомості, золота, предметів розкоші тощо).

7. Формування соціально безвідповідальних "бізнесменів", поведінка яких характеризується відсутністю ділової етики та соціальної відповідальності перед суспільством.

Варто звернути увагу на проблеми, які стримують розвиток бізнесу, найважливіші з них такі:

- політична нестабільність у державі;

- відсутність ефективного механізму державної підтримки підприємництва;

- значний рівень прихованої інфляції;

- адміністративні бар'єри щодо реєстрації, ліцензування та інших видів робіт, пов'язаних з організацією підприємницької діяльності;

- обмеженість внутрішнього попиту, що зумовлено низькими доходами населення;

- неефективна система оподаткування;

- слабо розвинута ринкова інфраструктура;

- недобросовісна конкуренція;

- активне функціонування тіньового сектору;

- низький рівень консультативних послуг та спеціалізованих освітніх програм для підприємців.

З метою створення сприятливих організаційних та економічних умов для розвитку підприємництва органи влади мають:

- надати підприємцям земельні ділянки, передати державне майно, необхідне для здійснення підприємницької діяльності;

- сприяти підприємцям в організації матеріально-технічного забезпечення та інформаційного обслуговування їх діяльності, підготовці кадрів;

- здійснювати первісне облаштування неосвоєних територій об'єктами виробничої та соціальної інфраструктури з продажем або передачею їх підприємцям у визначеному законом порядку;

- стимулювати модернізацію технології, інноваційну діяльність, освоєння підприємцями нових видів продукції та послуг.

Підґрунтям конкурентної політики держави є антимонопольне законодавство, представлене в Україні Законами "Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності", "Про Антимонопольний комітет України", "Про захист від недобросовісної конкуренції". Визначальною ознакою підприємця-монополіста є його монопольне, тобто домінуюче, становище, яке забезпечує йому можливість одноосібно або разом з іншими монополістами обмежувати конкуренцію на певному сегменті ринку.

Ринок у визначених територіальних і товарних межах, на якому діє хоча б одне монопольне утворення або існує бар'єр для вступу інших суб'єктів господарювання на нього, називається монополізованим ринком. Ринок України, виходячи із зазначеного, слід розглядати як високомонополізований. Така ситуація потребує проведення активної конкурентної або антимонопольної політики, в основу якої покладена Державна програма демонополізації економіки та розвитку конкуренції. Метою цієї програми є формування та розвиток конкурентного середовища, яке б забезпечувало ефективне використання суспільних ресурсів, вільний доступ на ринок для підприємців, свободу споживачів у виборі товарів вищої якості за нижчими цінами.