TextBook Таблиця 3.2
ПРИЗНАЧЕННЯ ФІНАНСУВАННЯ БЮДЖЕТУ
| Управління ліквідністю | Покриття бюджетного дефіциту |
| Мета: | |
| Подолання тимчасових касових труднощів, які, за оцінкою, мають бути ліквідовані до закінчення бюджетного періоду | Покриття розриву між річною сумою бюджетних доходів і видатків |
| Джерела покриття (за інструментами): | |
| короткострокові (до одного року) боргові інструменти (векселі та облігації); короткострокові (до одного року) позики; використання депозитів, грошових резервів, інших ліквідних активів, зменшення залишків готівки на бюджетних рахунках | довгострокові (більше одного року) боргові інструменти (облігації); довгострокові позики (кредитні угоди строком більше одного року); реалізація акцій, утримувачем яких є уряд; використання депозитів, грошових резервів, інших ліквідних активів, зменшення залишків готівки на бюджетних рахунках |
В українській бюджетній практиці операції з фінансування бюджету згруповані в три групи: фінансування за борговими операціями; надходження від приватизації державного майна; фінансування за активними операціями. Останні відображають управління ліквідністю бюджету. Класифікація фінансування бюджету за борговими операціями здійснюється за двома ознаками: за типом боргового зобов' язання і за типом кредитора. За кожною з цих ознак бюджетна класифікація виділяє внутрішнє і зовнішнє фінансування (див. табл. 2.5 і 2.6).
У табл. 3.3 наведено фінансування Державного бюджету України, передбачене на 2012 р. Основним джерелом фінансування бюджетного дефіциту є державні запозичення. При цьому сформувалася така їх структура: внутрішні запозичення уряду становлять 53 %, тоді як зовнішні - 47 %. Із загального обсягу державних запозичень 68 % (65 899 561,1 тис. грн) спрямовується на погашення державного боргу в поточному році. Тобто цілком очевидним є рефінансування державного боргу і розгортання в Україні боргової спіралі.
Таблиця 3.3
ФІНАНСУВАННЯ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ УКРАЇНИ НА 2012 р., тис. грн1
| Показник | Усього | Загальний фонд | Спеціальний фонд |
| ЗАГАЛЬНЕ ФІНАНСУВАННЯ | 25 129 484,1 | 21 244 850,8 | 3 884 633,3 |
| Фінансування за борговими операціями | 31 585 000,0 | 23 244 850,8 | 9 340 149,2 |
| Запозичення | 98 484 561,1 | 88 352 636,9 | 10 131 924,2 |
| внутрішні запозичення | 60 952 636,9 | 55 952 636,9 | 5 000 000,0 |
| зовнішні запозичення | 37 531 924,2 | 32 400 000,0 | 5 131 924,2 |
| Погашення | -65 899 561,1 | -65 107 786,1 | -791 775,0 |
| внутрішні зобов'язання | -34 650 959,6 | -34 650 959,6 | 0,0 |
| зовнішні зобов'язання | -31 248 601,5 | -30 456 826,5 | -791 775,0 |
| Надходження від приватизації державного майна | 10 000 000,0 | 10 000 000,0 | - |
Закінчення табл. 3.3
| Показник | Усього | Загальний фонд | Спеціальний фонд |
| Фінансування за активними операціями | -17 455 515,9 | -12 000 000,0 | -5 455 515,9 |
| Зміни обсягів депозитів і цінних паперів, що використовуються для управління ліквідністю | -12 460 515,9 | -12 000 000,0 | -460 515,9 |
| розміщення бюджетних коштів на депозитах або придбання цінних паперів | -12 460 515,9 | -12 000 000,0 | -460 515,9 |
| Зміна обсягів бюджетних коштів | -4 995 000,0 | - | -4 995 000,0 |
| На початок періоду | 5 000,0 | - | 5 000,0 |
| На кінець періоду | 5 000 000,0 | - | 5 000 000,0 |
3.6. Бюджетний дефіцит як об'єкт управління
В українській фінансовій науці та практиці донині залишаються, на жаль, домінуючими погляди на бюджетний дефіцит як на "абсолютне зло". Будь-яке його зростання оцінюється виключно негативно. Це є одним із пояснень прагнення занижувати розміри реального бюджетного дефіциту в офіційній статистиці, зокрема через застосування різних методів маніпулювання для представлення світу "пристойної" картини фінансового стану бюджету. Наприклад, в Україні в бюджетній практиці використовуються не зовсім реальні показники прожиткового мінімуму, мінімальної заробітної плати, мінімальної пенсії, інфляції, існує високий рівень заниження в ході бюджетного планування реальних фінансових потреб закладів бюджетної сфери тощо. З іншого боку, концептуальні підходи до бюджетного дефіциту, вироблені західними науковцями (див. підрозділ 3.1), а також практичний досвід державного фінансового менеджменту розвинутих країн свідчать, що він є значно складнішим явищем. Зокрема, багато в чому завдяки бюджетному дефіциту і за його допомогою вдалося
подолати негативні наслідки Великої депресії 1930-х років. Він став фінансовим інструментом у системі заходів державної політики стимулювання сукупного попиту. Аналогічний досвід використання бюджетного дефіциту як інструменту антикризового регулювання повторився в 2008-2010 рр., хоча й за інших обставин. Подолання наслідків світової фінансової кризи та сучасні фіскальні програми розвинутих країн щодо стимулювання попиту мають у своїй основі дефіцитне фінансування.
Про різке поглиблення бюджетних дефіцитів свідчать дані табл. 3.4. Так, у розвинутих країнах саме названі причини позначилися на тому, що бюджетний дефіцит у 2009 р. порівняно з 2008 р. зріс більше ніж удвічі. Це було наслідком не просто погіршення функціонування економіки, а й результатом свідомого активного використання бюджетного дефіциту для досягнення політичних цілей.
Таблиця 3.4
БЮДЖЕТНИЙ ДЕФІЦИТ (ЧИСТЕ КРЕДИТУВАННЯ/ЧИСТІ ЗАПОЗИЧЕННЯ) У РІЗНИХ КРАЇНАХ СВІТУ (ЗА ДАНИМИ МВФ), % ВВП*
| Країни | 2008 р. | 2009 р. | 2010 р. | 2011 р. |
| Країни з ринком, що формується | -0,4 | -4,8 | -3,9 | -3,2 |
| Розвинуті країни | -4,2 | -9,4 | -8,3 | -7,8 |
| Китай | -0,4 | -3,1 | -3,1 | -2,1 |
| США | -6,5 | -12,7 | -10,6 | -10,8 |
| Велика Британія | -4,9 | -10,3 | -10,3 | -8,1 |
| Японія | -4,1 | -10,1 | -9,4 | -9,1 |
| Ірландія | -7,3 | -14,6 | -31,9 | -11,8 |
| Греція | -7,7 | -13,6 | -7,9 | -7,3 |
| Іспанія | -4,1 | -11,1 | -9,3 | -6,6 |
| Італія | -2,7 | -5,2 | -5,0 | -4,3 |
| Німеччина | 0,0 | -3,0 | -3,5 | -2,6 |
| Франція | -3,3 | -7,6 | -7,7 | -6,0 |
Отже, практика доводить, що бюджетним дефіцитом потрібно грамотно управляти. На певних етапах розвитку, коли держава має проявляти ініціативу й долати негативні та руйнівні для національної економіки наслідки, бюджетний дефіцит, як переконливо свідчать західні теорія і практика, є доцільним і може бути важливим інструментом стимулювальної фіскальної політики. В умовах же економічного розвитку та процвітання роль держави має зменшуватись, а рівень бюджетного дефіциту - знижуватися.
Ідейну основу управління бюджетним дефіцитом створюють наукові фінансові концепції. У бюджетній же роботі виникає питання оптимізації розміру дефіциту відповідно до характеру фіскальної політики уряду. Бюджетна розбалансованість вимагає: по-перше, наукового обґрунтування її масштабів, по-друге, пошуку джерел, які збалансували б грошові потоки бюджету; по-третє, прийняття рішень про використання бюджетного надлишку в разі, якщо доходи більші за видатки; а також - найскладніше питання - розроблення заходів щодо усунення чи зменшення бюджетного дефіциту.
Усі бюджетні операції можна поділити на дві групи:
- операції, які визначають розмір дефіциту, впливають на нього (викликають появу або зменшують дефіцит). До них належать операції, пов'язані з отриманням бюджетних доходів і здійсненням видатків;
- операції, які фінансують (покривають) дефіцит.
З цього випливає, що інструменти оптимізації розміру бюджетного дефіциту є досить обмеженими і зводяться до збільшення доходів та скорочення видатків бюджету. У ширшому розумінні - це всі заходи уряду, які сприяють розв' язанню двох зазначених завдань. Зокрема, мова йде про стимулювання розвитку економіки, збільшення темпів зростання ВВП, раціональну галузеву структуру національної економіки тощо.
На початку 1990-х років фактично всі розвинуті країни світу проводили програми з фіскальної консолідації, мета яких полягала в досягненні довгострокового зменшення фіскального дефіциту. Центральне місце в них займали заходи щодо скорочення дефіциту бюджету. Тому їх реалізація позначилася на змінах бюджетного процесу. Було розроблено низку інструментів контролю та регулювання бюджетного дефіциту. Найбільш яскравими прикладами стали заходи, здійснені в США, Новій Зеландії, ЄС.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Бюджетна система» автора Невідомо на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 3. БЮДЖЕТНИЙ ДЕФІЦИТ І ДЖЕРЕЛА ЙОГО ФІНАНСУВАННЯ“ на сторінці 9. Приємного читання.