Розділ «Тема 3. БЮДЖЕТНИЙ ДЕФІЦИТ І ДЖЕРЕЛА ЙОГО ФІНАНСУВАННЯ»

Рис. 3.3. Дефіцит Державного та Зведеного бюджетів України в 2005-2010 рр.

Бюджетний дефіцит використовується не тільки для управління бюджетом як фондом фінансових ресурсів, збалансування бюджетних витрат із бюджетними ресурсами, а й як важливий макрофінансовий показник. Для аналітичних цілей можна розрахувати низку показників дефіциту. Серед них особливої уваги потребують скориговані показники традиційно розрахованого бюджетного дефіциту.

1. Бюджетний дефіцит без урахування у складі доходів трансфертів (дотацій, субсидій, грантів тощо). Такий показник корисно розраховувати щодо окремих видів бюджетів (а не консолідованих), оскільки він показує, який обсяг запланованих бюджетних видатків не покривається "власними" доходами уряду. Інакше кажучи, з доходів бюджету вилучають ті статті, які пов'язані з неборговими надходженнями від інших бюджетів, іноземних урядів і міжнародних валютно-фінансових організацій.

SB= (Rev - Tr) - Exp,

де Tr - трансферти, отримані бюджетом.

2. Бюджетний дефіцит без урахування приватизаційних (якщо вони обліковуються у складі бюджетних доходів) та інших надходжень разового характеру, пов' язаних із втратою урядом активів. Показує, у який спосіб звичайні, постійні доходи бюджету здатні покрити заплановані в бюджеті видатки.

Sb = (Rev - P) - Exp

або

SB= Bor + C + P - D,

де P - приватизаційні надходження.

3. Бюджетний дефіцит, визначений з урахуванням у складі видатків платежів бюджету з погашення державного боргу. Показує, наскільки всі витрати, які здійснюються з бюджету, покриваються його доходами.

SB= Rev - (Exp + D).

4. У розрахунку первинного дефіциту бюджету зі складу видатків вираховується сума процентних платежів з обслуговування державного боргу:

SPb = Rev - (Exp - Dp)

або

SPв = Sв + Ер,

де SPB - первинний бюджетний дефіцит; Ер - процентні платежі за державним боргом.

Розрахунок первинного дефіциту має велике значення, коли перед бюджетом стоїть завдання з розроблення заходів щодо скорочення державного боргу. Такий показник дає можливість визначити, наскільки нинішня розбалансованість викликана потребою обслуговувати раніше накопичені борги. Інакше кажучи, існує можливість розрахувати розмір впливу минулих бюджетних операцій на теперішнє співвідношення доходів і видатків бюджету.

Різні підходи до визначення бюджетного дефіциту відповідають різним аналітичним завданням та потребам управління бюджетом як фінансовим фондом. "Універсального" показника дефіциту не існує, а для адекватної оцінки стану бюджету і податково-бюджетної політики необхідно розраховувати низку показників дефіциту.

Розвиток провідних країн світу свідчить про зростання ролі держави й ускладнення організації її грошового господарства, що проявилися в розбудові великого державного сектору. Центральне місце в його складі займає сектор державного управління. Він включає органи державної влади й управління всіх рівнів, основна мета діяльності яких полягає в розробленні та здійсненні державної політики. Сучасне грошове господарство сектору державного управління складається, як і для будь-якого суб' єкта, з цілої низки фондів фінансових ресурсів, а також грошових коштів у нефондовій формі. Провідне місце серед них належить центральному (державному або федеральному) бюджету країни, у якому яскраво проявляється вся державна політика.