На сьогодні ця багата спадщина перебуває під загрозою безконтрольного використання і водночас створює додаткові можливості. Лісове господарство, мисливство, туризм, сільське господарство та деякі інші види діяльності, пов'язані з експлуатацією природних ресурсів, можуть приносити швидкий прибуток, але на шкоду біологічному й ландшафтному різноманіттю. Проте з урахуванням відносно низького рівня економічного
розвитку та через необхідність перебудови економіки країн, що перебувають на перехідному етапі, заходи щодо охорони навколишнього природного середовища в поєднанні з розвитком туризму на природних територіях та інших видів діяльності створюють можливості для поліпшення життя місцевого населення і водночас для охорони природних ресурсів відповідного району.
Витрати на збереження біологічного різноманіття в цілому нижчі порівняно з витратами на боротьбу з промисловим забрудненням. Щоправда, у цій сфері вже успішно здійснюється низка проектів, у тому числі й в Україні. Отже, існують можливості для інтеграції природоохоронних складників у процес економічного розвитку, особливо в таких секторах, як
сільське й лісове господарства та водогосподарська діяльність. У Програмі приділяється увага питанням становлення екологічного законодавства та інституцій у країнах ЦСЄ. На подальших конференціях "Довкілля для Європи" здійснювалась оцінка прогресу, досягнутого у виконанні Програми в регіоні ЦСЄ. На Софійській конференції міністрів (1995) було, зокрема, зазначено, що в усіх країнах ЦСЄ активно розробляється і приймається
екологічне законодавство. Воно, як правило, спирається на сучасні керівні принципи екологічної політики (наприклад, принцип "забруднювач платить"), вказує на нові інструменти забезпечення політики (наприклад, платежі за забруднення) і встановлює нові природоохоронні заклади (наприклад, екологічні фонди або органи з нагляду за дотриманням екологічного законодавства). Однак слід враховувати, що в цілому розробка екологічного законодавства та політики дедалі більше регламентуватиметься директивами Європейського союзу. Це особливо стосується країн, які в майбутньому мають шанси приєднатися до ЄС, а також, меншою мірою, інших країн ЦСЄ. Процес вступу деяких країн ЦСЄ до ОЕСР також впливає на розробку екологічної політики і законодавства в цих країнах. Хоч прийняття нового законодавства є важливою передумовою для вирішення основних екологічних проблем, у багатьох країнах ЦСЄ, як і раніше, існують серйозні вади в реалізації керівних принципів екологічної політики. Більшості країн ЦСЄ треба відмовитись від застарілих схем і прийняти реалістичні законодавчі норми. Ці заходи вкрай потрібні для забезпечення авторитету природоохоронних інституцій. Необхідно також створити
більш реалістичні схеми забезпечення дотримання законодавчих положень. У деяких країнах ЦСЄ процес зближення зі стандартами, прийнятими в західноєвропейських державах, може тривати 10—20 років.
Як одну з найважливіших етапів у процесі "Довкілля для Європи" слід, безперечно, відзначити конференцію міністрів, що відбулась у датському місті Оргус у червні 1998 р. За неповні три роки, що минули після конференції в Софії, сталося чимало змін: були прийняті нові члени до ЄС; ухвалено Кіотський протокол до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату, у якому ЄС є одним із ключових учасників; різко посилились настрої щодо згортання програм ядерної енергетики в Європі; з'явилися нові докази необхідності термінових заходів, спрямованих на забезпечення біологічної безпеки.
Значення регіону Європи для глобального природоохоронного процесу підвищилось, що вимагало внесення належних коректив до екологічної політики. Проте аналіз даних щодо екологічного стану довкілля країн Європи показав, що, хоч і відбулося скорочення деяких видів шкідливого екологічного впливу на довкілля, проте в цілому його якість суттєво не поліпшилась. Пріоритетними залишаються такі сектори і напрями:
· транспорт (рекомендується ширше застосовувати економічні інструменти екологічної політики);
· сільське господарство (рекомендується заохочувати фермерів до застосування екологічно "дружніх" технологій);
· енергетика (однією з головних проблем все ще залишаються субсидії);
· менеджмент та екологічний контроль хімічних речовин;
· водні ресурси (особливо щодо забруднення їх важкими металами та хімікатами);
· ґрунти, деградація яких триває;
· збереження біологічного й ландшафтного різноманіття.
На конференції був зроблений помітний крок у питанні розвитку міжнародного екологічного законодавства. Підписано Протокол щодо стійких органічних забруднювачів та Протокол щодо важких металів до Женевської конвенції про транскордонне забруднення повітря на великі відстані (1979), Конвенцію про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та про доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля,
Декларацію з питань етильованого бензину (країни зобов'язалися припинити споживання цього бензину до 1 січня 2005 р.) і Декларацію щодо політики в галузі енергоефективності (остання, зокрема, закликає до скорочення необгрунтованого субсидування енергетичної галузі).
Певного прогресу в природоохоронній сфері досягнуто передусім у країнах — членах ЄС та асоційованих членах. Ситуація в країнах, що не охоплені підготовкою до вступу в ЄС, гірша. Почасти з цієї причини, а також із необхідності й прагнення таких країн "підтягуватися" до європейських екологічних стандартів було погоджено фокус уваги зсувати далі на Схід, тобто активізувати співробітництво з країнами колишнього СРСР, надати їм більш системну технічну допомогу. Необхідно також розпочати широкомасштабну розробку й впровадження інвестиційних природоохоронних проектів, фінансування яких забезпечуватиметься не тільки з внутрішніх ресурсів країн, а й міжнародними фундаціями та країнами-донорами.
Майбутнє європейського екологічного співробітництва учасникам конференції вбачається таким:
оскільки, як показала перевірка часом, стратегічні напрями Екологічної програми для Європи визначені правильно, то і надалі триватиме реалізація довгострокових програм і заходів, відповідних національних екологічних планів дій;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екологічне управління» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Екологічна політика, програми, стратегічні плани дій“ на сторінці 6. Приємного читання.
