Інформація для прийняття рішень у контексті збалансованого розвитку

Екологічне управління

Інтегрування систем екологічного управління на міжнародному й між-секторальному (міжгалузевому) рівнях потребує зменшення інформаційного розриву і розширення обсягів наявної інформації та доступу до неї. Зазначимо, що на міжнародному, міжсекторальному і міжрегіональному рівнях існує розрив між повнотою, наявністю, якістю, узгодженістю, стан-дартизованістю і доступністю даних, що істотно обмежує національні та міжнародні можливості прийняття рішень стосовно екологічного управління і збалансованого розвитку.

Для зменшення інформаційного розриву потрібно:

• розробити узгоджену систему показників гармонізації життєдіяльності і збалансованого розвитку на місцевому, регіональному (обласному), державному й корпоративному рівнях;

• вдосконалити процес збирання й використання даних шляхом ведення переліку тих даних, які стосуються навколишнього середовища, ресурсів та розвитку і грунтуються на національних і регіональних пріоритетах управління збалансованим розвитком;

• вдосконалити методи оцінки й аналізу даних шляхом розробки практичних рекомендацій щодо погодженого скоординованого збирання даних та їх оцінки на національному, регіональному і міжнародному рівнях. Національні, регіональні і міжнародні центри збирання даних і обробки інформації створюють постійно діючі точні системи збирання даних із використанням географічних інформаційних технологій, експертних систем, моделей та інших методів для оцінки та аналізу даних;

• створити системи інформації, що розвиваються, шляхом проведення необхідних організаційних змін на національному рівні для забезпечення комплексного підходу до інформації про навколишнє середовище і розвиток;

• зміцнити потенціал у галузі традиційної інформації шляхом створення механізмів підтримки для забезпечення місцевих громад і користувачів ресурсами, інформацією та спеціальними знаннями, необхідними для гармонізації життєдіяльності, заощадливого використання ресурсів із застосуванням, за необхідності, традиційних і місцевих знань та підходів, що має особливо важливе значення для населення сільських і міських районів.

Управління інформацією в багатьох країнах не відповідає вимогам інтеграції, зважаючи на нестачу фінансових ресурсів і кваліфікованих кадрів, непоінформованість про цінність і наявність такої інформації, а також через низку інших невідкладних або злободенних проблем. Навіть за наявності цієї інформації доступ до неї іноді буває ускладнений або через відсутність технології, що забезпечує ефективність такого доступу, або через витрати, пов'язані з цим доступом, особливо коли йдеться про інформацію, шо зберігається за межами країни і надається на комерційній основі.

Для розширення обсягів наявної інформації та доступу до неї потрібні:

• виробництво інформації, яка буде використана в процесі прийняття рішень і має орієнтуватися на різноманітні групи користувачів та форми доступу, більш прийнятні для такого процесу. Слід створювати або посилювати механізми перетворення наукових і соціально-економічних оцінок на інформацію, придатну як для планування, так і для суспільного користування. Необхідно використовувати електронні і неелектронні форми;

• встановлення стандартів та методів обробки інформації шляхом створення механізмів ефективного і узгодженого обміну нею на місцевому, державному, корпоративному й міжнародному рівнях, у тому числі розробки форматів даних, форм доступу до інформації та її розповсюдження, а також засобів зв'язку;

• підготовка документації шляхом документального оформлення даних про джерела наявної інформації та обмін ними у відповідних організаціях. Слід заохочувати налагодження ділових зв'язків і координації в межах широкого кола інших учасників, включаючи угоди з неурядовими організаціями в галузі обміну інформацією і заходи щодо обміну інформацією про проекти в галузі збалансованого розвитку. Необхідно заохочувати приватний сектор зміцнювати механізми обміну наявними у ньому досвідом та інформацією про збалансований розвиток;

• створення і зміцнення потенціалів у галузі електронних мереж зв'язку шляхом використання різноманітних ініціатив із створення таких мереж, щоб підтримати процес обміну інформацією; надання доступу до баз даних і до інших джерел інформації; сприяння підтримці зв'язку для розв'язання більш комплексних завдань, наприклад завдання щодо впровадження Порядку денного на XXI століття. Слід також розробити механізми впровадження необхідного передавання вхідної і вихідної інформації в межах неелектронних систем зв'язку, щоб забезпечити охоплення тих, хто не може брати участь у діяльності щодо передавання інформації з використанням електронних мереж зв'язку;

• використання корпоративних джерел інформації шляхом проведення обстежень наявної в приватному секторі інформації, діючих механізмів її розповсюдження, щоб виявити недоліки і можливі шляхи їх усунення на комерційних засадах.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екологічне управління» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Інформація для прийняття рішень у контексті збалансованого розвитку“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • КОНЦЕПЦІЯ ПІДРУЧНИКА

  • Глава 1. ЕКОЛОГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ ЯК МЕХАНІЗМ ГАРМОНІЗАЦІЇ СИСТЕМИ "ПРИРОДА-СУСПІЛЬСТВО"

  • Історія розвитку системи "природа—суспільство"

  • Проблеми системної гармонізації

  • Ноосферні принципи вирішення проблем гармонізації

  • Регламентуючі принципи вирішення проблем гармонізації

  • Сучасні вимоги до екологічного управління

  • Базові основи екологічного управління

  • Класифікація систем і механізмів екологічного управління

  • Механізм біотичного регулювання навколишнього природного середовища.

  • Механізм еколого-господарського балансу територій.

  • Кадастровий механізм.

  • Законодавчий і нормативно-правовий механізм.

  • Система економічних важелів і стимулів.

  • Адміністративний механізм.

  • Інформаційно-контрольний механізм.

  • Екологічна політика, програми, стратегічні плани дій

  • Міжнародні організаційні і правові механізми

  • Консультативний орган високого рівня.

  • Програма розвитку Організації Об'єднаних Націй

  • Глава 2. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ СИСТЕМНОГО ЕКОЛОГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ

  • Структура теоретико-методологічних основ екологічного управління

  • Методологія системно-екологічного підходу

  • МЕТОДОЛОГІЧНІ ОЗНАКИ СИСТЕМНО-ЕКОЛОГІЧНОГО ПІДХОДУ

  • Науково-теоретичні основи системного екологічного управління

  • Екологізація систем життєдіяльності

  • НОРМАТИВНА МЕТОДОЛОГІЯ СИСТЕМНОГО ЕКОЛОГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ

  • Стандартні вимоги до систем екологічного управління

  • Нормативна методологія прийняття рішень

  • Зобов'язання і політика

  • Практичні рекомендації щодо екологічної політики

  • Практичні рекомендації щодо екологічних цілей та завдань

  • Практичні рекомендації щодо відповідальності

  • Практичні рекомендації щодо обміну інформацією та звітування

  • Практичні рекомендації щодо управління діяльністю

  • Аналіз і вдосконалення

  • Інноваційна діяльність

  • Стратегічне планування

  • Інформація в екологічному управлінні

  • Розглянемо висновки для менеджера підприємства.

  • Методологія ефективного прийняття рішень

  • МЕНЕДЖЕРСЬКА МЕТОДОЛОГІЯ СИСТЕМНОГО ЕКОЛОГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ

  • Основи діяльності керівника в системі екологічного управління

  • Основи екологічної підготовки управлінського персоналу

  • ДЕРЖАВНА СИСТЕМА ЕКОЛОГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ

  • Функції та ієрархія державної системи екологічного управління

  • Органи загального державного управління

  • Органи спеціального державного управління

  • Спеціальні функції державного екологічного управління

  • Екологічне ліцензування

  • Екологічна експертиза

  • Екологічна сертифікація

  • Оцінка впливу на навколишнє середовище

  • Екологічний моніторинг

  • Екологічна паспортизація

  • СИСТЕМА КОРПОРАТИВНОГО ЕКОЛОГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ

  • Сутність і особливості корпоративного управління

  • Передумови і вигоди від впровадження системи корпоративного екологічного управління

  • ПОПЕРЕДНІЙ КОМПЛЕКСНИЙ АНАЛІЗ ЕКОЛОГІЧНИХ АСПЕКТІВ ДІЯЛЬНОСТІ КОРПОРАЦІЇ

  • ОРГАНІЗАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

  • ДОКУМЕНТАЦІЯ СИСТЕМИ КОРПОРАТИВНОГО ЕКОЛОГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ

  • Спеціальні функції системи корпоративного екологічного управління

  • ОЦІНКА ХАРАКТЕРИСТИК ЖИТТЄВОГО ЦИКЛУ ПРОДУКЦІЇ

  • Інвентаризаційний аналіз життєвого циклу

  • ЕКОЛОГІЧНЕ МАРКУВАННЯ І СЕРТИФІКАЦІЯ

  • Вибір і розробка критеріїв екологічної чистоти продукції.

  • Вибір функціональних характеристик продукції.

  • Контроль відповідності продукції вимогам екологічної чистоти.

  • АУДИТ СИСТЕМ ЕКОЛОГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ

  • Механізми ефективного функціонування системи корпоративного екологічного управління

  • ЕКОЛОГІЧНА МОДЕРНІЗАЦІЯ (ОЗДОРОВЛЕННЯ) ВИРОБНИЦТВА

  • ЕКОЛОГІЧНИЙ МАРКЕТИНГ, ІНЖИНІРИНГ

  • ЕКОЛОГІЧНИЙ ЛІЗИНГ

  • ЕКОЛОГІЧНЕ СТРАХУВАННЯ

  • Глава 5. СИСТЕМА МІСЦЕВОГО ЕКОЛОГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ

  • Екологічні аспекти і функції місцевого самоврядування

  • Адміністративні системи місцевого екологічного управління

  • Місцева екологічна політика, програми

  • . Місцеві програми екологічного аудиту

  • Вдосконалення управління населеними пунктами

  • Глава 6. СИСТЕМА ГРОМАДСЬКОГО ЕКОЛОГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ

  • Форми участі громадськості

  • Законодавчі засади громадського екологічного управління

  • Посилення ролі неурядових організацій

  • Міжнародні аспекти зміцнення потенціалу місцевих громад

  • Роль громадських організацій у формуванні нового ставлення суспільства до природи

  • Глава 7 СИСТЕМИ СПЕЦІАЛЬНОГО ЕКОЛОГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ І ГАРМОНІЗАЦІЇ

  • Функції системи басейнового управління

  • Басейнова модель гармонізації і розвитку (міжнародний досвід співпраці)

  • Система управління формуванням національної екологічної мережі

  • Структурні елементи національної екологічної мережі

  • Система управління екологічною безпекою

  • Законодавчі основи і функції забезпечення екологічної безпеки

  • Міжнародні пріоритети екологічно безпечного управління

  • Екологічно безпечне використання біотехнологій у природоохоронній діяльності (цільове управління)

  • Екологічно безпечне вилучення небезпечних відходів (цільове управління)

  • Екологічно безпечне вилучення твердих відходів і очищення стічних вод (цільове управління)

  • Розширення діяльності, пов'язаної з відходами

  • Глава 8. ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ ЕКОЛОГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ

  • Специфіка інформаційних систем екологічного управління

  • Екологічне законодавство як системоутворювальна база даних

  • Інформація для прийняття рішень у контексті збалансованого розвитку
  • Кадастрова інформаційна система

  • Екологічний моніторинг

  • Екологічне картографування

  • Тематичні карти.

  • Географічні інформаційні системи

  • Регіональні інформаційні системи

  • Загальні терміни та визначення