Екологізація систем життєдіяльності

Екологічне управління

З поняттям біотичного регулювання тісно пов'язана екологізація життєдіяльності суспільства.

Під екологізацією розуміється проникнення екологічних аспектів у всі системи життєдіяльності і управління.

Таке проникнення може здійснюватися за умови біотичної регуляції методами екологічного управління. Так, екологізація системи загального управління здійснюється за допомогою створення підсистем екологічного управління, які функціонують на основі екологічного імперативу, тобто обов'язкової вимоги збереження, відновлення до рівня природної продуктивності деградованих екосистем, а також формування нової етичної системи існування людини як частини земної біоти. Наприклад, екологізація сільського господарства — це перш за все відновлення біопотенціалу і родючості сільськогосподарських угідь, перехід на системи екологічного або органічного землеробства, створення "екологічних фірм" (звичайно, з відповідним державним стимулюванням).

На сучасному етапі розвитку актуальною стає загальна екологізація природокористування. Основним лімітуючим ресурсом розвитку стала несуча здатність планети та окремих її частин екосистем. Виникли навіть нові галузі практики — екологічне планування, або планування екологічної політики, екологічна модернізація виробництва, екологічна освіта, екологічне право, екологічні стандарти. Усе це стало наслідком системної екологізації, паростки якої є і в Україні, і сповнює оптимізмом під час вирішення національних екологічних проблем.

Наукові основи системної організації екологічного управління

Екологізація життєдіяльності в усіх її сферах і рівнях ієрархії нині стає провідною функцією системного екологічного управління. Однак із великими труднощами і надто повільно досягається усвідомлення переваг екологічної переорієнтації суспільних і виробничих процесів. Подолання таких труднощів є одним із завдань організації системного екологічного управління.

Науковий підхід до системного екологічного управління демонструє переваги екологічної переорієнтації. Саме його в управлінській сфері можна вважати інструментом, за допомогою якого фахівці отримують систематизовані знання про те чи інше організаційне явище, користуючись при цьому спостереженнями й теоретичними узагальненнями.

В організації, згідно із загальною теорією і методологією систем ("системи систем"), власні цілі не обов'язково мають збігатися з цілями організаційних підрозділів і персоналу. Яскравий тому приклад — підсистема екологічного управління, екологічні цілі якої можуть не збігатися з комерційними цілями загальної системи управління. Це є серйозною проблемою

внутрішньо системної гармонізації цілей. Відомі американські спеціалісти в галузі психології, організації управління Д. Кац і Р. Кан запропонували розглядати організацію як відкриту систему, що перебуває в динамічній рівновазі із середовищем існування. Ця рівновага підтримується завдяки існуванню входів та виходів, через які організація обмінюється із середовищем ресурсами і результатами своєї діяльності — продукцією, послугами, відходами тощо.

Використовуючи теоретичні розробки, Берталанфі, Кап і Кан визначили дев'ять характеристик організацій як відкритих систем, які можна інтерпретувати і для структур екологічного управління:

Загальносистемна характеристика

• 1. Вхід системи, через який надходять речовина, енергія, інформація із зовнішнього середовища

• 2. Перетворення ресурсів, що надходять через вхід у систему

• 3. Вихід, що забезпечує надходження виробленого продукту (послуги) у навколишнє середовище

• 4. Система (виробнича) як цикл подій: продукт на виході забезпечує надходження нових ресурсів на вхід, і починається новий цикл

• 5. Організація (виробнича система) як відкрита система споживає із середовища більше енергії та інших ресурсів, ніж перетворює на виході

• 6. Наявність інформаційного входу: система періодично збирає інформацію про навколишнє середовище, а також про результати своєї діяльності (для її подальшого коригування)

• 7. Стабільність: система (виробнича чи інша) може тривалий час не змінюватись за умов незмінності параметрів її входу та виходу

• 8. Диференціація: відкрита система рухається в напрямку розвитку диференціації її структури

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екологічне управління» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Екологізація систем життєдіяльності“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • КОНЦЕПЦІЯ ПІДРУЧНИКА

  • Глава 1. ЕКОЛОГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ ЯК МЕХАНІЗМ ГАРМОНІЗАЦІЇ СИСТЕМИ "ПРИРОДА-СУСПІЛЬСТВО"

  • Історія розвитку системи "природа—суспільство"

  • Проблеми системної гармонізації

  • Ноосферні принципи вирішення проблем гармонізації

  • Регламентуючі принципи вирішення проблем гармонізації

  • Сучасні вимоги до екологічного управління

  • Базові основи екологічного управління

  • Класифікація систем і механізмів екологічного управління

  • Механізм біотичного регулювання навколишнього природного середовища.

  • Механізм еколого-господарського балансу територій.

  • Кадастровий механізм.

  • Законодавчий і нормативно-правовий механізм.

  • Система економічних важелів і стимулів.

  • Адміністративний механізм.

  • Інформаційно-контрольний механізм.

  • Екологічна політика, програми, стратегічні плани дій

  • Міжнародні організаційні і правові механізми

  • Консультативний орган високого рівня.

  • Програма розвитку Організації Об'єднаних Націй

  • Глава 2. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ СИСТЕМНОГО ЕКОЛОГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ

  • Структура теоретико-методологічних основ екологічного управління

  • Методологія системно-екологічного підходу

  • МЕТОДОЛОГІЧНІ ОЗНАКИ СИСТЕМНО-ЕКОЛОГІЧНОГО ПІДХОДУ

  • Науково-теоретичні основи системного екологічного управління

  • Екологізація систем життєдіяльності
  • НОРМАТИВНА МЕТОДОЛОГІЯ СИСТЕМНОГО ЕКОЛОГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ

  • Стандартні вимоги до систем екологічного управління

  • Нормативна методологія прийняття рішень

  • Зобов'язання і політика

  • Практичні рекомендації щодо екологічної політики

  • Практичні рекомендації щодо екологічних цілей та завдань

  • Практичні рекомендації щодо відповідальності

  • Практичні рекомендації щодо обміну інформацією та звітування

  • Практичні рекомендації щодо управління діяльністю

  • Аналіз і вдосконалення

  • Інноваційна діяльність

  • Стратегічне планування

  • Інформація в екологічному управлінні

  • Розглянемо висновки для менеджера підприємства.

  • Методологія ефективного прийняття рішень

  • МЕНЕДЖЕРСЬКА МЕТОДОЛОГІЯ СИСТЕМНОГО ЕКОЛОГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ

  • Основи діяльності керівника в системі екологічного управління

  • Основи екологічної підготовки управлінського персоналу

  • ДЕРЖАВНА СИСТЕМА ЕКОЛОГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ

  • Функції та ієрархія державної системи екологічного управління

  • Органи загального державного управління

  • Органи спеціального державного управління

  • Спеціальні функції державного екологічного управління

  • Екологічне ліцензування

  • Екологічна експертиза

  • Екологічна сертифікація

  • Оцінка впливу на навколишнє середовище

  • Екологічний моніторинг

  • Екологічна паспортизація

  • СИСТЕМА КОРПОРАТИВНОГО ЕКОЛОГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ

  • Сутність і особливості корпоративного управління

  • Передумови і вигоди від впровадження системи корпоративного екологічного управління

  • ПОПЕРЕДНІЙ КОМПЛЕКСНИЙ АНАЛІЗ ЕКОЛОГІЧНИХ АСПЕКТІВ ДІЯЛЬНОСТІ КОРПОРАЦІЇ

  • ОРГАНІЗАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

  • ДОКУМЕНТАЦІЯ СИСТЕМИ КОРПОРАТИВНОГО ЕКОЛОГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ

  • Спеціальні функції системи корпоративного екологічного управління

  • ОЦІНКА ХАРАКТЕРИСТИК ЖИТТЄВОГО ЦИКЛУ ПРОДУКЦІЇ

  • Інвентаризаційний аналіз життєвого циклу

  • ЕКОЛОГІЧНЕ МАРКУВАННЯ І СЕРТИФІКАЦІЯ

  • Вибір і розробка критеріїв екологічної чистоти продукції.

  • Вибір функціональних характеристик продукції.

  • Контроль відповідності продукції вимогам екологічної чистоти.

  • АУДИТ СИСТЕМ ЕКОЛОГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ

  • Механізми ефективного функціонування системи корпоративного екологічного управління

  • ЕКОЛОГІЧНА МОДЕРНІЗАЦІЯ (ОЗДОРОВЛЕННЯ) ВИРОБНИЦТВА

  • ЕКОЛОГІЧНИЙ МАРКЕТИНГ, ІНЖИНІРИНГ

  • ЕКОЛОГІЧНИЙ ЛІЗИНГ

  • ЕКОЛОГІЧНЕ СТРАХУВАННЯ

  • Глава 5. СИСТЕМА МІСЦЕВОГО ЕКОЛОГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ

  • Екологічні аспекти і функції місцевого самоврядування

  • Адміністративні системи місцевого екологічного управління

  • Місцева екологічна політика, програми

  • . Місцеві програми екологічного аудиту

  • Вдосконалення управління населеними пунктами

  • Глава 6. СИСТЕМА ГРОМАДСЬКОГО ЕКОЛОГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ

  • Форми участі громадськості

  • Законодавчі засади громадського екологічного управління

  • Посилення ролі неурядових організацій

  • Міжнародні аспекти зміцнення потенціалу місцевих громад

  • Роль громадських організацій у формуванні нового ставлення суспільства до природи

  • Глава 7 СИСТЕМИ СПЕЦІАЛЬНОГО ЕКОЛОГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ І ГАРМОНІЗАЦІЇ

  • Функції системи басейнового управління

  • Басейнова модель гармонізації і розвитку (міжнародний досвід співпраці)

  • Система управління формуванням національної екологічної мережі

  • Структурні елементи національної екологічної мережі

  • Система управління екологічною безпекою

  • Законодавчі основи і функції забезпечення екологічної безпеки

  • Міжнародні пріоритети екологічно безпечного управління

  • Екологічно безпечне використання біотехнологій у природоохоронній діяльності (цільове управління)

  • Екологічно безпечне вилучення небезпечних відходів (цільове управління)

  • Екологічно безпечне вилучення твердих відходів і очищення стічних вод (цільове управління)

  • Розширення діяльності, пов'язаної з відходами

  • Глава 8. ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ ЕКОЛОГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ

  • Специфіка інформаційних систем екологічного управління

  • Екологічне законодавство як системоутворювальна база даних

  • Інформація для прийняття рішень у контексті збалансованого розвитку

  • Кадастрова інформаційна система

  • Екологічний моніторинг

  • Екологічне картографування

  • Тематичні карти.

  • Географічні інформаційні системи

  • Регіональні інформаційні системи

  • Загальні терміни та визначення