Програма розвитку Організації Об'єднаних Націй

Екологічне управління

Програма розвитку ООН, як і ЮНЕП, відіграє важливу роль у втіленні в життя рішень із питань навколишнього середовища і розвитку. Через свою мережу відділень на місцях вона сприяє активізації спільних зусиль системи Організації Об'єднаних Націй на підтримку впровадження принципів сталого розвитку на національному, регіональному, міжрегіональному й глобальному рівнях, використовуючи при цьому послуги фахівців, спеціалізованих установ, інших організацій і органів ООН, що функціонують.

Її роль така:

виступати як провідна установа в організації діяльності системи ООН зі створення потенціалу на місцевому, національному й регіональному рівнях;

здійснювати від імені урядів мобілізацію ресурсів донорів на потреби у створенні потенціалу в країнах-отримувачах на основі використання, за необхідності, нарад, засідань "за круглим столом";

посилювати власні програми, щоб сприяти очікуваним заходам за результатами Конференції ООН;

сприяти країнам-отримувачам, на їхнє прохання, у створенні й зміцненні національних координаційних механізмів і мереж, пов'язаних із впровадженням очікуваних заходів за результатами Конференції;

сприяти країнам-отримувачам, на їхнє прохання, у координації зусиль, спрямованих на мобілізацію внутрішніх фінансових ресурсів;

заохочувати участь і посилювати роль жінок, молоді, інших основних груп у впровадженні Порядку денного на XXI століття.

Неурядові організації є важливими партнерами в активізації впровадження принципів сталого розвитку. Певним неурядовим організаціям, у тому числі науковим колам, приватному сектору і групам жінок, надається можливість зробити свій внесок і встановити відповідні взаємовідносини із системою ООН. Слід надавати підтримку країнам, що розвиваються, і мережам, організованим ними самостійно.

Системі ООН, міжнародним фінансовим установам і установам, що вирішують питання розвитку, а також усім міжурядовим організаціям і форумам, консультуючись із неурядовими організаціями, слід вжити заходів щодо:

розробки відкритих і ефективних засобів забезпечення участі неурядових організацій, у тому числі тих, діяльність яких пов'язана з проблемами великих груп населення, в установленому процесі спостереження й оцінки ходу впровадження принципів сталого розвитку на всіх рівнях;

врахування результатів, що отримані неурядовими організаціями в рамках їхніх систем спостереження і процесів оцінки, у відповідних доповідях Генерального секретаря про хід впровадження принципів сталого розвитку.

Основними правовими документами міжнародного організаційного механізму є універсальні, дво- та багатосторонні договори, які повинні враховувати:

подальший розвиток міжнародного права в галузі сталого розвитку з особливим наголосом на забезпечення належного балансу між пріоритетами охорони навколишнього середовища і потребами розвитку;

необхідність виявлення і зміцнення взаємозв'язку між наявними міжнародними документами або угодами в галузі охорони навколишнього середовища і відповідними угодами або документами із соціальних і економічних питань з урахуванням особливих потреб країн, що розвиваються.

Загальна мета огляду і розвитку міжнародного екологічного права має полягати в оцінці й стимулюванні ефективності такого права, у сприянні інтеграції політики в галузі навколишнього середовища і розвитку через посередництво ефективних міжнародних угод та документів з урахуванням як універсальних принципів, так і особливих та диференційованих потреб і проблем усіх країн.

Конкретними цілями у цій сфері слід вважати такі:

виявлення і пошук шляхів подолання труднощів, що перешкоджають участі окремих держав, зокрема країн, що розвиваються, у діяльності в рамках міжнародних угод або в діяльності належного їх впровадження в життя;

встановлення пріоритетів для майбутньої діяльності з розробки правових норм у галузі сталого розвитку на міжнародному, регіональному й субрегіональному рівнях для підвищення ефективності міжнародного права в цій галузі шляхом, зокрема, інтеграції діяльності в галузі охорони навколишнього середовища і розвитку;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екологічне управління» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Програма розвитку Організації Об'єднаних Націй“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • КОНЦЕПЦІЯ ПІДРУЧНИКА

  • Глава 1. ЕКОЛОГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ ЯК МЕХАНІЗМ ГАРМОНІЗАЦІЇ СИСТЕМИ "ПРИРОДА-СУСПІЛЬСТВО"

  • Історія розвитку системи "природа—суспільство"

  • Проблеми системної гармонізації

  • Ноосферні принципи вирішення проблем гармонізації

  • Регламентуючі принципи вирішення проблем гармонізації

  • Сучасні вимоги до екологічного управління

  • Базові основи екологічного управління

  • Класифікація систем і механізмів екологічного управління

  • Механізм біотичного регулювання навколишнього природного середовища.

  • Механізм еколого-господарського балансу територій.

  • Кадастровий механізм.

  • Законодавчий і нормативно-правовий механізм.

  • Система економічних важелів і стимулів.

  • Адміністративний механізм.

  • Інформаційно-контрольний механізм.

  • Екологічна політика, програми, стратегічні плани дій

  • Міжнародні організаційні і правові механізми

  • Консультативний орган високого рівня.

  • Програма розвитку Організації Об'єднаних Націй
  • Глава 2. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ СИСТЕМНОГО ЕКОЛОГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ

  • Структура теоретико-методологічних основ екологічного управління

  • Методологія системно-екологічного підходу

  • МЕТОДОЛОГІЧНІ ОЗНАКИ СИСТЕМНО-ЕКОЛОГІЧНОГО ПІДХОДУ

  • Науково-теоретичні основи системного екологічного управління

  • Екологізація систем життєдіяльності

  • НОРМАТИВНА МЕТОДОЛОГІЯ СИСТЕМНОГО ЕКОЛОГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ

  • Стандартні вимоги до систем екологічного управління

  • Нормативна методологія прийняття рішень

  • Зобов'язання і політика

  • Практичні рекомендації щодо екологічної політики

  • Практичні рекомендації щодо екологічних цілей та завдань

  • Практичні рекомендації щодо відповідальності

  • Практичні рекомендації щодо обміну інформацією та звітування

  • Практичні рекомендації щодо управління діяльністю

  • Аналіз і вдосконалення

  • Інноваційна діяльність

  • Стратегічне планування

  • Інформація в екологічному управлінні

  • Розглянемо висновки для менеджера підприємства.

  • Методологія ефективного прийняття рішень

  • МЕНЕДЖЕРСЬКА МЕТОДОЛОГІЯ СИСТЕМНОГО ЕКОЛОГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ

  • Основи діяльності керівника в системі екологічного управління

  • Основи екологічної підготовки управлінського персоналу

  • ДЕРЖАВНА СИСТЕМА ЕКОЛОГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ

  • Функції та ієрархія державної системи екологічного управління

  • Органи загального державного управління

  • Органи спеціального державного управління

  • Спеціальні функції державного екологічного управління

  • Екологічне ліцензування

  • Екологічна експертиза

  • Екологічна сертифікація

  • Оцінка впливу на навколишнє середовище

  • Екологічний моніторинг

  • Екологічна паспортизація

  • СИСТЕМА КОРПОРАТИВНОГО ЕКОЛОГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ

  • Сутність і особливості корпоративного управління

  • Передумови і вигоди від впровадження системи корпоративного екологічного управління

  • ПОПЕРЕДНІЙ КОМПЛЕКСНИЙ АНАЛІЗ ЕКОЛОГІЧНИХ АСПЕКТІВ ДІЯЛЬНОСТІ КОРПОРАЦІЇ

  • ОРГАНІЗАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

  • ДОКУМЕНТАЦІЯ СИСТЕМИ КОРПОРАТИВНОГО ЕКОЛОГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ

  • Спеціальні функції системи корпоративного екологічного управління

  • ОЦІНКА ХАРАКТЕРИСТИК ЖИТТЄВОГО ЦИКЛУ ПРОДУКЦІЇ

  • Інвентаризаційний аналіз життєвого циклу

  • ЕКОЛОГІЧНЕ МАРКУВАННЯ І СЕРТИФІКАЦІЯ

  • Вибір і розробка критеріїв екологічної чистоти продукції.

  • Вибір функціональних характеристик продукції.

  • Контроль відповідності продукції вимогам екологічної чистоти.

  • АУДИТ СИСТЕМ ЕКОЛОГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ

  • Механізми ефективного функціонування системи корпоративного екологічного управління

  • ЕКОЛОГІЧНА МОДЕРНІЗАЦІЯ (ОЗДОРОВЛЕННЯ) ВИРОБНИЦТВА

  • ЕКОЛОГІЧНИЙ МАРКЕТИНГ, ІНЖИНІРИНГ

  • ЕКОЛОГІЧНИЙ ЛІЗИНГ

  • ЕКОЛОГІЧНЕ СТРАХУВАННЯ

  • Глава 5. СИСТЕМА МІСЦЕВОГО ЕКОЛОГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ

  • Екологічні аспекти і функції місцевого самоврядування

  • Адміністративні системи місцевого екологічного управління

  • Місцева екологічна політика, програми

  • . Місцеві програми екологічного аудиту

  • Вдосконалення управління населеними пунктами

  • Глава 6. СИСТЕМА ГРОМАДСЬКОГО ЕКОЛОГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ

  • Форми участі громадськості

  • Законодавчі засади громадського екологічного управління

  • Посилення ролі неурядових організацій

  • Міжнародні аспекти зміцнення потенціалу місцевих громад

  • Роль громадських організацій у формуванні нового ставлення суспільства до природи

  • Глава 7 СИСТЕМИ СПЕЦІАЛЬНОГО ЕКОЛОГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ І ГАРМОНІЗАЦІЇ

  • Функції системи басейнового управління

  • Басейнова модель гармонізації і розвитку (міжнародний досвід співпраці)

  • Система управління формуванням національної екологічної мережі

  • Структурні елементи національної екологічної мережі

  • Система управління екологічною безпекою

  • Законодавчі основи і функції забезпечення екологічної безпеки

  • Міжнародні пріоритети екологічно безпечного управління

  • Екологічно безпечне використання біотехнологій у природоохоронній діяльності (цільове управління)

  • Екологічно безпечне вилучення небезпечних відходів (цільове управління)

  • Екологічно безпечне вилучення твердих відходів і очищення стічних вод (цільове управління)

  • Розширення діяльності, пов'язаної з відходами

  • Глава 8. ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ ЕКОЛОГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ

  • Специфіка інформаційних систем екологічного управління

  • Екологічне законодавство як системоутворювальна база даних

  • Інформація для прийняття рішень у контексті збалансованого розвитку

  • Кадастрова інформаційна система

  • Екологічний моніторинг

  • Екологічне картографування

  • Тематичні карти.

  • Географічні інформаційні системи

  • Регіональні інформаційні системи

  • Загальні терміни та визначення