СЛОВНИК ТЕРМІНІВ

Екологічна оцінка та екологічна експертиза

ЕНЕРГЕТИКА АЛЬТЕРНАТИВНА – отримання енергії не з традиційних корисних копалин і її джерел (вугілля, нафти, сланців, природного газу і т.д.), а від Сонця, геотермальних джерел, вітру і т.п.

ЕНЕРГЕТИКА ТРАДИЦІЙНА – отримання енергії з викопного палива – вугілля, нафти, природного газу, торфу, сланців, а також дров, текучої води. До Е.т. відносять також атомну (ядерну) енергетику.

ЕНЕРГЕТИЧНА КРИЗА (від гр. krisis – поворотний пункт, кінець) – гостра нестача енергоносіїв.

ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ – заходи, спрямовані на заощадження теплової та електричної енергії, а також використання альтернативних джерел енергії.

ЕНТРОПІЯ – величина, що характеризує міру зв'язаної енергії (AS), яка в ізотермічному процесі не може бути перетворена в роботу; по-іншому, – якісне вираження рівня неорганізованості в системі (екосистемі).

ЕПІДЕМІЯ – швидке і безперервне поширення інфекційного захворювання в межах будь-якого регіону. При всесвітньому поширенні говорять про пандемії.

ЕПІПЕЛАГІАЛЬ – поверхневий шар океану (до 200 м) на межі з атмосферою.

ЕРОЗІЯ – сукупність всіх процесів, які призводять до руйнування земної поверхні. Розрізняють вітрову, водну, пасовищну, транспортну, хімічну та інші види Е.

ЕСТУАРІЙ – широке, воронкоподібне гирло річки, що впадає в океан або море.

Є

ЄМНІСТЬ ВОДОСХОВИЩА – об'єм водосховища в метрах кубічних чи кілометрах кубічних.

ЄМНІСТЬ ЛАНДШАФТУ – здатність ландшафту задовольняти будь-які потреби людини (в кількісних показниках).

ЄМНІСТЬ СЕРЕДОВИЩА – 1) кількість особин, потреби яких можуть бути задоволені ресурсами даного місцеперебування без істотної шкоди для його подальшого існування; 2) здатність середовища природного або середовища природно-антропогенного зазнавати соціально-економічного навантаження без істотного порушення виконуваних ним функцій життєзабезпечення.

Ж

ЖИВА РЕЧОВИНА – сукупність організмів нашої планети. Поняття "Ж.р." ввів у науку В.І. Вернадський. Ж.р. виконує найважливіші функції: протидіє хаосу й ентропії, концентрує в земній корі, руйнує й агрегує неживу матерію, окиснює, відновлює й перерозподіляє хімічні сполуки. Суха маса Ж.р. оцінюється в 2...3 трлн. т – приблизно в 1 млрд, разів менше за масу Землі. Проте Ж.р. відрізняється від неживої надзвичайно високою активністю, зокрема дуже швидким колообігом речовин. Основні властивості Ж.р.: високоорганізована внутрішня структура; здатність уловлювати із зовнішнього середовища й трансформувати речовини та енергію, забезпечуючи ними процеси своєї життєдіяльності; здатність підтримувати сталість власного внутрішнього середовища попри коливання умов довкілля; здатність до самовідтворення шляхом розмноження. Ж.р. існує у формі організмів (індивідів), які, у свою чергою, групуються у види.

ЖИТТЄВИМ ЦИКЛ – послідовність взаємопов'язаних складових продукційноії системи, починаючи від процесу видобування сировини або відновлення природних ресурсів до кінцевої стадії – поводження з відходами.

З

ЗАБОЛОЧЕНІСТЬ – 1) заростання водойм болотною рослинністю; 2) перезволоженість грунтів внаслідок збільшення рівня грунтових вод, утрудненого стоку, близького залягання до поверхні водоносних пластів, а також в результаті зміни режиму випаровування; супроводжується зміною в складі рослинності. 3. часто призводить до утворення заболочених, болотних грунтів і нагромадження на поверхні органічних речовин, що не розклалися, і торфу. 3. погіршує агрономічні властивості грунтів і знижує продуктивність лісів.

ЗАБРУДНЕННЯ середовища – потрапляння в якесь природне чи антропогенне середовище або виникнення в ньому нових, не характерних для нього фізичних, хімічних чи біологічних речовин, агентів, що шкідливо впливають на організми, або перевищення природного середньобагаторічного рівня концентрації зазначених агентів у середовищі. З. класифікують так: за походженням – З. природне, З. фонове й З. антропогенне; З. матеріальне, З. енергетичне; за об'єктами – З. водойм, З. атмосфери, З. біосфери. З. грунту й т.д.; за джерелами – З. біологічне, З. механічне, З. фізичне, З. хімічне; за тривалістю дії – З. тимчасове, З. постійне; за масштабом поширення – З. регіональне, З. глобальне, З. локальне; за характером – З. навмисне, З. супутнє, З. аварійно-випадкове.

ЗАБРУДНЕННЯ АНТРОПОГЕННЕ – забруднення, яке виникає в результаті господарської діяльності людей, зокрема їх прямого або опосередкованого впливу на склад та інтенсивність забруднення природного, що в сукупності призводить до порушення рівноваги в природі. Рівень З.а. не завжди можна контролювати ГДК, ГДВ та ін. нормативами.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екологічна оцінка та екологічна експертиза» автора Бобровський А.Л. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „СЛОВНИК ТЕРМІНІВ“ на сторінці 19. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • СУТНІСТЬ АНТРОПОГЕННИХ ПРОБЛЕМ ДОВКІЛЛЯ

  • Екологічні проблеми в Україні

  • Проблеми збереження біорізноманіття

  • НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ

  • Основні положення Закону України "Про екологічну експертизу"

  • Порівняння й адаптація екологічного законодавства України до чинного в ЄС

  • СПОСТЕРЕЖЕННЯ І КОНТРОЛЬ ЗА СТАНОМ ДОВКІЛЛЯ

  • Державний екологічний моніторинг в Україні

  • Екологічне нормування

  • ЕКОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЕКТІВ І ВИРОБНИЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

  • Практичне застосування природоохоронних технологій

  • Управління охороною навколишнього середовища на підприємствах

  • Процедури екологічного супроводу планованої господарської діяльності

  • Критеріальна основа оцінок впливу та методи оцінки інтенсивності техногенних навантажень на довкілля

  • ХАРАКТЕРИСТИКА СКЛАДОВИХ СИСТЕМИ ЕКОЛОГІЧНОЇ ОЦІНКИ ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

  • Державна екологічна експертиза

  • Громадська екологічна експертиза

  • Державний екологічний контроль за виконанням вимог висновку ДЕЕ

  • СЛОВНИК ТЕРМІНІВ