ЕКОЛОГІЧНИЙ ПОДАТОК – еколого-політичний інструмент, який приписує кожному забруднику довкілля відповідною шкідливою речовиною абсолютно граничну межу викидів, скидів забруднювальних речовин.
ЕКОЛОГІЧНИЙ ПОПИТ – попит на задоволення екологічних потреб.
ЕКОЛОГІЧНИЙ РИЗИК – імовірність навмисних або випадкових, поступових та катастрофічних антропологічних змін природних об'єктів, ресурсів або факторів із несприятливими екологічними наслідками.
ЕКОЛОГІЧНИЙ РИНОК – складова загального ринкового середовища, яка характеризується конкурентним обміном усім тим, що спрямоване на збереження, відновлення і раціональне використання навколишнього природного середовища, поліпшення якості життя людей та забезпечення їх екологічної безпеки. Екологічний ринок – це ринок екологічних технологій, робіт, товарів, послуг, знань, екологічної інформації.
ЕКОЛОГІЧНИЙ СЕРТИФІКАТ (СЕРТИФІКАТ ВІДПОВІДНОСТІ) – документ, що засвідчує відповідність системи екологічного управління, об'єкта вимогам стандартів і додаткової нормативної документації.
ЕКОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ – аспекти діяльності, продукції або послуг організацій, які можуть мати сприятливий чи негативний вплив на навколишнє середовище, здоров'я людини (скиди, викиди, забруднення, споживання, повторне використання матеріалу, шуми тощо).
ЕКОЛОГІЧІ ВИМОГИ – обов'язкові вимоги, що визначені в законодавчих чи нормативних актах і спрямовані на забезпечення раціонального природокористування, охорону навколишнього природного середовища та екологічну безпеку.
ЕКОЛОГІЧНІ ВИТРАТИ – сумарні кошти, які підприємство може вкласти в запобігання емісії, а також різні платежі за виробниче споживання ресурсів та відшкодування за забруднення навколишнього середовища.
ЕКОЛОГІЧНІ ЗАКОНОМІРНОСТІ – сукупність об'єктивно існуючих екологічних законів, принципів, правил функціонування різного класу екосистем, системи "людина (суспільство)-природа", на основі яких функціонує будь-яка система забезпечення життєдіяльності. Порушення цих закономірностей призводить до деградації природного середовища, розвитку екологічних криз.
ЕКОЛОГІЧНІ ІНВЕСТИЦІЇ – інвестиції природоохоронного і природоресурсного призначення з еколого-економічним ефектом.
ЕКОЛОГІЧНІ ІНДИКАТОРИ – компоненти й елементи екосистем, природно-територіальних комплексів, за якими можна оцінювати екологічні режими (грунти, рослинність, рельєф тощо).
ЕКОЛОГІЧНІ НОРМАТИВИ – рівні максимально допустимого втручання людини в екосистеми, що забезпечують збереження їхньої структури, і динамічних властивостей. Система екологічних нормативів містить такі вимоги екологічної безпеки: гранично допустимі концентрації забруднювальних речовин у навколишньому середовищі; гранично допустимі рівні акустичного, електромагнітного, радіаційного та іншого шкідливого впливу на навколишнє середовище; гранично допустимий вміст шкідливих речовин у продуктах харчування; гранично допустимі викиди та скиди в навколишнє середовище забруднювальних хімічних речовин; рівні шкідливого впливу фізичних і біологічних чинників.
ЕКОЛОГІЧНІ ЛІЦЕНЗІЇ (від лат. licentia – право, дозвіл) – цінні папери, що дають право на викиди конкретного забрудника на певний проміжок часу й у конкретних обсягах. Е.л. можуть продаватися державним органом підприємствам і одним підприємством іншому. Ціна Е.л. залежить від добового часу, сезону, ситуації в регіоні. Торгівля квотами на забруднення – найбільш гнучкі з усіх відомих методів економічного регулювання якості природного середовища. Додатком до Е.л. є страхування екологічного невизначеності. Останнім часом уводяться ліцензії на родовища – цінні папери, що дають право на видобування й продаж корисних копалин.
ЕКОЛОГІЧНІ ПОКАЗНИКИ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ – вимірювані результати функціонування системи екологічного менеджменту, що стосуються питань контролю впливу на навколишнє середовище відповідно до цілей і завдань організації, встановлених її екологічною політикою.
ЕКОЛОГІЧНІ ПОСЛУГИ – послуги з екологічного менеджменту, консалтингу, маркетингу, інжинірингу, страхування, маркування і сертифікації продукції, екологічної освіти, інформації та інші види послуг в еколого-підприємницькій діяльності на ринку екологічних послуг.
ЕКОЛОГІЧНІ РОБОТИ – роботи, пов'язані з екологічним оздоровленням і відновленням природних об'єктів (водних, ландшафтних та інших).
ЕКОЛОГІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ – вимірювані результати функціонування продукційних систем, систем екологічного управління, які грунтуються на екологічній політиці, цілях та завданнях організації і встановлюються під час контролю екологічних аспектів.
ЕКОЛОГІЧНІ ЦІЛІ – переважні екологічні наслідки, результати, що можуть бути досягнуті протягом запланованого періоду шляхом здійснення екологічної політики; бажані граничні екологічні значення (характеристики), яких сподіваються досягти.
ЕКОЛОГІЧНІ ФАКТОРИ – будь -які фактори середовища і умов, на які живі організми реагують пристосувальними реакціями.
ЕКОЛОГІЯ (від еко... та гр. logos – слово, вчення, наука) – комплексна наука про виживання в довкіллі, завдання якої – пізнання законів розпитку й функціонування біосфери як цілісної системи під впливом природних і, головне, антропогенних факторів, а також визначення шляхів ефективного співіснування техносфери й біосфери. Об'єкти досліджень Е. – екосистеми планети та їхні елементи; головний предмет досліджень – взаємозв'язки (їхні особливості й розвиток) організмів, їх груп різних рангів, живих і неживих компонентів екосистем, а також характеру впливу природних і факторів антропогенних на функціонування екосистем і біосфери в цілому.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екологічна оцінка та екологічна експертиза» автора Бобровський А.Л. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „СЛОВНИК ТЕРМІНІВ“ на сторінці 17. Приємного читання.
