ЕКОЛОГІЧНЕ ЗАКОНОДАВСТВО – система законодавчих та підзаконних актів, що закріплюють екологічні права та обов'язки громадян, екологічні інтереси держави та юридичних осіб, механізми їх реалізації і захисту; регулюють відносини в галузі використання, відновлення й охорони земельних, водних та інших природних ресурсів; визначають режими території та об'єктів особливої охорони; забезпечують вимоги екологічної безпеки.
ЕКОЛОГІЧНЕ МИСЛЕННЯ – аналіз усіх господарських рішень, які приймаються, з точки зору збереження довкілля. Е.м. необхідне при розробці будь-яких проектів • освоєння та перетворення різних територій.
ЕКОЛОГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ – системна складова загальної системи управління, що передбачає здійснення екологічної політики й досягнення екологічних цілей і яка містить організаційну структуру, діяльність із планування, функціональні обов'язки, відповідальність, методології і методи, процедури та ресурси, а також професійно підготовлені кадри. Екологічне управління є процесом підготовки, ухвалення й реалізації рішень, спрямованих на досягнення екологічних цілей із використанням різних спеціальних і загальносистемних, адміністративних і економічних методів та механізмів.
ЕКОЛОГІЧНА ЦІНА – еколого-економічні витрати поточного й перспективного часу, екологічна рента, вартісна оцінка екологічної шкоди від використання ресурсів.
ЕКОЛОГІЧНЕ ВИХОВАННЯ – формування в людини свідомого сприйняття навколишнього світу, почуття особистої відповідальності за діяльність, що так чи інакше пов'язана з перетворенням навколишнього природного середовища, впевненості в необхідності дбайливого ставлення до природи, розумного використання її багатств.
ЕКОЛОГІЧНЕ ЗАВДАННЯ (ЗАВДАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ) – детальна вимога щодо екологічних показників діяльності організації в цілому чи її підрозділів, яка випливає із встановленої екологічної мети діяльності організації і підлягає виконанню задля досягнення цієї мети.
ЕКОЛОГІЧНЕ ЛІЦЕНЗУВАННЯ – процес підготовки і надання дозволу,. у якому вказані види, обсяги, ліміти господарської діяльності з використанням природних ресурсів, а також екологічні вимоги до їх використання із зазначенням наслідків у разі невиконання цих вимог. Екологічні ліцензії видаються також як дозвіл на викиди для контролю забруднювача на конкретний час.
ЕКОЛОГІЧНЕ МАРКУВАННЯ – добровільна процедура, що проводиться на багатокритеріальній основі уповноваженою установою і яка надає право на присвоєння продукції позначки, що свідчить про перевагу цієї продукції щодо екологічної чистоти серед певної групи однорідних товарів.
ЕКОЛОГІЧНЕ ПІДПРИЄМНИЦТВО – ринково-орієнтована діяльність підприємств, фірм, підприємців на екологічному ринку для гарантування екологічної безпеки, збереження, відновлення і раціонального використання навколишнього природного середовища, поліпшення якості життя людей, задоволення їхніх екологічних потреб з отриманням екологічної вигоди (прибутку).
ЕКОЛОГІЧНЕ ПЛАНУВАННЯ – це визначення можливих шляхів, етапів і обмежень досягнення екологічних цілей та реалізації екологічної політики, а також оцінка засобів реалізації певних варіантів у межах встановлених норм природокористування.
ЕКОЛОГІЧНЕ ПРАВО – комплексна галузь юриспруденції; сукупність правових норм, які регулюють суспільні відносини з раціональне використання, відтворення ресурсів природних та охорони довкілля для задоволення потреб суспільства з урахуванням інтересів сучасного й майбутніх поколінь. Основний законодавчий акт у галузі охорони природи в нашій державі – Закон України про навколишнє природне середовище (1991).
ЕКОЛОГІЧНЕ СТИМУЛЮВАННЯ – комплекс заходів, спрямованих на раціональне використання природних ресурсів і охорону навколишнього природного середовища шляхом надання пільг, пов'язаних з оподаткуванням підприємств і громадян у разі реалізації ними заходів щодо раціонального природокористування; надання на пільгових умовах кредитів для реалізації заходів щодо забезпечення раціонального використання природних ресурсів і охорони навколишнього природного середовища; встановлення підвищеної норми амортизації основних виробничих природоохоронних фондів; звільнення від оподаткування фондів охорони навколишнього природного середовища.
ЕКОЛОГІЧНЕ СТРАХУВАННЯ – добровільне, обов'язкове державне та інші види страхування громадян та їхнього майна, доходів підприємств на випадок шкоди, завданої внаслідок забруднення навколишнього середовища та погіршення якості природних ресурсів.
ЕКОЛОГІЧНІШ АУДИТ (англ. audit, від лат. auditus – слухання, вислуховування) – екологічне обстеження підприємства, визначення екологічної ефективності управління ним з метою збереження навколишнього середовища природного; перевірка здатності виробничих систем до самоочищення й випуску екологічно безпечної продукції. Характерні особливості Е.а. – його незалежність, конфіденційність, об'єктивність, компетентність, ліцензійність та відповідність цілям, що визначаються замовником під час укладання договору на проведення Е.а. Організовується з ініціативи керівника чи власника об'єкта, має характер самоконтролю й сприяє здійсненню природоохоронних заходів та узгодженню дій державних і громадських органів, місцевих органів влади та підприємств.
ЕКОЛОГІЧНИЙ ВПЛИВ – зміни, що відбуваються в навколишньому середовищі і негативно впливають на здоров'я людини внаслідок прояву дії екологічного аспекту (хімічні, фізичні та біологічні забруднення середовища, виснаження природних ресурсів тощо).
ЕКОЛОГІЧНИЙ ЗБИТОК – масова загибель живих організмів, руйнування екосистем і деградація природних територіальних комплексів (ПТК).
ЕКОЛОГІЧНИЙ МАРКЕТИНГ (англ, marketing, від market – ринок, збут) – управлінська функціональна діяльність у складі загальної системи менеджменту підприємства, спрямована на визначення, прогнозування та задоволення споживацьких потреб таким чином, щоб не порушувати екологічної рівноваги в довкіллі й не завдати шкоди здоров'ю людей. У завдання Е.м. входить вивчення попиту на екологічно безпечну продукцію, технології створення нових очисних об'єктів, освоєння природних ресурсів, установлення цін на товари та послуги екологічного призначення тощо.
ЕКОЛОГІЧНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ (від англ, management – управління, завідування, організація) – підсистема загальної системи управління будь-яким об'єктом, діяльністю, виробництвом, котра гармонізує роботу й розпиток підприємства, галузі в навколишньому середовищі та екологічному правовому полі. Е.м. є частиною загальної системи менеджменту, яка передбачає організаційну структуру, планування, розподіл відповідальності, практичну діяльність, процедури, процеси й ресурси, необхідні для розробки, впровадження й досягнення основних цілей екологічної політики, її коригування, оновлення, розширення (залежно від змін екологічної ситуації). Це не лише ринковий інструмент, що сприяє розвиткові виробництва, а й фактор сучасної екологічної культури.
ЕКОЛОГІЧНИЙ МОНІТОРИНГ (англ, monitoring, від лат. monitor – той, що попереджає, остерігає) – комплексна система спостережень, оцінки й прогнозу стану довкілля (на локальному, регіональному або глобальному рівні) для вироблення заходів на його захист, раціональну експлуатацію природних ресурсів, передбачення критичних екологічних ситуацій та запобігання їм, прогнозування масштабів можливих змін.
ЕКОЛОГІЧНИЙ ПАСПОРТ (фр. passport) – 1) розгорнута характеристика певної території, ділянки, природного об'єкта; 2) складова частина основної проектно-технологічної документації, комплексний документ, що містить характеристику взаємовідносин будь-якого об'єкта (підприємства, ферми, підстанції, навчального закладу) з навколишнім середовищем: загальні відомості про об'єкт, використовувану сировину (її вид, обсяги, екологічність), споживану енергію, займану площу, кількість працівників, про технологічні схеми виробництва (роботи), види продукції, про схеми охорони) природи (очищення викидів і скидів забруднювальних речовин), про зберігання відходів (їхню токсичність, кількість, утилізацію) тощо; 3) розгорнута характеристика для кожного сорту сільськогосподарської культур, де вказано екологічні особливості, які забезпечують оптимальні або прийнятні умови для виробничого вирощування. Е.п. розробляються також для рідкісних видів. Них зазначаються дані про ареал виду, чисельність популяцій, їхню структуру, особливості розмноження, трофічні зв'язки, наявність шкідників, паразитів та ворогів, чутливість до різних антропогенних впливів.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екологічна оцінка та екологічна експертиза» автора Бобровський А.Л. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „СЛОВНИК ТЕРМІНІВ“ на сторінці 16. Приємного читання.
