СЛОВНИК ТЕРМІНІВ

Екологічна оцінка та екологічна експертиза

ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРИ – надходження в атмосферу різних за походженням і хімічним складом забрудників у кількостях і концентрації, що змінюють склад і властивості значних об'ємів повітряних мас і шкідливо впливають на організми. З.а. може бути локальним і глобальним, природними (надходження космічною пилу, наслідок вулканічної діяльності, вивітрювання гірських порід, ерозії грунту вітрової, лісових пожеж) та антропологічне (пов'язане зі спалюванням твердого, рідкого й газоподібного палива, роботою промислових підприємств, особливо металургійних і хімічних, авто- й авіатранспорту, космічних апаратів, господарсько-побутовою діяльністю людей, палінням і т.д.). Одне з головних джерел викидів у атмосферу енергетичне обладнання. До найпоширеніших і найнебезпечніших забруднювачів атмосфери належать оксид вуглецю, оксиди азоту, діоксид сірки, вуглеводні (шкідливі), сполуки хлору, фтору, свинець, ртуть. У глобальному масштабі шкідливим для атмосфери стає забруднення радіоактивне.

ЗАБРУДНЕННЯ БІОЛОГІЧНЕ – випадкове або пов'язане з діяльністю людини проникнення в екосистему сторонніх їй видів тварин чи рослин.

ЗАБРУДНЕННЯ БІОСФЕРИ – комплекс різноманітних антропогенних впливів на біосферу, що спричиняють збільшення рівня вмісту в ній шкідливих речовин, появу нових хімічних сполук, частинок і чужорідних агентів (у т.ч. трансгенних організмів), надмірне підвищення температури, рівня шуму, радіоактивності тощо. Причини З.б. – не збалансований розвиток промисловості, енергетики, транспорту, широка хімізація с.г., побуту, швидке зростання народонаселення й урбанізація планети. З.б. загрожує здоров'ю людей і стану довкілля, обмежує можливості розвитку людського суспільства. Масштаби З.б. настільки великі, що природі процеси в окремих районах неспроможні нейтралізувати шкідливий вплив господарської діяльності людини: природні комплекси втрачають здатність до саморегуляції та самоочищення. Боротьба із З.б. полягає в екологізації економіки, права й свідомості людей. Глобальний характер З.б. потребує укладання міжнародних угод щодо забезпечення сталого розвитку й охорони довкілля.

ЗАБРУДНЕННЯ ВОД – потрапляння у водойму різних забрудників (хімічних речовин, мікроорганізмів, фізичних агентів тощо).

ЗАБРУДНЕННЯ ВОДОЙМ – надходження у водойми різних забрудників у кількостях і концентраціях, здатних порушиш норм, умови середовища. Серед З.в. розрізняють забруднення фізичне, забруднення хімічне, забруднення біологічне, забруднення теплове. До найстійкіших і найпоширеніших забрудників водойм належать нафтопродукти, води стічні целюлозно-паперової промисловості, відходи хімічної, гірничодобувної промисловості, пестициди, нітрати, фосфати, калійні добрива, синтетичні мийні засоби. Найбільшу небезпеку становить забруднення радіоактивне.

ЗАБРУДНЕННЯ ГЛОБАЛЬНЕ – фоново-біосферне забруднення, що виявляється в будь-якому місці планети далеко від його джерела. Напр., ДДТ в яйцях пінгвінів у Антарктиці.

ЗАБРУДНЕННЯ ГРУНТУ – надходження в грунт різних забрудників (нагромадження пестицидів, незасвоєних мінеральних добрив, відходів тваринництва, рільництва, промисловості, патогенних організмів, нафтопродуктів тощо), що не розкладаються в процесі самоочищення грунту й змінюють його фізично-хімічної і біологічної властивості. Це значно знижує родючість грунту, технологічну, поживну й санітарно-гігієнічну цінність вирощуваних рослин та якість інших природних об'єктів.

ЗАБРУДНЕННЯ ДОВКІЛЛЯ – надходження в середовище природно-антропогенне будь-яких забрудників у кількостях, що спричиняють зміну властивостей компонентів природи та (або) шкідливо впливають на біоту, в т.ч. на людину. Див. також Забруднення.

ЗАБРУДНЕННЯ ЕНЕРГЕТИЧНЕ – теплові викиди, шуми, вібрації, електромагнітні поля, ультра- та інфразвукове, світлове, лазерне випромінювання, випромінювання інфрачервоне, випромінювання ультрафіолетове, йонізуюче випромінювання та ін.

ЗАБРУДНЕННЯ ПРИРОДНЕ – забруднення середовища та його компонентів, що виникає внаслідок природних процесів та явищ (вулканічна діяльність, урагани, селі, пилові бурі тощо) без вплину людини.

ЗАБРУДНЕННЯ РАДІАЦІЙНЕ – форма фізичного забруднення, пов'язана з перевищенням природного рівня вмісту в середовищі радіоактивних речовин.

ЗАБРУДНЕННЯ ТЕПЛОВЕ – форма фізичного антропогенного забруднення внаслідок підвищення температури середовища, головним чином у зв'язку з промисловими викидами (нагрітого повітря, газів, води) або як вторинний наслідок зміни хімічного складу середовища.

ЗАБРУДНЕННЯ ФІЗИЧНЕ – забруднення середовища, пов'язане із зміною його фізичних параметрів: температурно- енергетичних, хвильових, радіаційних тощо.

ЗАБРУДНЕННЯ ХІМІЧНЕ – 1) зміна природних хімічних властивостей середовища, що перевищує середньобагаторічні коливання кількості будь-яких речовин для даного періоду; 2) проникнення в середовище хімічних речовин, яких, як правило, у ньому не було, або підвищення нормальної концентрації речовин.

ЗАБРУДНИК, ПОЛЮТАНТ – будь-який (природний чи антропологічний) фізичний агент, хімічна речовина або біологічний вид (головним чином мікроорганізми), котрий потрапляє в довкілля чи виникає в ньому в кількостях, що виходять за межі звичайної наявності – граничних природних коливань або середнього фону природного. У найзагальнішому вигляді З. класифікуються так: за походженням – механічні, хімічні, фізичні, біологічні; З. первинні, З. вторинні; матеріальні, енергетичні; за тривалістю дії – З. стійкі, З. нестійкі, напівстійкі, середньої стійкості; за впливом на біоту – З. прямої дії та З. непрямої дії. Нині довкілля забруднюють більш як 7 тис. хімічних сполук, що виділяються в процесі промислового виробництва, багато з яких токсичні, мутагенні й канцерогенні. До найпоширеніших і найнебезпечніших 3. довкілля належать оксид вуглецю, оксиди азоту, вуглеводні (шкідливі), діоксид сірки, сірководень, сірковуглець, сполуки хлору, фтору, свинець, кадмій, ртуть.

ЗАБРУДНИК ВТОРИННИЙ – забрудник, що утворюється в результаті хімічних реакцій між забрудниками первинними та природними агентами або в ході хімічного розкладання первинного забрудника.

ЗАБРУДНИК ПРЯМОЇ ДІЇ фізичний, хімічний або біологічний забрудник, який, потрапляючи в довкілля, безпосередньо впливає на його компоненти й спричиняє реальне забруднення.

ЗАВОДЬ – невелика затока в руслі річки з повільною, часто зворотною течією.

ЗАКАЗНИК – територія або акваторія, на якій охороняються окремі види рослин або тварин чи природні комплекси (озера, болота, ділянки лісу або степу з видами рідкісними рослин чи тварин, печери, унікальні геологічні утворення та ін.). На території 3. дозволяється обмежена господарська діяльність, що не завдає шкоди охоронюваним об'єктам (напр., заготівля сіна, збирання трав, регламентоване полювання).

ЗАКОНИ ПРО ОХОРОНУ ПРИРОДИ – найвищі законодавчі акти (державні і міжнародні), що становлять правову основу охорони природи й відображають комплексний підхід до правового регулювання відносин у сфері взаємодії суспільства з довкіллям. Містять обов'язкові для всіх громадян вимоги, спрямовані на забезпечення норм, умов функціонування екосистем та експлуатацію природних ресурсів раціональну.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екологічна оцінка та екологічна експертиза» автора Бобровський А.Л. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „СЛОВНИК ТЕРМІНІВ“ на сторінці 20. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • СУТНІСТЬ АНТРОПОГЕННИХ ПРОБЛЕМ ДОВКІЛЛЯ

  • Екологічні проблеми в Україні

  • Проблеми збереження біорізноманіття

  • НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ

  • Основні положення Закону України "Про екологічну експертизу"

  • Порівняння й адаптація екологічного законодавства України до чинного в ЄС

  • СПОСТЕРЕЖЕННЯ І КОНТРОЛЬ ЗА СТАНОМ ДОВКІЛЛЯ

  • Державний екологічний моніторинг в Україні

  • Екологічне нормування

  • ЕКОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЕКТІВ І ВИРОБНИЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

  • Практичне застосування природоохоронних технологій

  • Управління охороною навколишнього середовища на підприємствах

  • Процедури екологічного супроводу планованої господарської діяльності

  • Критеріальна основа оцінок впливу та методи оцінки інтенсивності техногенних навантажень на довкілля

  • ХАРАКТЕРИСТИКА СКЛАДОВИХ СИСТЕМИ ЕКОЛОГІЧНОЇ ОЦІНКИ ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

  • Державна екологічна експертиза

  • Громадська екологічна експертиза

  • Державний екологічний контроль за виконанням вимог висновку ДЕЕ

  • СЛОВНИК ТЕРМІНІВ