СЛОВНИК ТЕРМІНІВ

Екологічна оцінка та екологічна експертиза

ЕКОЛОГІЧНО ЧИСТИЙ ПРОДУКТ – продукт найвищої споживчої якості і конкурентоспроможності, що відповідає стандартам якості й екологічним вимогам, належним чином сертифікований із наданням прийнятої відповідної екологічної позначки маркування.

ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНА СИСТЕМА – система взаємозв'язків і взаємозумовленостей процесів, що відбуваються в економіці та природі, яка складається з природних і антропогенних елементів і зв'язків (потоків інформації) між ними. Основні елементи (реципієнти) системи такі: екологічні компоненти, сукупність яких утворює навколишнє природне середовище (повітря, вода, земля, рослинність, тварини); природні ресурси (енергетичні, сировинні); виробничі фонди, комплекси, транспорт, система життєзабезпечення.

ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНИИ ЕФЕКТ – порівняння витрат на здійснення природоохоронних заходів із досягнутим завдяки цим заходам економічним результатом. Це також максимально можлива еколого-економічна результативність від проведення комплексу заходів щодо забезпечення якості навколишнього природного середовища і раціонального використання природних ресурсів.

ЕКОЛОГО-ЕКОНОМРШІ ЗБИТКИ – збитки, завдані внаслідок забруднення навколишнього середовища та виснаження природних ресурсів.

ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНИЙ КАДАСТР (ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ, СЕРЕДОВИЩА) – систематизований аналітико-нормативний документ, який виконує контрольні функції при купівлі або продажу знарядь і засобів виробництва на тій чи іншій території. Кадастр містить певні кількісні та якісні показники фізичних обсягів природних ресурсів та їх використання, оцінку якості екологічного стану території в сукупності з вартісною оцінкою рівня забруднення навколишнього природного середовища, без яких неможливо здійснити купівлю або продаж.

ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНІ МЕХАНІЗМИ – економіко-фінансові важелі та планово-організаційні заходи, що містять: механізм зборів за забруднення природного середовища та за спеціальне використання природних ресурсів; механізм відшкодування збитків, заподіяних унаслідок порушення екологічного законодавства, природоохоронних норм і стандартів; механізм державного бюджетного фінансування природоохоронних заходів; механізми екологічних фондів; механізми стимулювання, у тому числі ринкові і страхування.

ЕКОЛОГО-УПРАВЛІНСЬКІ МЕХАНІЗМИ (МЕХАНІЗМИ ЕКОЛОГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ) – це адміністративні, законодавчі, нормативно-правові, організаційні, методологічні, економічні, ринкові, інформаційні та науково-освітні засоби забезпечення функціонування систем екологічного управління відповідно до екологічних закономірностей та біотичних механізмів регулювання.

ЕКОНОМІКА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ – нова галузь науки, що вивчає методи найефективнішого впливу людини па природу, експлуатації природних ресурсів раціональної для підтримання динамічної рівноваги, колообігу речовин у природі. Витрати, пов'язані з підтриманням цієї рівноваги, йдуть на збереження економічно найсприятливіших умов відтворення матеріальних благ як нині, так і в майбутньому.

ЕКОСИСТЕМА (від еко... та гр. systema – сполучення, поєднання), екологічна система – сукупність організмів, які спільно проживають, та умов їх існування, що перебувають у закономірному взаємозв'язку й утворюють систему взаємозумовлених біотичних і абіотичних явищ та процесів. Це відкриті, цілісні й стійкі системи, які склались історично й мають однонапрямлений потік енергії, зовнішніх і внутрішніх колообігів речовин і здатні регулювати всі ці процеси. Е. – елементарна функціональна одиниця біосфери.

ЕКОСФЕРА (від еко... та гр. sphaira – куля) – глобальна система, що об'єднує екосистеми Землі. Е. – сукупність усього живого на планеті з його безпосереднім оточенням та ресурсами. Просторово Е. охоплює атмосферу, біосферу, гідросферу та біофункніональну частину літосфери. Верхня межа Е. проходить на висоті не більш як ЗО м над поверхнею рослинного покриву на суходолі або рівнем океану. Нижня межа в наземних умовах визначається глибиною першого водотривкого горизонту в грунт, товщі або максимальною глибиною проникнення коренів рослин і ходів рийних тварин. У водному середовищі нижня межа Е. відповідає максимальній глибині збереження біол. активності в донних відкладах. Е. неперервною оболонкою обгортає земну кулю; її протяжність по вертикалі змінюється від часток метра в місцях украй бідного життя (арктичні й антарктичні пустелі та і до десятків метрів у лісах на суходолі та від одиниць до тисячі метрів – у морях і океанах).

ЕКОТИП – 1) внутрішньовидова систематична категорія, генетично пристосована до певних умов середовища; 2) група біотипів одного виду, що характеризується певною комбінацією алель.

ЕКОТОН – перехідна смуга між сусідніми угрупованнями, як правило, має підвищену чисельність видів. Напр., узлісся.

ЕКОТОП – сукупність абіотичних умов даного місцезнаходження.

ЕКСПЛУАТАЦІЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ РАЦІОНАЛЬНА – максимально повне й багатоцільове використання природних благ із мінімальним вилученням нових ресурсів із природи, що передбачає реутилізацію, найвищу економічну віддачу за збереження екологічної рівноваги, яка забезпечує тривалий еколого-економічний баланс між динамічною системою господарства та необхідними йому природними ресурсами.

ЕКСТРЕМАЛЬНІ УМОВИ (від лат. extremus – крайній, кінцевий) – граничні (мінімальні або максимальні), жорсткі умови існування організмів. Е.у. визначають діапазон толерантності виду до факторів екологічних (наприклад, до граничних значень температури, вологості, солоності води).

ЕКТОТРОФНІ ОРГАНІЗМИ паразитні організми, що живуть на тілі інших організмів як тварин, так і рослин.

ЕНДОТРОФНІ ОРГАНІЗМИ – організми (переважно паразити і сапрофіти), що існують усередині інших організмів, т.з. хазяїнів, їх ендоконсорти.

ЕНДОФІЛИ – тваринні організми, що існують усередині інших організмів чи предметів.

ЕНДОФІТИ – рослинні організми, що живуть усередині інших рослин чи тварин або в кам'яних породах.

ЕНЕРГЕТИКА – отримання енергії для соціально-економічних потреб, справляє суттєвий вплив на якість навколишнього середовища.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екологічна оцінка та екологічна експертиза» автора Бобровський А.Л. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „СЛОВНИК ТЕРМІНІВ“ на сторінці 18. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • СУТНІСТЬ АНТРОПОГЕННИХ ПРОБЛЕМ ДОВКІЛЛЯ

  • Екологічні проблеми в Україні

  • Проблеми збереження біорізноманіття

  • НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ

  • Основні положення Закону України "Про екологічну експертизу"

  • Порівняння й адаптація екологічного законодавства України до чинного в ЄС

  • СПОСТЕРЕЖЕННЯ І КОНТРОЛЬ ЗА СТАНОМ ДОВКІЛЛЯ

  • Державний екологічний моніторинг в Україні

  • Екологічне нормування

  • ЕКОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЕКТІВ І ВИРОБНИЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

  • Практичне застосування природоохоронних технологій

  • Управління охороною навколишнього середовища на підприємствах

  • Процедури екологічного супроводу планованої господарської діяльності

  • Критеріальна основа оцінок впливу та методи оцінки інтенсивності техногенних навантажень на довкілля

  • ХАРАКТЕРИСТИКА СКЛАДОВИХ СИСТЕМИ ЕКОЛОГІЧНОЇ ОЦІНКИ ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

  • Державна екологічна експертиза

  • Громадська екологічна експертиза

  • Державний екологічний контроль за виконанням вимог висновку ДЕЕ

  • СЛОВНИК ТЕРМІНІВ