Розділ 7. Екологічний аудит

Порушення, виявлені чи добровільно виправлені завдяки програмі екоаудиту, не стають предметом розгляду в карному порядку. Усі добровільні зусилля по запобіганню екологоправопорушень розглядаються як пом'якшувальні обставини. Одним з них є наявність на підприємстві програм екологічного аудиту.

Незважаючи на певний досвід проведення екологічного аудиту, в даний час немає загальновизнаного визначення екологічного аудиту. Термін "аудит", запозичений з фінансового лексикону, означає перевірку рахунків. Найбільш уживані визначення, що використовують в міжнародній практиці, приводяться нижче.

У матеріалах Всесвітнього банку використовується визначення: "Екологічний аудит являє собою методичне вивчення екологічної інформації про організацію чи об'єкт для з'ясування того, у якій мірі вони відповідають визначеним критеріям аудиту". Критерії аудиту визначаються причинами його проведення і поставлених задач. Екологічний аудит може розглядатися як "миттєва фотографія" екологічної обстановки на об'єкті.

Аудит в області навколишнього середовища - систематичний документально підтверджений процес об'єктивної оцінки свідчень про відповідність чи невідповідність визначеним критеріям специфічної діяльності в області навколишнього середовища, про події, умови, системи управління чи інформації про ці предмети, справи, а також передача результатів цього процесу (ISO 14011).

Перевірка (аудит) якості - систематичний і незалежний аналіз, що дозволяє визначити відповідність діяльності і її результатів в області якості запланованим заходам, а також їхня придатність поставленим цілям (ISO 1402).

Аудит з охорони навколишнього середовища - дослідження, проведені для визначення впливу на навколишнє середовище і виконання потенційних зобов'язань, пов'язаних з передачею власності чи наступною діяльністю. Він може проводитися як додаток до екологічної оцінки того ж проекту, наприклад, під час придбання діючого виробництва і розширення фінансування в рамках одного проекту (Європейський банк реконструкції і розвитку).

Екоаудит - інструмент управління, що охоплює систематичну, документовану, періодичну й об'єктивну оцінку того, наскільки відповідає організаційна система управління охороною навколишнього середовища, функціонування устаткування екологічним цілям, що припускає посилення контролю за практичною діяльністю в області охорони навколишнього середовища, а також оцінку відповідності діяльності виробництва екологічній політиці компанії, включаючи і відповідність нормативним вимогам (Міжнародна торгівельна палата).

Екологічний аудит - систематична, документована, періодична й об'єктивна оцінка регульованими суб'єктами експлуатації об'єктів і діяльності відповідно до екологічних вимог (Заява про політику в області екоау-дита, прийнята Агентством з охорони навколишнього середовища США 9 липня 1986 р.).

Вітчизняні нормативні документи дають визначення екоаудиту як документально оформленого систематичного процесу перевірки, що включає збір і об'єктивне оцінювання доказів аудиту для установлення відповідності визначених видів діяльності, заходів, умов, системи уравління навколишнім середовищем і інформації з цих питань критеріям аудиту, а також включає передачу результатів перевірки замовнику. У стандартах ДСТУ ISO серії 14000 використовуються вирази "здійснення аудиту" - щодо повного циклу робіт з аудита і "проведення аудиту" - щодо робіт, проведених безпосередньо на об'єкті аудиту.

Мета, задачі, рівні та принципи екологічного аудиту

Радою Європейського Співтовариства уведене визначення: екологічне аудиювання означає засіб управління, що представляє систематичну, періодичну, об'єктивну і документовану оцінку системи керування і процесів, установлених для охорони навколишнього середовища за цілями:

o полегшення контролю практики, що впливає на навколишнє середовище;

o оцінки погодженості діяльності компанії з екополітикою.

Більш широке формулювання цілей екологічного аудиту може бути представлене як:

o одержання об'єктивної оцінки про природоохоронну діяльність економічного суб'єкта в цілому чи окремих напрямків цієї діяльності, про рівень екологічної безпеки підприємства;

o виявлення пріоритетів вирішення проблем природоохоронного характеру, що стоять перед підприємством;

o підготовка обґрунтованих рекомендацій зі стратегії і тактики підприємства в вирішенні природоохоронних задач з поліпшення екологічних показників підприємства;

o виявлення ступеню вірогідності та повноти офіційно виданої підприємством інформації, екологічної звітної документації про свою діяльність;

o перевірка наявності на підприємстві необхідних норм, нормативів, планів заходів, графіків контролю і ін., їхніх погоджень в органах державного нагляду;

o виявлення недоліків і помилок в обліковій, звітній, поточній експлуатаційній, фінансовій документації;