Розділ 7. Екологічний аудит

Критерії обов'язковості проведення екологічного аудиту

Встановлені основні критерії (система показників) діяльності економічних суб'єктів, за якими їх бухгалтерська (фінансова) звітність підлягає обов'язковій щорічній аудиторській перевірці. До таких критеріїв відносяться наступні.

Організаційно-правова форма економічного суб'єкта. Акціонерні товариства зобов'язані публікувати для загального зведення річний звіт, бухгалтерський баланс, рахунок прибутків і збитків, а для перевірки і підтвердження її правильності щорічно залучати професійного аудитора. Аудиторська перевірка діяльності акціонерного товариства, у тому числі і не зобов'язаного публікувати для загального зведення зазначені документи, повинна бути проведена повсякчас за вимогою акціонерів, сукупна частка яких у статутному капіталі складає десять чи більш відсотків. Порядок проведення аудиторських перевірок діяльності акціонерного товариства визначається законом і статутом товариства. Обов'язковою вимогою до установчих документів економічного суб'єкта є наявність у статуті розділу про фінансовий контроль і звітність, що передбачає обов'язковість незалежної аудиторської перевірки. У випадку невиконання керівником вимог установчих документів він може бути притягнутий до відповідальності.

Джерела формування статутного капіталу (статутного фонду) економічного суб'єкта. Економічні суб'єкти підлягають обов'язковій щорічній аудиторській перевірці, якщо в їхньому статутному капіталі мається частка, що належить іноземним інвесторам;

Фінансові показники діяльності економічного суб'єкта. Економічні суб'єкти (за винятком тих, що знаходяться цілком у державній чи муніципальній власності) підлягають обов'язковій щорічній аудиторській перевірці при наявності хоча б одного з наступних фінансових показників їхньої діяльності:

o певний розмір виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) за рік;

o певна сума активів балансу.

Для визначення зазначених фінансових показників установлений законодавством мінімальний розмір оплати праці приймається в середньорічному численні за звітний рік.

Вид діяльності економічного суб'єкта. Банки зобов'язані публікувати річний баланс після підтвердження аудиторською організацією зазначених у ньому даних. Страхові організації зобов'язані публікувати річні баланси і рахунки прибутків і збитків у встановлений термін після аудиторського підтвердження вірогідності зведень, що містяться в них. Фінансовий звіт інвестиційного фонду за підсумками року засвідчується незалежним аудитором. Акт, складений за результатами аудиторської перевірки, є невід'ємною частиною річного звіту про діяльність фонду. Річна бухгалтерська звітність підприємств і установ про результати господарської діяльності, є відкритою до публікації для зацікавлених користувачів (бірж, покупців, постачальників), а її достовірність повинна підтверджуватися незалежною аудиторською організацією. До числа зазначених підприємств і установ віднесені:

o інвестиційні інститути (інвестиційні і чекові фонди, холдингові компанії);

o позабюджетні фонди, джерелами утворення засобів яких є передбачені законодавством обов'язкові відрахування, вироблені юридичними і фізичними особами;

o інші економічні суб'єкти, обов'язкова щорічна аудиторська перевірка яких по виду діяльності передбачена відповідними законами. Передбачено, що відхилення економічного суб'єкта від проведення

обов'язкової аудиторської перевірки, або перешкоджання її проведенню спричиняє стягнення на підставі рішення суду чи арбітражного суду за позовами, пред'явленими прокурором, органами державного казначейства, органами державної податкової служби й органами податкової поліції:

o штрафу з економічного суб'єкта;

o штрафу з керівника (керівників) економічного суб'єкта.

Слід звернути увагу, що приведені вище критерії не ставлять обов'язковість екологічного аудиту підприємства в залежність від ступеня небезпеки для навколишнього середовища і населення здійснюваної їм діяльності. Ця обставина викликає необхідність додаткового розгляду зазначеного питання.

Розгляд питання про джерела підвищеної небезпеки притаманне головним чином цивільному праву, зокрема, у ситуаціях, наслідком яких є обов'язок по відшкодуванню заподіяної шкоди і передбачають наявність власника джерела підвищеної небезпеки.

Джерела підвищеної небезпеки - це технічні засоби, речовини і предмети; дії чи бездіяльність осіб, що створюють загрозу життєво-важливим інтересам особистості, суспільству, державі. До зазначених джерел, відповідно законодавству про захист прав громадян, у тому числі й екологічних, необхідно додати: підприємства, що здійснюють небезпечні види діяльності, деякі види їхньої продукції, робіт і послуг. При цьому відкритим залишається питання про критерії віднесення видів діяльності до підвищено небезпечних для навколишнього природного середовища а також про органи влади, що приймають рішення на підставі цих критеріїв.

Вибір критеріїв для віднесення видів діяльності до підвищено небезпечних для навколишнього середовища і населення (а отже, для встановлення обов'язковості екологічного аудиту підприємства) може базуватися на результатах аналізу уже введених норм законодавства про безпеку, на встановленні граничних значень забруднюючих викидів, скидів. Можуть бути прийняті до уваги наступні підстави.

1) Критерії чи якісні та кількісні показники небезпеки об'єкта в спеціалізованих правових нормативних актах, відповідно до яких промисловий (оборонний) об'єкт відноситься до відповідної категорії небезпеки, якщо на об'єкті: