Розділ «Складові ризику»

Техніко-економічний ризик пов'язаний з імовірністю зміни тенденцій розвитку чи взагалі революційних змін технологій. Техніко-економічний ризик, як і інші складові ризику, має як економічну, так і позаекономічну, головним чином, соціальну складову.

Технологічний ризик обумовлюється ступенем надійності технологій, їх безаварійністю. В ході екологічної експертизи має бути враховано як технічна складова технологічно ризику (характеристика матеріалів, можливі відхилення від нормальних умов експлуатації і ін.), так і людський фактор обслуговуючого персоналу. Збільшення ступеня технологічної надійності, як правило, веде до подорожчання проекту.

Екологічний ризик - це можливість появи екологічних кризових ситуацій, таких як розвиток тепличного ефекту, руйнування озонового екрана, кислотні опади, радіоактивне забруднення, неприпустима концентрація важких металів, зміна гідрологічного режиму водних об'єктів і ін. Екологічний ризик повинний розглядатися на всіх рівнях - від імпактного до глобального.

Екологічний ризик включає ризик перманентних екологічних наслідків. Для ГЕС - це руйнування екосистем ріки, де побудована станція, і поступове порушення екологічних зв'язків між водами суші й океану, деструкція екосистем водотоків і узбережних океанічних (озерних) вод, руйнування узбережних систем; для АЕС - це вплив на електромагнітні властивості атмосфери і нагромадження радіоактивних речовин в навколишньому середовищі;

для ТЕС - парниковий ефект, підкислення опадів; для виробництва хлор-фтористих сполук, функціонування авіації та ракетної техніки - руйнування озонового екрану планети і ін.

В рамках екологічного ризику слід розглядати також ризик природних катастроф: землетрусів, цунамі, ураганів, селів, сніжних лавин, повеней, ожеледі.

Аналіз ризику захворювання людини є мабудь одним із найскладніших блоків експертизи. Він складається з двох основних підблоків:

а) професійного ризику;

б) ризику, пов'язаного з проживанням у даному регіоні.

Кожний з підблоків повинний бути співвіднесений з іншим, тому що відносно безпечне нове виробництво може інтегруватися з небезпечним фоном. Цей фон можуть створювати територіально суміжні підприємства, колишні події (наприклад, у районі Чорнобиля), комунальне господарство (умови в житловому будинку, транспорт і ін.), повноцінність харчування, кліматичні впливи, психогенні стреси. Все це може помітно змінити ризик захворювань людини.

Припустимим ризиком захворюваності варто вважати такий, котрий не приводить до зниження тривалості життя людини, тобто компенсується економічно прийнятними зусиллями охорони здоров'я і рекреацією.

Якщо мова йде про експертизу продукції, то необхідно оцінити ймовірний вплив її на здоров'я людей за наступними показниками:

o вплив під час її виробництва;

o вплив під час проміжного використання як напівфабрикату;

o вплив остаточного продукту.

Соціальний ризик - це можливість чи неможливість соціальної адаптації: наприклад, небажання жити поблизу АЕС (радіофобія) чи поблизу небезпечного хімічного виробництва, такого як Одеський припортовий завод. В цьому відношенні соціальний ризик тісно пов'язаний з чисто технологічним ризиком. Ненадійні технології можуть бути відхилені населенням - така доля АЕС в Австрії, Швеції й інших країнах.

Компенсація соціального ризику звичайно провадиться за допомогою доцільного розвитку інфраструктури, особливо рекреаційної, і грошово-матеріальних винагород населенню - своєрідної "плати за страх".

Слід пам'ятати також про ризик реалізації такої соціальної небезпеки як терористичні диверсії. Наприклад, вибух греблі Київського водосховища може привести до нищівні повені.