Розділ «3.4. Дані моніторингу забруднення навколишнього середовища в Україні»

Ви є тут

Екологія


Моніторинг атмосферного повітря


Постановою Кабінету Міністрів України від 09. 03. 99р. № 343 затверджений, "Порядок організації та проведення моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря", яким визначено такі основні об'єкти моніторингу: атмосферне повітря, атмосферні опади і викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Встановлені списки загальнопоширених забруднюючих речовин, показників та інгредієнтів атмосферних опадів та забруднюючих речовин, які використовуються під час проведення моніторингу.

Завдяки моніторингу атмосферного повітря одержують первинні дані про склад та обсяги викидів забруднювачів, узагальнені дані про рівень забруднення на певній території за певний проміжок часу.

Для атмосферного повітря за даними моніторингу останніх років можна відзначити тенденцією до зниження в ньому вмісту бензопірену в більшості міст України, зокрема Дніпропетровську, Донецьку, Маріуполі, Одесі. Зниження загального рівня забруднення атмосферного повітря спостерігалось у Донецьку, Дзержинську, Луганську, Миколаєві, Полтаві, Херсоні, Черкасах. Поряд з цим зросло забруднення повітря в містах Арменську, Красноперекопську, Слов'янську, Рівному.

В атмосферних опадах з 1990 року спостерігається стійка тенденція до зниження вмісту сульфатів. Вміст гідрокарбонатів та хлоридів в атмосферних опадах з 1996 року має стабільний характер. Вміст же кальцію та натрію, що найбільше мінералізують воду опадів, мав до 1998 року тенденцією до зниження, після чого спостерігається його зростання.


Моніторинг вод



Моніторинг земель


Постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.93р. № 661 було затверджено "Положення про моніторинг земель." Моніторинг земель, відповідно до "Земельного кодексу України", є системою спостереження за станом земельного фонду (зйомки, обстеження і пошукові роботи на відповідних територіях) з метою вчасного виявлення його змін, оцінки та ліквідації наслідків негативних процесів у землекористуванні. За результатами оцінки стану земельного фонду суб'єктами моніторингу складаються відповідні прогнози та рекомендації щодо землекористування.

Залежно від терміну та періодичності проведення такі спостереження поділяють на базові (вхідні, що фіксують стан об'єкту спостережень на момент початку моніторингу), періодичні (через рік і більше) і оперативні (фіксують поточні зміни).

Моніторинговій оцінці підлягають стан використання угідь, окремих полів та земельних ділянок, процеси, пов'язані зі змінами родючості ґрунтів (розвиток водної і вітрової ерозії, втрата гумусу, погіршення структури ґрунтів, заболочення і засолення), забруднення земель пестицидами, важкими металами, радіонуклідами та іншими токсичними речовинами, а також стан берегових водойм, гідротехнічних споруд, процесів, пов'язаних з утворенням Rpів, зсувів, сельових потоків, землетрусів.

В рамках даного моніторингу спостереження проводять за станом земель населених пунктів, територій, зайнятих нафтогазовидобувними об'єктами, очисними спорудами, гноєсховищами, складами паливно-мастильних матеріалів, добрив, стоянками автотранспорту, захороненнями токсичних промислових відходів і радіоактивних матеріалів.

У ґрунтах України за останні п'ять років в цілому відзначено загальну тенденцію до зниження середнього вмісту пестицидів, натомість забруднення ґрунтів токсикантами промислового походження у містах залишається високим. Наприклад у Костянтинівні та Маріуполі позначилося підвищення вмісту свинцю до 6-8 ГДК. Останнім часом реєструється високий вміст свинцю і в ґрунтах міста Києва.


Моніторинг радіаційного стану територій



Моніторинг демографічного стану та здоров'я населення України


У сучасних умовах в Україні продовжує погіршуватися медико-демографічна ситуація.

Середня очікувана тривалисть життя населення України становить значно менше 70 років За середньорічними показниками чисельність населення продовжує скорочуватись. Скорочення чисельністі населення відбувається головним чином, унаслідок перевищення показника смертності над народжуваністю, що триває з 1993 року.

Природне скорочення населення зареєстровано в усіх регіонах України крім Закарпатської області. З найвищою інтенсивностю воно відбувається у Північно-східному регіоні. Із окремих областей Північно-східного регіону найвищий рівень природного скорочення населення спостерігається в Чернігівській та Сумській областях. Значне природне скорочення населення відбулось і в Південно-східному регіоні, особливо в таких його областях, як Луганська, Донецька, Кіровоградська. Дещо нижчий рівень природного скорочення відзначений у Центральному та Південному регіонах. Зниження рівня народжуваності найнебезпечніший параметр демографічної кризи.

Визначальними у динамиці рівня народжуванності є здоров'я населення дітородного віку, що визначається умовами життя. В сучасній Україні дітородна активність падає, відтворення населення не досягає навідь 50 % належного рівня.

Негативні тенденції спостерігаються і щодо смертності населення. Структура причин смертності залишається майже постійною: хвороби системи кровообігу та новоутворення посідають перші місця.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екологія» автора Л.І.Юрченко на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „3.4. Дані моніторингу забруднення навколишнього середовища в Україні“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ 1. Екологія як наукова і навчальна дисципліна. Предмет і завдання дисципліни

  • Розділ 2. Антропогенний вплив на навколишнє середовище. Регіональні екологічні проблеми України

  • 2.2. Екологічні проблеми України

  • 2.3. Вплив екологічних проблем навколишнього середовища на здоров'я людини

  • Розділ 3. Екологічний моніторинг. Система екологічної інформації

  • 3.4. Дані моніторингу забруднення навколишнього середовища в Україні
  • Розділ 4. Екологізація економіки

  • 4.3. Економічна та соціальна ефективність здійснення природозахисних заходів

  • Розділ 5. Еколого-економічні аспекти та проблеми використання природних ресурсів

  • Розділ 6. Екологічна експертиза та проблеми її організації

  • Види екологічної експертизи

  • Строки проведення екологічної експертизи

  • Законодавство України в області екологічної експертизи

  • 6.2. Основні методологічні підходи в процедурі проведення екологічної експертизи

  • Інформаційні і психологічні обмеження в екологічній експертизі

  • Показники ефективності (економічні складові) в екологічній експертизі

  • Складові ризику

  • Висновки екологічної експертизи

  • 6.3. Правовий статус експерта екологічної експертизи

  • 6.4. Розвиток та вдосконалення екологічної експертизи, міжнародне співробітництво в галузі екологічної експертизи

  • Розділ 7. Екологічний аудит

  • 7.3. Процедура проведення екологічного аудиту

  • 7.4. Правові основи екологічного аудиту

  • 7.5. Екологічний аудит як інструмент підвищення інвестиційної привабливості підприємства

  • Розділ 8. Управління впливом на навколишнє середовище. Планування раціонального природокористування та охорони навколишнього середовища

  • Розділ 9. Міжнародний досвід і співробітництво в галузі охорони навколишнього середовища і раціонального природокористування

  • 9.3. Міжнародне екологічне законодавство

  • Рамкова конвенція про охорону та сталий розвиток Карпат

  • Транскордонне перенесення забруднюючих речовин

  • Базельська конвенція

  • Обмеження на транскордонні перевезення небезпечних і інших відходів

  • 9.4. Екологічна комунікація в виробництві, реалізації і споживанні продуктів харчування та товарів широкого вжитку

  • 9.5. Нові форми міжнародного екологічного співробітництва

  • Література