Розділ «ТЕМА 6. АУДИТОРСЬКІ ДОКАЗИ ТА РОБОЧІ ДОКУМЕНТИ АУДИТОРА»

Підсумкова робоча документація складається з:

- розширеного звіту аудитора;

- листа інформування найвищого управлінського персоналу (у окремих випадках);

- звіту незалежного аудитора відповідно до вимог МСА (аудиторського висновку);

- рекомендацій клієнту. За термінами зберігання.

Поточна (термінова) робоча документація повинна зберігатися не менше 3-х років з моменту закінчення аудиту, що обумовлено терміном позовної давності в Україні. Однак п. Д23 МСА 230 "Аудиторська документація" визначають інший мінімальний термін зберігання документації із завдання з аудиту — не менше 5 років від дати аудиторського звіту, тому для зведення непорозумінь до мінімуму бажано додержуватись саме останнього терміну.

Постійного зберігання — документи, що мають зберігатися упродовж періоду, який аудиторська фірма вважає необхідним. Це документи, які можуть стати в нагоді у майбутньому: копії аудиторських звітів та висновків, загальних, установчих документів та бухгалтерської звітності підприємств, що перевірялися. Цей термін може бути у межах від 5 до 25-ти (чи інший строк) років.

4. Порядок використання та збереження аудиторської документації

Метою складання робочих документів (РД) аудитора є:

- підтвердження відповідності дій МСА;

- підтвердження відповідності процедур складеній програмі перевірки;

- контроль за виконанням всіх запланованих процедур;

- перелік (фіксація) отриманих даних (доказів);

- контроль за роботою виконавців (відповідальність персоналу);

- документальне підтвердження обґрунтованості думки та наданого звіту (висновку).

Зміст РД значною мірою є питанням професійного судження аудитора, оскільки немає ні можливості, ні необхідності документувати кожне спостереження чи обстеження.

Загалом РД — це ноу-хау кожної аудиторської фірми.

На форму, зміст та обсяг РД аудитора можуть впливати наступні фактори:

- предмет аудиту (характер завдання);

- методології та інструменти, що використані у перевірці;