Розділ «ТЕМА 6. АУДИТОРСЬКІ ДОКАЗИ ТА РОБОЧІ ДОКУМЕНТИ АУДИТОРА»

Аудиторські докази, які є накопичувальними за характером, охоплюють:

- аудиторські докази, отримані від аудиторських процедур, виконаних під час аудиту;

- аудиторські докази, отримані з інших джерел, таких як попередні аудиторські перевірки та процедури контролю якості на фірмі.

Прийнято класифікувати аудиторські докази за наступними критеріями (рис. 6.1).

Рис. 6.1. Класифікація аудиторських доказів

Джерелами аудиторських доказів можуть бути:

- звітність: фінансова, податкова, статистична;

- Оборотна відомість за синтетичними рахунками та Головна книга;

- облікові регістри синтетичного й аналітичного обліку;

- первинні документи та звіти матеріально відповідальних осіб;

- матеріальні активи;

- бізнес-плани, кошториси, калькуляції, розпорядчі документи;

- матеріали ревізій і перевірок, проведених різними органами;

- матеріали внутрішнього контролю;

- показники, отримані аудитором при проведенні документального та фактичного контролю;

- письмові та усні заяви працівників підприємства і третіх осіб відносно змісту досліджуваних об'єктів.

Надійність аудиторських доказів залежить від:

- джерела їх отримання (внутрішнього чи зовнішнього);

- форми їх надання (візуальної, документальної чи усної).

Так, аудиторські докази, отримані від зовнішніх джерел (від третіх осіб), є більш надійними за докази, отримані із внутрішніх джерел. Аудиторські докази, зібрані безпосередньо аудитором, більш надійні, ніж докази, отримані від персоналу суб'єкта господарювання, що перевіряється. Аудиторські докази є більш надійними, якщо вони отримані від різних джерел, мають різний зміст, але не суперечать один одному. Аудиторські докази у формі документів та письмових заяв більш надійні, ніж заяви, надані в усній формі. Слід чітко засвоїти, що випадково почуті відомості не можуть бути аудиторським доказом без підтвердження документами або фактами господарської діяльності!!!