Розділ «7.6. Методика аудиту запасів і витрат діяльності: основного, промислового, допоміжного та інших»

- із застосуванням коефіцієнта 1,5 до максимальної суми грошей, які можуть бути виготовлені на цьому банкнотному папері; у п'ятитисячократному розмірі від вартості захищеного паперу та персоніфікованої захисної стрічки (Порядок доповнено пунктом 8 згідно з Постановою КМ № 1402 від 15.12.97) У разі розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, що підлягають списанню на випадки у міру відпустку їх у виробництво або експлуатацію (в установах, які утримуються за рахунок бюджетних коштів, у міру їх придбання) та обліковуються лише у кількісному виразі, розмір збитків визначається виходячи з ринкових цін на аналогічні матеріальні цінності, зменшених пропорційно фактичному зносу, але не нижче ніж на 50 відсотків ринкової ціни. (Порядок доповнено пунктом 9 згідно з Постановою КМ №34 від 16.12.2009):

o за номінальною вартістю, що зазначена на бланках цінних паперів та документах суворого обліку, або за вартістю документів, яка встановлена законодавством із застосуванням коефіцієнта 5 - розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) бланків цінних паперів та документів суворого обліку;

o за вартістю придбання (виготовлення) бланків цінних паперів та документів суворого обліку, на яких не зазначена номінальна вартість, або вартість яких не встановлена законодавством, із застосуванням коефіцієнта 50 - розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) бланків цінних паперів та документів суворого обліку;

o за максимальною сумою грошей, які можуть бути виготовлені на цьому банкнотному папері, із застосуванням коефіцієнта 1,5 - розмір збитків від розкрадання банкнотного або захищеного паперу, персоніфікованої захисної стрічки;

o за ринковими цінами на аналогічні матеріальні цінності, зменшеними пропорційно фактичному зносу, але не нижче, ніж на 50% ринкової ціни у разі розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, що підлягають списанню на видатки у міру відпуску їх у виробництво або експлуатацію (в установах, які утримуються за рахунок бюджетних коштів, - у міру їх придбання) та обліковуються лише у кількісному вираженні.

Далі перевіряють правильність бухгалтерських записів, що робляться таким чином:

Таблиця 7.6.1.1 Схема бухгалтерських записів щодо визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей

7.6.2. Завдання, об'єкти, джерела, послідовність аудиту запасів

Згідно з Планом рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена Наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р. № 291, клас "Запаси" включає виробничі запаси, поточні біологічні активи, малоцінні та швидкозношувані предмети, виробництво, брак у виробництві, напівфабрикати, готову продукцію, продукцію сільськогосподарського виробництва, товари.

Завданнями аудиту запасів є вивчення: 9 дотримання правильності умов зберігання запасів;

o дотримання правильності цільового використання запасів;

o дотримання розрахункових нормативів запасів;

o дотримання повного та своєчасного оприбуткування товарно-матеріальних цінностей, що надійшли від постачальників, та готової продукції, що надійшла від виробництва;

o дотримання правильності оцінки запасів під час придбання та оприбуткування від виробництва;

o правильності проведення інвентаризації та виявлення збитку від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей;

o законності, правильності оформлення запасів під час відвантаження та внутрішнього споживання;

o дотримання правильності відображення руху запасів в облікових регістрах;

o дотримання правильності оцінки при надходженні та вибутті запасів;

o дотримання правильності ведення первинного обліку запасів;

o дотримання організації складського господарства та складського обліку;