Розділ «7.6. Методика аудиту запасів і витрат діяльності: основного, промислового, допоміжного та інших»

* при передачі майна державного підприємства в оренду, приватизації майна, перетворенні державного підприємства в акціонерне товариство;

* перед складанням річної бухгалтерської звітності;

* при зміні матеріально відповідальних осіб;

* при встановленні фактів крадіжок і за приписом судово-слідчих органів;

* у разі технічних аварій, пожежі;

* при передачі підприємств та їх структурних підрозділів;

* у разі ліквідації підприємства.

Крім того, розглядається дотримання поставлених завдань під час інвентаризації у разі:

- правильності виявлення фактичної наявності основних фондів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, цінних паперів та інших грошових документів, а також обсягів незавершеного виробництва;

- встановлення лишку або нестачі цінностей і коштів шляхом зіставлення фактичної наявності з даними обліку;

- виявлення товарно-матеріальних цінностей, які частково втратили свою первісну якість;

- перевірки дотримання умов та порядку збереження матеріальних та грошових цінностей, а також правил утримання та експлуатації основних фондів;

- перевірки реальності вартості зарахованих на баланс активів та пасивів.

Аудитори також перевіряють:

o чи створена постійно діюча інвентаризаційна комісія, а при великому обсязі робіт - робочі інвентаризаційні комісії, до складу яких входять інженер, технолог, механік, виконавець робіт, товарознавець, бухгалтер та інші досвідчені працівники;

o чи виконують свої обов'язки постійно діючі інвентаризаційні комісії, а також робочі інвентаризаційні комісії;

o чи дотримується порядок оформлення результатів інвентаризацій відповідними документами (акт контрольної перевірки інвентаризації цінностей, книга реєстрації контрольних перевірок інвентаризацій, відомість результатів інвентаризації, інвентаризаційний опис товарно-матеріальних цінностей, порівняльна відомість результатів інвентаризації товарно-матеріальних та інших цінностей);

o чи дотримується порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей.

При цьому необхідно знати, що розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) цінностей визначається:

за балансовою вартістю матеріальних цінностей (з вирахуванням амортизаційних відрахувань), але не нижчою 50% від балансової вартості на момент встановлення такого факту з урахуванням індексів інфляції, які щомісяця визначає Мінстат, відповідного розміру податку на додану вартість та розміру акцизного збору за формулою: