Мають бути визначені чіткі умови щодо термінів та методів виконання платіжних інструкцій та здійснення розрахунків. Для систем на паперовій основі дозволяються строки, що нараховують кілька днів, проте в електронних системах процес виконання платіжних інструкцій слід здійснювати протягом того дня, коли надійшла інформація. Тому потрібно мати визначення операційного банківського дня, з урахуванням неробочих днів та часу відкриття і закриття банківських установ.
Дуже важливим є питання, що стосується права відкликання платежу та остаточності розрахунку. Здебільшого право відкликання у платіжних системах діє обмежено, бо можливість відкликання підвищує рівень ризику. Найчастіше правила системи обумовлюють, що з факту визнання розрахунку остаточним випливає виконання відповідного платіжного зобов'язання з боку платника стосовно одержувача платежу. Після такого виконання борг платника перед одержувачем перетворюється на борг банку одержувача иеред цим одержувачем. Однак остаточність є відносним, а не абсолютним поняттям. За певних ситуацій (наприклад, у разі помилки) можливе відкликання остаточного платежу. Це відбувається переважно поза рамками платіжної системи, наприклад, через судові органи або в порядку внесення змін, пов'язаних із допущеними помилками.
Слід чітко визначити, хто за що відповідає і які має обов'язки. Зокрема, з правил платіжної системи має бути зрозуміло, чи несе один з учасників відповідальність за недотримання правил іншим учасником, у яких випадках можна одержати компенсацію за невиконання остаточного платежу. Питання щодо відповідальності за збитки вирішується залежно від правил та законів, що регулюють різні етапи переказу коштів (якщо такі є). Ці правила можуть виявитися найскладнішими з правил системи.
Узгоджені норми або правила платіжної системи включають також стандарти, які допомагають зменшити витрати та ризики у платіжних трансакціях, підвищити надійність. Є, наприклад, операційні стандарти, стандарти стосовно документації, інструментів та форматів повідомлень. Однак норми (узгоджені правила) охоплюють також різні інші види порядків, процедур та практик, що їх використовують у платіжній системі. До них належать: одиниці, в яких виконуються розрахункові та облікові операції; час роботи; термінологія та мова; критерії оцінки та класифікації; тощо.
У країнах, що не мають сталої культури ринкових стосунків, може стати корисною формалізація в законодавчих актах щонайбільшої кількості стандартів, процедур, порядків та правил. Такий підхід забезпечує більшу впевненість щодо поведінки, вчинків, яких можна очікувати від інших осіб, передбачити, якими будуть продукти та їхня якість. Формалізація прискорює процеси комунікації та обробки, скорочує витрати на поточний контроль і забезпечення дотримання вимог. Іншими словами, узгоджені правила сприяють підвищенню ефективності в галузі платіжної системи, як і в інших сферах економічних операцій.
Договірна база
Контракти або угоди можна розглядати як формальну домовленість учасників щодо виконання певних дій за визначених умов і протягом зазначеного періоду часу. Контракти та угоди укладають зазвичай задля сприяння безконфліктному обміну та взаємодії. На відміну від узгоджених норм, окремі особи (включаючи організації) можуть до певної міри контролювати характер контрактів. У сфері платіжних систем, наприклад, це контракти щодо кореспондентських стосунків, клірингових палат і мереж платежів на великі суми.
Правила й умови контрактів та угод, що регулюють стосунки сторін у платіжних взаємовідносинах, у багатьох аспектах подібні до нормативної бази платіжних систем, розглянутої вище. У них також мають бути обумовлені форми та методи передачі платіжних документів, порядок перевірки їх справжності, терміни й методи виконання платежів, умови відкликання платежу й остаточності розрахунку, права і обов'язки сторін.
Надзвичайно важливо зазначити в договорах чи контрактах норми, яких мають дотримувати учасники платежів щодо здійснення операцій. Має бути передбачена сувора відповідальність за недотримання правил і умов або навіть лише за дії без урахування інтересів інших сторін, що беруть участь у цій діяльності. Слід також визначити, які поважні причини, наприклад, "форс-мажорні обставини", можуть бути виправданням у разі порушення правил та умов угоди.
Здебільшого двосторонні та багатосторонні угоди сприяють скороченню невиправданих витрат, зниженню рівня ризику, підвищенню надійності та обмеженню впливу невизначеності, пов'язаної з неповнотою інформації та недосконалістю прогнозування. Тому є чимало аргументів загальноекономічного характеру на користь необмеженого (або майже необмеженого) добровільного укладення контрактів та угод і правового забезпечення щодо їх дотримання.
Незалежно від джерела походження правил, що регулюють платежі (законів, нормативних актів, домовленостей чи угод), усі вони мають відповідати критерію справедливості та, у разі потреби, бути узгодженими у процесі переговорів усіх зацікавлених сторін (банків, центрального банку й об'єднань споживачів) та оприлюдненими.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Інформаційні системи і технології в банках» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Правове регулювання банківського карткового бізнесу в Україні“ на сторінці 2. Приємного читання.
