• незалежної роботи;
• реального часу;
• квазіреального часу.
Режим роботи банкомата визначається режимом обміну інформацією між клієнтом і банком, між клієнтом і платіжною системою. Обмін за допомогою банкомата може здійснюватись в одному з трьох режимів.
Off-line-режим (автономний режим) - не передбачає зв'язку банкомата з процесинговим центром, і обмін даними між ними здійснюється з певними, іноді суттєвими, інтервалами, шляхом перенесення інформації, що розміщена на магнітних носіях. У цьому разі виникає необхідність зберігати дані про клієнта, рух коштів і залишки на його картковому рахунку в самому банкоматі. Трансакції за картковим рахунком також реєструються і накопичуються в банкоматі, і лише після перенесення чергової "порції" інформації (наприклад, за добу) у процесинговий центр, де здійснюється пакетна обробка цих трансакцій і коригується стан карткового рахунку клієнта.
Відповідно, банкомати, що не зв'язані із зовнішнім комп'ютером, працюють незалежно. Вони мають усі логічні пристрої для того, щоб прочитати і розшифрувати інформацію, записану на платіжній картці. Вони також переписують інформацію на магнітну доріжку, що розташована на зворотному боці платіжної картки. Цей крок здійснюється для захисту, щоб картку не можна було використовувати для отримання готівки більше разів, ніж дозволено за певний термін. За надання послуг автоматом відповідає касир. Про кожну операцію друкується повідомлення, причому оригінал його видається клієнтові, а дублікат зберігається в автоматі і призначений для касира. Автомати цього типу мають також внутрішню пам'ять (як правило, на магнітному диску), в якій зберігаються відомості про прострочені рахунки, продані, викрадені або загублені картки тощо. Перелік прострочених рахунків або викрадених карток слід поновлювати і закладати в кожний автомат, що належить певному банку або мережі банків.
У режимі off-line перевірки здійснюються з використанням автономної бази даних банкомата. Зрозуміло, що це накладає обмеження на діапазон можливих перевірок. Зокрема, у розвинутій платіжній системі технічно неможливе збереження залишків на карткових рахунках усіх клієнтів. У цьому разі звичайно встановлюється ліміт суми, що може бути знята через банкомат (як правило, добовий). Якщо цей ліміт не перевищує величини обов'язкового незнижуваного залишку на картковому рахунку клієнта, то ймовірність суттєвих збитків банку через вихід клієнта на дебетове сальдо вважається невисокою.
У разі використання smart-карток, на відміну від карток із магнітною смугою, режим off-line не накладає серйозних обмежень, оскільки інформація про поточний залишок та індивідуальні ліміти на картковому рахунку клієнта розміщена на самій картці. Банкомат при цьому зберігає лише "стоп-лист", своєчасність відновлення якого не настільки критична для безпеки системи, як своєчасність відновлення інформації про стан карткового рахунку.
Перевагами автономного режиму є його відносна дешевизна і незалежність від якості ліній зв'язку. Водночас треба зазначити високу вартість експлуатації цих банкоматів. Для підтримання інформації "стоп-листів" в актуальному стані слід принаймні один раз на добу поновлювати інформацію в усіх точках. За умови значної кількості банкоматів таке обслуговування досить обтяжливе. Однак відмова від щоденного обслуговування банкоматів може спричинити для банку серйозні втрати в разі неправомірного користування карткою. Якщо банкомати, які працюють у режимі off-line, вчасно не поповнювати коштами, то клієнти намагатимуться зняти з рахунку всі гроші, а система не зможе працювати із залишками на рахунках.
off-line-режим (режим реального часу) передбачає постійне підключення банкомата до процесингового центру, обмін інформацією між банкоматом і процесинговим центром відбувається беззупинно. У цьому разі дані про клієнта, рух коштів і залишки на його рахунку є у процесинговому центрі і процесинговий центр має можливість виконувати всі трансакції за картковим рахунком у реальному масштабі часу.
Режим реального часу має великі переваги порівняно з автономним, хоча є дорожчим в установці. Цей режим дозволяє клієнтові не лише одержувати готівку, а й маніпулювати рахунком. Інформація "стоп-листів" завжди актуальна. Однак водночас зростають вимоги до каналів зв'язку.
Банкомати, що працюють у режимі реального часу, напряму або телефонними каналами зв'язані з центральним комп'ютером банку. Робота в режимі реального часу вимагає більших витрат, аніж робота в незалежному режимі. Проте вона забезпечує значні переваги щодо безпеки автоматичного поновлення інформації за допомогою центрального комп'ютера і банківського контролю за виконаними операціями. Для клієнта вона забезпечує можливість одержання довідки про стан його рахунків.
До оn-line-послуг банку належать мобільні банкомати, що діють з кінця 2005 року.
Розробка системи Mobil-ATM ("мобільний банкомат") належить компанії Morse та англійському операторові банкоматів Link. Mobil-ATM - це програма, яку можна завантажити у стільниковий телефон і використовувати для здійснення операцій у банках та будівельних магазинах. Для зручності користувачів розробники вирішили нічого не змінювати в інтерфейсі - на дисплеї мобільного телефону відображається те саме, що й на екрані банкомата.
До початку роботи з банківським рахунком у системі потрібно зареєструватись і отримати реквізити доступу. Мобільний банкомат дозволяє генерувати одноразові коди для входу в систему оn-line -послуг банку, що робить викрадення цих кодів такими, що не мають сенсу. Система дозволяє цілодобово контролювати стан свого рахунку.
Квазі-on-line - банкомат зв'язується з процесинговим центром каналами зв'язку, при цьому зв'язок здійснюється за певним розкладом. Залежно від організації зв'язку і складеного розкладу можна розрізнити системи з до" дзвоном від банкомата до процесингового центру або з обдзвоном банкоматів процесинговим центром, а також системи з обдзвоном/додзвоном за розкладом (наприклад, щогодини) або в міру потреби (наприклад, під час здійснення трансакції).
Тип депозитарного модули, що застосовується в банкоматі, є суттєвою ознакою для класифікаційного поділу депозитних банкоматів. Банкомати з депозитарним модулем можуть здійснювати автоматизоване приймання грошових депозитів двома способами. У першому з них (конвертне депонування готівки) приймання здійснюється без перераховування банкнот, визначення їхнього номіналу, справжності і підрахунку загальної суми. Депозитарний модуль пропонує клієнтові конверт, у який можна покласти готівку і, заклеївши конверт, повернути в банкомат. Банкомат автоматично позначить конверт атрибутами клієнта (узятими з картки чи введеними вручну) і помістить конверт у депозитарний сейф. Після інкасації пристрою вміст конверта вручну перераховують працівники банку і на рахунок клієнта заносять отриману суму.
Другий спосіб (покупюрне приймання готівки з перерахуванням) набагато зручніший для клієнта, але устаткування, яке використовується, є
дорожчим і складнішим. При цьому способі клієнт поміщає в банкомат купюри (по одній чи пачкою), після чого здійснюється перевірка справжності банкнот, визначення їхнього вигляду, номіналу і кількості. Неприйняті банкноти повертаються клієнтові. Після підтвердження клієнтом банкноти остаточно приймаються пристроєм і на його рахунок автоматично зараховується прийнята сума.
Зручність покупюрного приймання для банкірів полягає ось у чому:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Інформаційні системи і технології в банках» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ТИПИ БАНКОМАТІВ“ на сторінці 2. Приємного читання.
