Розробка державних стандартів прозорості фінансових потоків банків і страховиків

Механізм впливу банків і страхових організацій на зниження тіньових грошових потоків

Аналіз співвідношення кредитного та депозитного портфелів виявив досить суперечливі результати. Для підгруп комерційних банків із дуже високим рівнем ризику та із середнім рівнем ризику це співвідношення виявилось істотно нижчим, аніж для банків із високим ризиком причетності до нелегальних фінансових потоків. При цьому ризиковість національної банківської системи останні 2 роки є катастрофічно високою — на кожну внесену на депозит гривню припадає 4-6,6 грн., спрямованих на кредитування економічних суб'єктів, переважна більшість з яких — фізичні особи (домогосподарства). що здійснюють позики для придбання споживчих товарів, значна частина яких імпортована. Проте, всупереч розмитості меж у показниках ризиковості фінансових операцій по підгрупах банків, за результатами розрахунків виявлено дещо меншу схильність до кредитної експансії серед підгрупи із середнім ризиком причетності до нелегальних фінансових потоків 4,06 грн. 69 коп. кредитів на кожну гривну, вкладено на депозит. Для "суміжного" показника, що характеризує підгрупу з найвищою схильністю до тіньової діяльності на кожну гривну депозитів припадає в середньому 4,82 грн. 91 коп. кредитів. Це дає підстави для обґрунтування національного порогового нормативу фінансового ризику на рівні 4,75 грн. кредитів на 1 грн. строкових депозитів (тобто сума середнього значення коефіцієнта найменш ризикованої підгрупи та значення 5%-го довірчого інтервалу: 4,06 + 0,69 = 4,75 грн./грн.). Необхідність посилення нагляду Нацбанку та інших суб'єктів державного фінансового моніторингу з'являється тоді, коли на кожну гривню строкових депозитів припадатиме 4,76 грн. і більше кредитів фізичних та юридичних осіб.

Вище було встановлено, що комерційні банки можуть уникнути активізації заходів державного фінансового моніторингу навіть за наявності збитків, але за умови, що їх сума не перевищуватиме 12 млн. грн. на місяць і щомісячно буде скорочуватись. Аналіз рентабельності сукупного капіталу дозволив уточнити розмір збитків по відношенню до сумарних активів, який не викликатиме підозр з боку суб'єктів державного фінансового моніторингу. Цей поріг збігається із усередненим значенням ROA, встановленим для підгрупи спостережень із середнім рівнем ризику: -0,20% 0,15%. Банки-типові представники підгрупи спостережень, що характеризуються підвищеною імовірністю до причетності до нелегальних фінансових операцій, характеризуються наступною збитковістю активів:

• а) підгрупа з високим рівнем ризику ROAКР, - -4,82% 2,4%;

• б) підгрупа з дуже високим рівнем ризику ROA двр = —2,94% 2%. Отже, пропонуємо встановити національний фінансовий норматив рентабельності/збитковості сумарних активів комерційних банків на рівні ROA кр = -5,5% (—2,94%-2,4% у відповідності із найвищим рівнем рентабельності по обох підгрупах із підвищеним ризиком з урахуванням довірчого інтервалу та округлення до третього знаку). Якщо ж на кожну гривню активів комерційного банку припадатиме понад 5,5 коп. збитків, доцільно активізувати державний нагляд за його діяльністю на предмет причетності до нелегальних фінансових операцій. Прагнучи уникнути додаткових заходів щодо фінансового моніторингу з боку НБУ та державних регуляторів, комерційні банки будуть змушені покращити свою офіційну фінансову звітність, що насамперед збільшить базу оподаткування та доходи держбюджету. У випадку отримання держбюджетом економічного ефекту можна знехтувати певними масштабами тіньових операцій, що проходитимуть через певний комерційний банк.

З урахуванням результатів оцінювання обсягів тіньових потоків страхового сектору України, на нашу думку, послаблення заходів регуляторного впливу заслуговують ті СК, які в умовах макроекономічної нестабільності не лише забезпечуватимуть прибуткову роботу та задоволення економічних інтересів внутрішнього середовища, але й не приховуватимуть досягнутих фінансових результатів під час складання публічної звітності.

Тому для подальших досліджень та розробки інструментів державного контролю фінансових потоків страховиків єдиним критерієм поділу досліджуваної вибірки на підгрупи залишаємо спроможність СК забезпечити прибуткову операційну діяльність. Підставою для такого вибору стали останні тенденції розвитку фінансового сектору: адже на 2013 рік прогнозується стрімке зростання "кредитних" збитків страхових компаній. Причиною таких збитків виступатимуть не завеликі виплати населенню, переважно громадянам по каско, договорах страхування цивільної відповідальності автомобілістів та підприємствам по договорах страхування виробничих потужностей та автотранспорту. З серпня 2012 року новим чинником збитковості страховиків стала інша категорія контрагентів - комерційні банки, що активно вимагають виплат по застрахованих від неповернення проблемних кредитів.

Наполегливість комерційних банків, які, подібно страховикам, через кризу неплатежів перебувають на грані виживання, призводить до того, що фінансові суперечки розглядаються дедалі частіше в судовому порядку, і переважно вироки виносяться не на користь страховиків. Не виключено, що для багатьох страхових компаній задоволення вимог банкірів закінчиться банкрутством. Також не виключені і випадки навмисного банкрутства фінансових організацій як спосіб реалізації схем тінізації фінансових потоків. Зазначене свідчить, що критерій прибутковості операційної діяльності є вагомим індикатором прозорості фінансової діяльності СК, адже 8% всіх страхових премій українські СК збирають у банках, виступаючи поручителями за погашення кредитів [7].

Корегування критерію прозорості фінансових потоків страховиків дещо змінило перелік регіонів із прийнятним рівнем легалізації фінансових потоків, а також дозволило виявити зо% територій, що характеризуються високою імовірністю активізації тіньових схем (рис. 2.13).

Рівень прибутковості страховиків по регіонах України (розраховано авторами)

Рис. 2.13. Рівень прибутковості страховиків по регіонах України

(розраховано авторами)

Узагальнюючий рівень прибутковості страховиків також було оцінено в балах — як кількість кварталів, у яких фінансовий результат операційної діяльності перевищував 0. При визначенні найбільш небезпечних щодо участі у нелегальних схемах відмивання грошей регіонів нами було встановлено межу прийнятності висвітлення фінансових потоків у фінансовій звітності на рівні верхнього 25%-го квантилю. Це означає, що регіони розташування СК, які у 75% спостережень відображали позитивний фінансовий результат (6 випадків з 8), не вимагають активізації державного контролю. Такими областями виявились Донецька, Житомирська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Харківська, Черкаська, Чернігівська, АР Крим та в цілому Україна. Навпаки, пріоритетних заходів з боку Нацкомфінпослуг заслуговують СК, розташовані у Дніпропетровській, Луганській, Львівській, Рівненській, Сумській областях, а також в м. Києві. Варто відзначити, що належність регіону до середньо- чи високоризикової підгрупи аж ніяк не пов'язана із кількістю діючих на його території СК. Так, м. Київ - лідер за кількістю СК, де сконцентровано 70% страховиків (на 01.01.2011 - 316 з 449), за обома підходами до оцінювання непрозорості фінансової звітності опинився у ризиковій підгрупі. Натомість Одеська і Донецька області, на території яких діє відповідно 18 і 24 компанії (за відсутності Києва на тлі інших регіонів ці області посідають першу й третю сходинки) за обома підходами були віднесені до категорії із середнім ризиком. При цьому Дніпропетровська і Харківська області із 23 та 17 компаніями відповідно (за відсутності Києва на тлі інших регіонів ці області посідають другу й четверту позиції) класифікувались як високоризикові. Для Дніпропетровської області остаточна оцінка – високоризикова, її визначено за критерієм прибутковості операційної діяльності, що є найважливішим з позицій податкової спроможності, а отже економічного інтересу державного регулювання. Регіони, кількість страховиків у яких не перевищує 5, також потрапляли до різних класифікаційних груп.

Остаточно усю сукупність спостережень (загалом 159 звітів за 8 часових проміжків, довжиною у квартал) було розподілено на дві підгрупи за критерієм податкової ефективності. Області, чиї СК в сукупності виявили від'ємний фінансовий результат, потрапили до підгрупи з високим ризиком тінізації обороту, решта спостережень регіональних показників була віднесена до підгрупи із середнім ризиком тінізації обороту. Визнати ризик •/часті СК у тіньових фінансових потоках як низький виключно на підставі публічної звітності неможливо, особливо враховуючи розрахунки тіньових оборотів фінансового сектору, здійснені у підрозділі 2.3 даної роботи. Результати розподілу спостережень за підгрупами наведено у вигляді діаграми на рис. 2.14.

Розподіл спостережень результатів діяльності СК (в регіональному розрізі за 2009-2010рр.) за ризиком активізації нелегальних фінансових операцій (розраховано авторами)

Рис. 2.14. Розподіл спостережень результатів діяльності СК (в регіональному розрізі за 2009-2010рр.) за ризиком активізації нелегальних фінансових операцій (розраховано авторами)

Експрес-аналіз результатів страхової діяльності в областях України дозволив зробити висновок, що зо% страховиків в силу асиметричності фактичного обсягу фінансових потоків проти оприлюдненого в офіційній звітності, мають змогу продемонструвати збиткову діяльність та зекономити на сплаті податків. Тобто доцільно посилити нагляд з боку Нацкомфінпослуг щодо фінансового моніторингу грошових потоків СК, причому результати такої активізації регуляторних заходів мають призвести до збільшення доходів бюджету на рівні зо% отриманого СК податку на прибуток від фінансових операцій (з 2013 року).

Аналіз взаємозв'язків між складовими індикаторів активізації тіньового обороту страховиків, по-перше, передбачає встановлення типових рис страхових компаній, якими супроводжується зростання чи послаблення загрози активізації тіньової діяльності. По-друге, потрібно встановити найважливіші закономірності між змінами основних характеристик фінансових потоків СК, враховуючи статистичну значимість отриманих результатів. З цією метою варто використати засоби кореляційно-регресійного аналізу та інструменти багатомірного моделювання взаємозв'язків.

Ідентифікацію "типових" представників регіонів або СК, діяльність яких характеризується середнім або високим ризиком участі у нелегальних фінансових операціях, пропонуємо здійснювати за допомогою "профілей ризику непрозорості фінансової звітності" (рис. 2.15 а, б).

Крім 7 індикаторів 1-го та 2-го порядку, для ідентифікації ризику участі СК у тіньових фінансових операціях було враховано ще й значення рентабельності операційної діяльності

які мають перевищувати 0 у випадку віднесення СК до середньоризикових, показники-індикатори систематизовано у вигляді двох графіків для кращої наочності результатів. їх значення було визначено усередненням значень відповідних індикаторів для усіх спостережень, віднесених до певної підгрупи.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Механізм впливу банків і страхових організацій на зниження тіньових грошових потоків» автора Єрмошенко М.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розробка державних стандартів прозорості фінансових потоків банків і страховиків“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • ТІНЬОВА ЕКОНОМІКА ЯК СУСПІЛЬНО-ЕКОНОМІЧНЕ ЯВИЩЕ

  • Тіньова економічна діяльність як джерело тіньових грошових потоків

  • Економічна природа і методологічні основи спрямування банківської і страхової діяльності на зменшення тіньових фінансових потоків

  • Механізм зниження тіньової економіки через діяльність банків і страхових організацій

  • ДІАГНОСТИКА ПЕРЕДУМОВ, НАСЛІДКІВ І СПОСОБІВ ЗНИЖЕННЯ ТІНІЗАЦІЇ ФІНАНСОВОГО СЕКТОРУ КРАЇНИ

  • Неплатоспроможність і банкрутство банків з точки зору впливу на фінансовий сектор

  • Дослідження банків і страховиків щодо причетності до тіньових фінансових потоків

  • Розробка державних стандартів прозорості фінансових потоків банків і страховиків
  • КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ МЕХАНІЗМОМ ВПЛИВУ БАНКІВ І СТРАХОВИКІВ НА ЗМЕНШЕННЯ ОБСЯГІВ ТІНЬОВИХ ГРОШОВИХ ПОТОКІВ

  • Аналіз зарубіжного досвіду державного впливу на зниження тіньової економіки через діяльність банків і страховиків

  • Засади щодо впливу держави на зменшення обсягів тіньової економіки в Україні через банківську і страхову діяльність

  • Скорочення позабанківського обігу готівки

  • Удосконалення методичного інструментарію державного фінансового моніторингу банків і страховиків

  • Організаційні засади інформаційного забезпечення механізму впливу банків і страховиків на зменшення тіньових грошових потоків

  • ІННОВАЦІЙНІ МОДЕЛІ СИСТЕМНОЇ ПРОТИДІЇ ТІНЬОВИМ ГРОШОВИМ ПОТОКАМ БАНКІВ І СТРАХОВИКІВ

  • Обґрунтування цільових показників ефективності державного регулювання зниженням тіньової грошової маси засобами теорії нечітких множин

  • Нечіткий багатокритеріальний вибір варіантів як засіб удосконалення державного і первинного фінансового моніторингу

  • ВИСНОВКИ