Розробка державних стандартів прозорості фінансових потоків банків і страховиків

Механізм впливу банків і страхових організацій на зниження тіньових грошових потоків

Про доцільність об'єднання підгруп із високим та дуже високим ризиком активізації тіньової фінансової діяльності свідчать і майже однакові показники ймовірності активізації нелегальної діяльності. Подібне об'єднання по суті нами вже було виконано підчас розробки рекомендацій щодо удосконалення державного фінансового моніторингу в частині частоти перевірок та граничних сум фінансових операцій, що не викликають жодних підозр.

Згідно з діаграмою (рис. 2.11.а), фінансова установа може працювати із помірним збитком, не викликаючи підозр щодо підвищеного ризику участі у нелегальних фінансових потоках. Щоб не викликати підозр та активізації моніторингу фінансових потоків з боку НБУ та інших суб'єктів державного фінансового моніторингу, банку щомісяця слід показувати в офіційній звітності збиток (а краще прибуток) на рівні 12 млн. грн. 10 млн. гри. Довірчий інтервал у 10 млн. грн. розраховано на підставі обсягу підгрупи у 3229 спостережень, 5%-ї імовірності помилки та стандартного відхилення по підгрупі у 283,7 млн. грн. При цьому банк має демонструвати щорічне зростання прибутку, або ж скорочення збитку на 12 млн. грн. 7,8 млн. грн. Звичайно, за сучасних умов нестабільності макроекономічної ситуації в країні та в світі дотриматись таких показників вкрай складно. Особливо це стосується банків з іноземним капіталом.

Проте встановлені результати варто рекомендувати як цільові показники для стратегічного фінансового планування та розробки внутрішніх систем фінансового моніторингу у банках. У зв'язку із ускладненнями щодо стабільної підтримки досить високих нормативів обсягів чистого прибутку та підтримки його щомісячної динаміки вважаємо за доцільне визначити критеріальні межі для активізації державного нагляду на підставі об'єднаних ризикової та високоризикової підгруп. У подальшому таку об'єднану сукупність спостережень (майже зо% вибірки ((542 + 406) / 3229)) будемо називати підгрупою з підвищеним ризиком, а для оцінювання її фінансово нормоутворюючих економічних характеристик обиратимемо мінімальні значення показників ресурсної бази та максимальні значення показників ефективності. З метою дотримання принципу розумної обережності під час оцінювання небезпечного рівня прозорості офіційної інформації для довірчого інтервалу по всіх показниках обиратиметься більше значення із довірчих інтервалів, розрахованих для підгруп з високим та дуже високим ризиком.

Середні значення фінансових результатів (а) та складових активів і пасивів комерційних банків (б), обчислених для підгруп із різним рівнем ризику причетності до нелегальних операцій (розраховано авторами)

б)

Рис. 2.11. Середні значення фінансових результатів (а) та складових активів і пасивів комерційних банків (б), обчислених для підгруп із різним рівнем ризику причетності до нелегальних операцій (розраховано авторами)

Беззаперечну необхідність активізації фінансового моніторингу з боку НБУ та інших суб'єктів державного фінансового моніторингу викликатимуть ті банки, у яких щомісячний збиток перевищуватиме 44,2 млн. грн. 73,7 млн. грн. Довірчий інтервал у 73,7 млн. грн. розраховано на підставі обсягу підгрупи з високим ризиком по 406 спостереженнях, 5%-ї імовірності помилки та стандартного відхилення по підгрупі у 576,2 млн. грн. Другою умовою для активізації державного фінансового моніторингу е щомісячне скорочення прибутку (зростання збитку на 20,5 млн. грн. 24,7 млн. грн.). Довірчий інтервал у 24,7 млн. грн. розраховано на підставі обсягу підгрупи з високим ризиком по 406 спостереженнях, 5%-ї імовірності помилки та стандартного відхилення по підгрупі у 193,6 млн. грн.

Поріг для посилення заходів з боку суб'єктів державного фінансового моніторингу, який нами запропоновано на підставі абсолютних значень чистого прибутку та його приросту, а не в результаті вивчення відносних показників рентабельності, можна вважати обґрунтованим в силу наступних економічних обставин. Незалежно від розміру банку щомісячне збільшення збитків на 20 млн. грн. спричинятиме недоотримання держбюджетом надходжень від податку на прибуток в сумі 5,3 млн. грн. (розраховано виходячи із ставки податку на прибуток у 19%, встановленої на 2013 р. у відповідності із Перехідними положеннями Податкового кодексу України), що в масштабах всієї банківської системи за рік призведе до збільшення касового розриву бюджету в сумі 5,3млн. грн. • 12 міс. • 175 банків = 11,1 млрд. грн. Це складає 37,7% (= 11,1 / 29,46) від суми державних асигнувань на утримання служби Держфінмоніторингу.

Активізовувати наглядову діяльність не варто у випадку, коли фінансові результати всіх без винятку банків щомісячно скорочуватимуться, але на суми, менші, ніж 20,5 млн. грн. Адже тоді втрати національної економіки будуть меншими за 50% чи навіть 100% витрат на утримання служби Держфінмоніторингу, які у 2012 р., згідно із затвердженими кошторисами, Держфінмоніторингом України були здійснені в сумі 29463,4 тис. грн., а в 2011 році — 39002,5 тис. грн. [47,48].

Насамперед, додаткові витрати на посилення фінансового моніторингу банківської системи можуть не покриватися додатковими доходами держбюджету від донарахованих сум податків та різноманітних штрафів, а по-друге, надто жорстка регуляторна політика держави спричинятиме до ще більшого посилення нелегальних фінансових потоків за рахунок застосування інших форм організації тіньової діяльності. зокрема, кількість банків, що мають ліцензію НБУ може скоротитись на користь збільшення фінансових спілок чи активізації фінансової діяльності приватних осіб, збільшуючи криміналізацію суспільства. Проте відносні показники фінансової ефективності, такі як рентабельність сукупних активів нами ще будуть використано для обґрунтування інших нормативів підвищення ризику здійснення тіньових фінансових операцій.

У відповідності із середніми значеннями показників ресурсної бази (кошти фізичних і юридичних осіб до запитання) та кредитного портфелю (міжбанківські кредити, кредити фізичним і юридичним особам, цінні папери), наведеними на рис. 2.116), також простежується значна подібність між показниками ризикової та високоризикової підгруп комерційних банків, що свідчить на користь утворення агрегованої групи спостережень з підвищеним рівнем ризику активізації тіньової фінансової діяльності. Розбіжності показників, усереднених для підгруп із середнім та підвищеним ризиком, виявляють дещо подібні тенденції, які були встановлені для фінансового результату та його абсолютного приросту. Майже за всіма показниками банки, що викликають менші підозри на предмет проведення нелегальних операцій, перевищують своїх більш ризикових конкурентів у 2,5—3 рази. Виняток складають розміри міжбанківських кредитів, перевищення за якими в 1,6 разів.

Із отриманих результатів можна зробити висновок, що схильними до активізації тіньової діяльності виявляються дрібніші банки, для яких проблема виживання у гострій конкурентній боротьбі головним чином може бути розв'язана шляхом підвищення ризиків здійснюваних операцій, а економічний інтерес продовження протягом тривалого часу збиткової діяльності пояснюється можливістю отримання неофіційних доходів власниками та персоналом.

Однак, під час обґрунтування загальнодержавних нормативів активізації участі банків у нелегальних фінансових операціях варто спиратись не лише на абсолютні, але й на відносні показники. Вважаємо за доцільне сформувати наступний набір характеристик ефективності банківських установ, які варто встановити на базі офіційної фінансової звітності та проаналізувати в розрізі підгруп:

• рентабельність сумарних активів (RОА), що визначається за співвідношенням чистого прибутку до сумарних активів банку. Доцільність вивчення цього показника випливає із детермінованого зв'язку між фінансовим результатом банку та його податковою спроможністю, тобто його цінністю для національної економіки як джерела наповнення держбюджету;

• співвідношення кредитів, наданих фізичним та юридичним особам до суми строкових депозитів фізичних та юридичних осіб (RFIN). Цей показник відображає не стільки ділову активність банку, скільки його ризик втрати фінансової стійкості, адже чим більше з кожної вкладеної на депозит гривні копійок спрямовано на кредит, тим складніше буде повернути суму вкладнику у разі активізації відтоку клієнтів внаслідок погіршення фінансової ситуації в країні чи його очікування. Банки, які активно проводять фінансові потоки як легально, так і нелегально, не матимуть великих надлишків вільних коштів, що в офіційній звітності буде відображатися як збільшення обсягів активних операцій, зокрема, надання кредитів юридичним особам;

• фінансова автономія (Fа), розрахована як питома вага власного капіталу у сумарних активах. Чим вище фінансова залежність банку від зовнішніх джерел формування капіталу, тим вищою є імовірність його банкрутства, яке може виявитись навмисним — у такий спосіб не складно приховати чималі тіньові фінансові потоки чи "відмиті" гроші, зароблені нечесним шляхом.

На рис. 2.12 наведено показники рентабельності, фінансового ризику та фінансової автономії, усереднені в розрізі кожної з трьох підгруп спостережень.

Середні значення найважливіших фінансових співвідношень комерційних банків

Рис. 2.12. Середні значення найважливіших фінансових співвідношень комерційних банків, обчислені для підгруп із різним рівнем ризику причетності до нелегальних операцій (розраховано авторами)

У відповідності із результатами розрахунків, низький рівень фінансової незалежності спостерігається по всій вибірці: власний капітал переважної більшості комерційних банків протягом 2010— 2011 рр. становив 24% 5% сумарного капіталу, отже ризик навмисного банкрутства як прикриття нелегальної діяльності не може бути вирішальним критерієм у прийнятті рішення щодо посилення Нацбанком нагляду за діяльністю банків та розробки національних нормативів фінансової стійкості. Навіть 50%- вий поріг, рекомендований для забезпечення фінансової стійкості будь-якого ділового підприємства, було дотримано вкрай рідко. Так, станом на 01.05.2012 перевищення нормативного для ділових підприємств порогу коефіцієнту автономії у 0,5 грн./грн. встановлено лише для 10 з 176 вітчизняних банків, віднесених до підгрупи із середнім рівнем ризику активізації тіньової діяльності: "Астра Банк", "Банк Богуслав", "Банк Велес", "Банк Восток", "Банк Ренесанс капітал", "Банк Фамільний", ЄБРФ, "Комерційний індустріальний", "Мотор-Банк", "Промислово-фінансовий банк", "Радабанк", "Унікомбанк".

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Механізм впливу банків і страхових організацій на зниження тіньових грошових потоків» автора Єрмошенко М.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розробка державних стандартів прозорості фінансових потоків банків і страховиків“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • ТІНЬОВА ЕКОНОМІКА ЯК СУСПІЛЬНО-ЕКОНОМІЧНЕ ЯВИЩЕ

  • Тіньова економічна діяльність як джерело тіньових грошових потоків

  • Економічна природа і методологічні основи спрямування банківської і страхової діяльності на зменшення тіньових фінансових потоків

  • Механізм зниження тіньової економіки через діяльність банків і страхових організацій

  • ДІАГНОСТИКА ПЕРЕДУМОВ, НАСЛІДКІВ І СПОСОБІВ ЗНИЖЕННЯ ТІНІЗАЦІЇ ФІНАНСОВОГО СЕКТОРУ КРАЇНИ

  • Неплатоспроможність і банкрутство банків з точки зору впливу на фінансовий сектор

  • Дослідження банків і страховиків щодо причетності до тіньових фінансових потоків

  • Розробка державних стандартів прозорості фінансових потоків банків і страховиків
  • КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ МЕХАНІЗМОМ ВПЛИВУ БАНКІВ І СТРАХОВИКІВ НА ЗМЕНШЕННЯ ОБСЯГІВ ТІНЬОВИХ ГРОШОВИХ ПОТОКІВ

  • Аналіз зарубіжного досвіду державного впливу на зниження тіньової економіки через діяльність банків і страховиків

  • Засади щодо впливу держави на зменшення обсягів тіньової економіки в Україні через банківську і страхову діяльність

  • Скорочення позабанківського обігу готівки

  • Удосконалення методичного інструментарію державного фінансового моніторингу банків і страховиків

  • Організаційні засади інформаційного забезпечення механізму впливу банків і страховиків на зменшення тіньових грошових потоків

  • ІННОВАЦІЙНІ МОДЕЛІ СИСТЕМНОЇ ПРОТИДІЇ ТІНЬОВИМ ГРОШОВИМ ПОТОКАМ БАНКІВ І СТРАХОВИКІВ

  • Обґрунтування цільових показників ефективності державного регулювання зниженням тіньової грошової маси засобами теорії нечітких множин

  • Нечіткий багатокритеріальний вибір варіантів як засіб удосконалення державного і первинного фінансового моніторингу

  • ВИСНОВКИ