Крім того, банкам і страховим компаніям слід зосередити увагу на управлінні даними за рахунок оптимізації внутрішніх процедур, пов'язаних із протидією фінансовим зловживанням, а також процесу отримання вхідної інформації, її перевірки та передачі відповідному структурному підрозділу по боротьбі із фінансовими зловживаннями, що дозволить фінансовим установам здійснювати первинну перевірку клієнтів до укладення банківського чи страхового договору.
Слід зазначити, що із ускладненням операцій страховиків і банків, розширенням масштабів їхньої діяльності потреби у впорядкуванні величезного масиву даних зростатимуть і вимагатимуть від системи інформаційно-аналітичного забезпечення підвищення її функціональності у напрямку виявлення спроб фінансових зловживань на ранніх стадіях з високим ступенем точності, а також забезпечення оперативності знаходження і передачі даних до відповідного рівня менеджменту фінансових установ.
З метою налагодження системного підходу до спрямування діяльності страховиків і банків на скорочення тіньових грошових потоків необхідно звернути увагу на реалізацію внутрішньої політики боротьби із фінансовими зловживаннями в межах банківського/страхового об'єднання. Основним завданням в цьому напрямку є налагодження відповідних інформаційних потоків від материнської до дочірніх фінансових установ, що можуть включати в себе обмін: (а) базами даних клієнтів (у разі відсутності інтегрованої бази даних клієнтів в межах фінансового об'єднання); (б) інформацією щодо підозрілих клієнтів та їхніх операцій в межах системи інформаційно-аналітичного забезпечення; (в) звітами та іншими даними структурних підрозділів по боротьбі із фінансовими зловживаннями.
У сучасному економічному середовищі слідування національним і міжнародним стандартам протидії фінансовим зловживанням має прямий вплив на ризик втрати репутації фінансової установи [223]. Оскільки управління зазначеним ризиком здійснюється в рамках системи корпоративного управління страховика/банку, в контексті протидії фінансовим зловживанням орієнтація має робитись на попередженні реалізації загрози фінансового зловживання. Таким чином, в розрізі зовнішніх інструментів протидії і боротьби із фінансовими зловживаннями ключовим завданням фінансових установ має стати моніторинг і приведення у відповідність відповідних внутрішніх інструментів до вимог національної нормативно-правової бази і міжнародних стандартів.
Механізм спрямування діяльності страховиків і банків на скорочення тіньових грошових потоків має знаходити відображення у відповідній внутрішній організаційній структурі фінансової установи, які можуть різнитись в залежності від розмірів самої організації, масштабів її діяльності, а також законодавчих нормативів: (а) незалежний (спеціалізований) підрозділ боротьби із фінансовими зловживаннями; (б) підрозділ фінансової безпеки, що мас більш широкі функціональні обов'язки у порівнянні із попереднім підрозділом (наприклад, моніторинг фінансового стану фінансової установи, відстеження дотримання нормативів платоспроможності страховика, достатнього обсягу обов'язкових резервів банків тощо); (в) відділ по боротьбі із фінансовими зловживаннями в межах підрозділу управління ризиками, фінансового моніторингу.
Голова зазначеного структурного підрозділу повинен звітувати на постійній основі (щомісяця, щоквартально, раз на півріччя та/або щороку) перед наглядовим органом управління страховика/банку за випадками шахрайства, легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом та інших фінансових зловживань в межах фінансової установи і відповідні вжиті заходи; стан виконання проектів в межах реалізації стратегії боротьби із фінансовими зловживаннями; за переліком заходів, вжитих згідно із рекомендаціями попереднього звіту тощо.
З нашої точки зору, ефективність організаційної структури спрямування діяльності фінансових установ на протидію фінансовим зловживанням залежить від налагодження ефективного функціонування служби фінансової безпеки, яка обов'язково повинна включати контроль за шахрайськими діями працівників, клієнтів фінансових установ або третіх осіб. Крім того, з метою протидії ризикам шахрайства дієвим інструментом виступають прозорі системи корпоративного управління і операційного ризик-менеджменту банків і страхових компаній. Саме взаємодія зазначених внутрішніх елементів фінансової безпеки фінансових установ разом із системою державного регулювання і нагляду, що базується на принципах фінансової і інституціональної незалежності, на нашу думку, сприятиме спрямуванню діяльності страхових організацій і банків на зниження тіньових грошових потоків.
Слід зазначити, що на сьогодні ці напрями роботи служб безпеки фінансових організацій е досить розрізненими і виконуються декількома структурними підрозділами, функції щодо протидії фінансовим зловживанням яких у багатьох випадках дублюються.
З нашої точки зору, заходи по боротьбі з шахрайством у фінансовому секторі, а також з організації фінансового моніторингу і фінансової безпеки повинні бути включені до функціональних обов'язків служби фінансової безпеки (як координаційного центру протидії фінансовим зловживанням) страховика/банку із чітким розподілом повноважень з іншими структурними підрозділами, які мають забезпечувати координаційний центр необхідними інформаційно-аналітичними даними. Вирішення поставленого завдання вимагатиме від фінансових установ стандартизації бізнес-процесів і технологій, спрямованих на уніфікацію процесів відстеження, попередження і протидії загрозам фінансового зловживання, з метою адаптації процесу прийняття відповідних управлінських рішень загальній культурі організації щодо спрямування діяльності страхових компаній/банків на скорочення тіньових грошових потоків.
З метою забезпечення функціонування механізму спрямування діяльності страховиків і банків на скорочення тіньових грошових потоків необхідним є розробка стратегії боротьби із фінансовими зловживаннями, в основу якої мають бути покладені:
• формування корпоративної культури фінансових установ, складовою якої є попередження реалізації загрози фінансового зловживання;
• навчання операційного персоналу із поясненням їхніх функціональних обов'язків в системі інформаційно-аналітичного забезпечення механізму впливу банків і страховиків на боротьбу із фінансовими зловживаннями;
• чіткий розподіл функціональних обов'язків між підрозділом, відповідальним за боротьбу із фінансовими зловживаннями, і операційними співробітниками страховика і банку щодо реалізації положень політики "знай свого клієнта" і виявлення підозрілих фінансових операцій;
• організація роботи внутрішньої служби аудиту фінансової організації в напрямку незалежного оцінювання результатів реалізації загрози фінансового зловживання і перевірки дієвості відповідних внутрішніх інструментів механізму спрямування діяльності страховиків і банків на скорочення тіньових грошових потоків.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Механізм впливу банків і страхових організацій на зниження тіньових грошових потоків» автора Єрмошенко М.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Механізм зниження тіньової економіки через діяльність банків і страхових організацій“ на сторінці 3. Приємного читання.
