Механізм зниження тіньової економіки через діяльність банків і страхових організацій

Механізм впливу банків і страхових організацій на зниження тіньових грошових потоків

Ще одною причиною, внаслідок якої банки України можуть стати жертвами шахраїв, - це відсутність єдиних стандартів документації і процедур. Кредитний договір, заявка на одержання кредиту та інші документи у різних відділеннях банку можуть відрізнятися між собою. Якщо клерк і клієнт захочуть вступити у змову й суттєво змінити формулювання на свою користь, відступ від єдиного шаблону за таких обставин буде важко помітити. На думку експертів, стандартні документи, наприклад, допомогли б уникнути гнучких судових розглядів про визнання договорів поручительства недійсними. Так, якщо запровадити обов'язкову вимогу, що будь-яка зміна в кредитному договорі затверджувалася кредитним комітетом, у 50% випадків у клієнтів буде зникати бажання вносити такі виправлення.

Важливою прогалиною, яка несе ризики шахрайства, є відсутність належної перевірки існуючих і потенційних клієнтів, а також їхніх бізнес-проектів, під які надається фінансування. Банкір повинен розуміти походження коштів клієнта та сегмент ринку, у якому той працює. Насамперед слід чітко визначити наскільки прибутковість проекту перевищує ціну залучення кредитних коштів, а також міру впевненості щодо спроможності клієнта забезпечити необхідну рентабельність проекту протягом усього строку його реалізації. Також наявність нестандартних відхилень у структурі бізнесу, аномальних фінансових потоків, незрозумілої системи власності, — усе це повинно наштовхувати на думку про шахраїв.

Оформлення сумнівних застав під кредит також може вилитися у шахрайську угоду. Особливо, коли у вигляді застави використовуються об'єкти нерухомості, майбутній врожай або транспортні засоби. Крім того, така застава є малоліквідною, а через особливості української судової системи її ще й практично неможливо стягнути. Тому єдиним надійним забезпеченням по кредиту можуть виступати лише права на виручку або прибуток клієнта. Природно, головною умовою є переведення всіх рахунків клієнта в банк, що кредитує. Однак усі ці рекомендації можуть бути недієвими, якщо власник банку поставить топ-менеджменту завдання нарощувати ринкову частку усіма способами, залучаючи будь-яких клієнтів.

Цільове спрямування діяльності страхових організацій і банківських установ повинно відбуватись у рамках відповідного механізму зниження тіньової економіки через функціонування зазначених фінансових установ. Головною метою діяльності страховиків і банків в цій сфері повинна бути протидія фінансовим зловживанням (див. рис. 1.7).

Як зазначалось раніше, в результаті реалізації загрози фінансового зловживання фінансові установи можуть набувати таких форм: (1) порушника у сфері протидії тіньовій економіці, (2) жертви фінансового злочину, (3) свідомого або несвідомого засобу фінансового зловживання. Суб'єктами протидії фінансовим зловживанням, з нашої точки зору, мають виступати: банківські установи, страхові компанії, а також правоохоронні органи, наглядові органи за фінансовим ринком і міжнародні організації по боротьбі із фінансовими зловживаннями.

Зростаючі загрози фінансового зловживання із залученням фінансових установ вимагають адаптації існуючих інструментів і процедур ризик-менеджменту та внутрішнього контролю до зниження ймовірності їх використання у тіньовій економічній діяльності.

Таким чином, з метою попередження і боротьби із фінансовими зловживаннями в контексті спрямування діяльності страховиків і банків на скорочення тіньових грошових потоків необхідними є відповідні інструменти управління, які на нашу думку, слід поділити на внутрішні і зовнішні.

Внутрішні інструменти протидії фінансовим зловживанням мають бути представлені системою інформаційно-аналітичного забезпечення фінансових установ, ризик-менеджментом, внутрішнім контролем і системою корпоративного управління. Основним призначенням внутрішніх інструментів управління є забезпечення суб'єктів протидії фінансовим зловживанням необхідною аналітичною інформацією, внутрішніми алгоритмами, процедурами і бізнес-процесами, що допомагають страховим компаніям і банкам ефективно нейтралізовувати загрозу настання фінансових злочинів.

Механізм спрямування діяльності страховиків і банків на скорочення тіньових грошових потоків (складено авторами)

Рис. 1.7. Механізм спрямування діяльності страховиків і банків на скорочення тіньових грошових потоків (складено авторами)

зовнішні інструменти попередження і боротьби із фінансовими зловживаннями містяться у чинних нормативно-правових актах, а також міжнародних стандартах протидії злочинам у фінансовому секторі. Крім того, важливим зовнішнім інструментом механізму спрямування діяльності страховиків і банків на скорочення тіньової економіки виступає незалежний зовнішній аудит.

Способи боротьби фінансових установ із фінансовими зловживаннями повинні базуватись на існуючій внутрішній політиці і процедурах протидії шахрайству у фінансовому секторі і легалізації доходів отриманих злочинним шляхом, а саме на ідентифікації і управлінні взаємовідносинами із клієнтами (в межах реалізації політики "знай свого клієнта" за визначенням Базельського комітету), що характеризуються високим ступенем відповідного ризику. Адаптація внутрішньої політики і процедур протидії фінансовим зловживанням повинна носити комплексний характер і має включати такі складові:

• (1). Аналіз існуючої політики ризик-менеджменту, протидії шахрайству, фінансової безпеки, що передбачає визначення ступеня п врахування у характеристиках існуючих/нових фінансових продуктів і напрямках діяльності.

• (2). Посилення поточної політики протидії фінансовим зловживанням з метою виявлення розбіжностей у системах ризик-менеджменту, фінансової безпеки і корпоративного управління і формування єдиного підходу до боротьби із загрозами фінансових зловживань, в тому числі, усунення дублювання повноважень співробітників відповідних підрозділів фінансових установ.

• (3). Виявлення ступеня охоплення асортименту страхових/банківських послуг (в тому числі, таких, що знаходяться у стадії розробки) політикою ідентифікації клієнтів із високим рівнем ризику фінансового зловживання.

• (4). Ведення бази даних по реалізації загрози фінансового зловживання, документування рішень вищої ланки менеджменту фінансових установ стосовно імплементації політики протидії використанню цих інститутів у тіньовій економічній діяльності, моніторинг результатів реалізації зазначеної політики.

Слід зазначити, що внутрішня політика і процедури протидії фінансовим зловживанням мають носити превентивний характер: (а) на основі політики "знай свого клієнта" виявляти клієнтів, що мають на меті використання банків і страхових компаній для вчинення фінансових зловживань; (б) ідентифікувати підозрілі банківські і страхові операції з подальшим повідомленням відповідних наглядових органів; (в) виявляти і нейтралізовувати загрози фінансових зловживань на основі застосування інструментів попередження і боротьби із фінансовими зловживаннями.

Застосування внутрішніх інструментів протидії і боротьби із фінансовими зловживаннями має покладатись крім працівників служби фінансової безпеки на операційний персонал, до функцій якого повинні входити ідентифікація підозрілих операцій в межах діяльності страхової компанії і банку. Щоденна робота операційного персоналу має супроводжуватись відповідною системою інформаційно-аналітичного забезпечення на основі програмних продуктів, призначених для протидії фінансовим зловживанням. Зазначені програмні продукти можуть бути як незалежними, так і інтегрованими в існуючі інформаційні рішення, призначені для встановлення довгострокових відносин з клієнтами, такими як CRM- системи (програмний продукт для управління взаємовідносинами з клієнтами). У випадку застосування останніх, існуючі ІТ-рішення мають бути адаптовані до вимог національного законодавства і міжнародних стандартів боротьби із фінансовими зловживаннями, положень внутрішньої політики щодо спрямування діяльності страховиків і банків на протидію тіньовим грошовим потокам, а також доповнені функціями моніторингу за підозрілими клієнтами і операціями.

Іншим завданням, що ставиться перед програмними продуктами в межах системи інформаційно-аналітичного забезпечення, є забезпечення точності виявлення загрози фінансового зловживання. Для цього необхідно досягти автоматизації процесу перевірки підозрілих операцій в режимі реального часу. На сьогодні більшість банків і страхових компаній, що вже запровадили подібні програмні продукти, стикаються з проблемою постійного інвестування значних коштів для оновлення існуючих ІТ-систем моніторингу фінансових зловживань, розширення можливостей баз даних клієнтів та операцій, автоматичного аналізу звітів виявлених протиправних операцій і розширення інших можливостей таких систем. Тому перед зазначеними фінансовими установами постає необхідність реінжинірингу існуючих застарілих програмних продуктів, що побудовані на різних платформах і мають досить розрізнений характер чи значні за обсягами інвестиції у нові, що більше відповідають умовам сучасного конкурентного середовища у фінансовому секторі. В будь-якому випадку реінжиніринг існуючих програмних продуктів має в кінцевому рахунку підвищити точність виявлення загрози фінансового зловживання і ефективність управління пов'язаними бізнес-процесами.

З метою спрямування діяльності банків і страховиків на скорочення тіньових грошових потоків з точки зору інформаційно-аналітичного забезпечення актуальності набуває також відстеження можливих фінансових зловживань у реальному часі, наприклад, при роботі в режимі online-banking чи врегулюванні страхових випадків зі значними за обсягами страховими відшкодуваннями.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Механізм впливу банків і страхових організацій на зниження тіньових грошових потоків» автора Єрмошенко М.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Механізм зниження тіньової економіки через діяльність банків і страхових організацій“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • ТІНЬОВА ЕКОНОМІКА ЯК СУСПІЛЬНО-ЕКОНОМІЧНЕ ЯВИЩЕ

  • Тіньова економічна діяльність як джерело тіньових грошових потоків

  • Економічна природа і методологічні основи спрямування банківської і страхової діяльності на зменшення тіньових фінансових потоків

  • Механізм зниження тіньової економіки через діяльність банків і страхових організацій
  • ДІАГНОСТИКА ПЕРЕДУМОВ, НАСЛІДКІВ І СПОСОБІВ ЗНИЖЕННЯ ТІНІЗАЦІЇ ФІНАНСОВОГО СЕКТОРУ КРАЇНИ

  • Неплатоспроможність і банкрутство банків з точки зору впливу на фінансовий сектор

  • Дослідження банків і страховиків щодо причетності до тіньових фінансових потоків

  • Розробка державних стандартів прозорості фінансових потоків банків і страховиків

  • КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ МЕХАНІЗМОМ ВПЛИВУ БАНКІВ І СТРАХОВИКІВ НА ЗМЕНШЕННЯ ОБСЯГІВ ТІНЬОВИХ ГРОШОВИХ ПОТОКІВ

  • Аналіз зарубіжного досвіду державного впливу на зниження тіньової економіки через діяльність банків і страховиків

  • Засади щодо впливу держави на зменшення обсягів тіньової економіки в Україні через банківську і страхову діяльність

  • Скорочення позабанківського обігу готівки

  • Удосконалення методичного інструментарію державного фінансового моніторингу банків і страховиків

  • Організаційні засади інформаційного забезпечення механізму впливу банків і страховиків на зменшення тіньових грошових потоків

  • ІННОВАЦІЙНІ МОДЕЛІ СИСТЕМНОЇ ПРОТИДІЇ ТІНЬОВИМ ГРОШОВИМ ПОТОКАМ БАНКІВ І СТРАХОВИКІВ

  • Обґрунтування цільових показників ефективності державного регулювання зниженням тіньової грошової маси засобами теорії нечітких множин

  • Нечіткий багатокритеріальний вибір варіантів як засіб удосконалення державного і первинного фінансового моніторингу

  • ВИСНОВКИ