Нечіткі множини (4.47-4.50) показують, наскільки повно підозрювані у злочинній фінансовій діяльності банки (Р1÷Р4) задовольняють критеріям пріоритетності здійснення перевірок та заведення досьє (G1+G4) із подальшим проведенням розслідувань. Графіки функцій належності отриманих нечітких множин зображено на рис. 4.12, який свідчить, що за критеріями із низькою значимістю, такими, як норматив еластичності рентабельності активів банків за коливаннями фінансової стійкості (G1) та оцінка інтенсивності тіньових фінансових потоків регіонів (G4) розбіжності між оцінюваними банками згладжуються і відібрати найбільш злісного учасника злочинних схем складніше, ніж за критеріями із більшою вагомістю (такими, як норматив рентабельності/збитковості сумарних активів банків (G2), пороґовий норматив фінансового ризику на основі співвідношення кредитного портфелю і строкових депозитів (G3).
Рис. 4.12. Порівняння зважених оцінок ризику участі банків (Р1÷Р4) у незаконних фінансових операціях з урахуванням вагомості критеріїв G1÷G4- , авторські розрахунки
Також на основі діаграми (4.12) помітно, що діяльність банків, розташованих в Вінницькій та Хмельницькій областях в цілому характеризується нижчими оцінками транспарентності (їм відповідають вищі значення міри ризику, а отже і відповідні лінії на діаграмі (рис. 4.12) розташовані вище, ніж інші), тому суб'єкти Р1 та Р4 викликають більше сумнівів щодо причетності до тіньових операцій, порівняно з іншими.
Остаточну оцінку ймовірності втягнення банку у нелегальну діяльність за сукупністю критеріїв слід здійснювати за операцією мінімуму по кожному з елементів нечітких множин в розрізі кожної з фінорганізацій [193, с. 87—92], тобто шляхом виконання операції перетину. Перетин нечітких множин б, не лише дозволяє визначити пріоритетність регуляторних дій, але й відповідно до ступенів належності нечіткого рішення О визначає міру оптимальності застосування обраних заходів:
Нечітка множина оптимальних рішень:дає змогу упорядкувати підозрювані банки за рівнем невідповідності критеріям транспарентності операцій з грошовими коштами. Хоча із 100%-ю впевненістю не можна стверджувати, який із банків приймає участь у відмиванні доходів, одержаних злочинним шляхом, проте з урахуванням сукупності критеріїв можна визначити оптимальний порядок обробки отриманої інформації. Так, згідно із вихідними даними, головну увагу слід зосередити на перевірці діяльності банку, розташованого у Вінницькій області, ризик втягнення якого у тіньові потоки становить 66,7%. Також більш прискіпливої уваги вартий банк із Хмельницької області, причому слід уточнити трансакції обох банків на предмет одночасної участі в злочинній схемі. У такий спосіб конкретизується не лише сукупність цілей державного фінансового моніторингу, але й склад запиту на інформацію про фінансові операції підозрюваних банків. Банки, розташовані у Луганській та Полтавській області за даними багатокритеріального аналізу виявились більш фінансово стійкими, тому вони вимагають подальших спостережень та активізації державного моніторингу у випадку погіршення фінансового стану або появи повторних повідомлень про здійснення сумнівних операцій.
Подібно до процедури багатокритеріального відбору найбільш ризикових банків, що вимагають що вимагають пріоритетної уваги з боку Держфінмоніторингу, при встановленні вагомості критеріїв прозорості офіційної фінансової звітності страховиків додатково було враховано оцінку рівня тінізації економіки регіону.
Рис. 4.13. Показники вагомості критеріїв транспарентності фінансової звітності страховиків (розраховано авторами)
На основі складання обернено-симетричної матриці парних порівнянь (4.51) та застосування формули (4.35) одержано наступні вагові значення (рис. 4.13):
(4.61)
Як свідчать розрахунки, нормативи транспарентності фінансової звітності страховиків мають різну значимість при відборі високоризикових компаній, підозрюваних у нелегальній фінансовій діяльності. зокрема, (рис. 4.13) більші показники значимості — понад 10% виявлено лише для 3-х критеріїв: податкової ефективності (αпеск = 20,0%), рівню тінізації економіки області (αрепон =40,0%) та співвідношенню виплат і затрат (αсвз =10,0%).
Отримані результати підтверджують справедливість викладених у даній монографії теоретичних положень. Так, висока податкова ефективність компанії, запропонована у ролі основного індикатору транспарентності фінансової звітності страховиків, виявляється у співвідношення сплачених податків до сумарного фінансового результату. Врахування територіального чинника свідчить про дотриманість рекомендацій міжнародних організацій щодо урахування ризикованості операцій та клієнтів. Нарешті, співвідношення виплат і затрат відображає активність страховика у здійсненні виплат, в тому числі і за заздалегідь відомими страховими випадками, що підпадають під категорію страхового шахрайства із середніми збитками, які на практиці дуже складно довести юридично.
Наведені на рис 4.13. значення показників вагомості критеріїв прозорості офіційної фінансової звітності страховиків призначені для застосування у регуляторній діяльності органів державної влади, насамперед тих, що здійснюють нагляд за діяльністю страхових компаній: Національної комісії з регулювання ринків фінансових послуг, Міністерства фінансів України, Міністерства доходів і зборів, Державної служби фінансового моніторингу, а в перспективі й у фінансовій поліції (якщо відбудеться відповідна реорганізація органів державної влади). Застосування розроблених нормативів для оцінювання ризику залучення страховика до тіньових схем відмивання брудних доходів, або для виявлення СК, підозрюваної у махінаціях з грошовими коштами, здійснюється аналогічно прикладу для банків, розглянутому вище.
Таким чином, використання прийомів математичного моделювання макроекономічних процесів, методів статистичної обробки емпіричних спостережень та інтелектуального аналізу даних надає змогу поліпшити систему інформаційної підтримки рішень щодо зниження тіньової економіки як на рівні суб'єкту первинного фінансового моніторингу, так і на державному рівні.
ВИСНОВКИ
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Механізм впливу банків і страхових організацій на зниження тіньових грошових потоків» автора Єрмошенко М.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Нечіткий багатокритеріальний вибір варіантів як засіб удосконалення державного і первинного фінансового моніторингу“ на сторінці 9. Приємного читання.
