Нечіткий багатокритеріальний вибір варіантів як засіб удосконалення державного і первинного фінансового моніторингу

Механізм впливу банків і страхових організацій на зниження тіньових грошових потоків

Найкращим варіантом буде той, який одночасно кращий по всіх критеріях. Нечіткі рішення о визначаються як перетин часткових критеріїв:

(4.37)

У відповідності із отриманою нечіткою множиною D, найкращим варіантом слід вважати той, у якого міра належності максимальна:

D = arg тах (μD(Рі), μD(Pn),……рD(Рк)). (4.38)

На основі показників 4-х банків існує б пар порівняння, причому порівняння потрібно здійснити по кожному з 4-х критеріїв.

Однак з урахуванням формули (4.25) кількість пар порівняння скорочується до 3-х за кожним з 4-х критеріїв. Тобто будь-який з 4-х аналізованих регіонів порівнюється з рештою, а інші показники матриці (4,23) визначаються розрахунково при допомозі формул (4.24) та (4.25).

Парні порівняння із застосуванням бальних оцінок рівня переваги одного елемента над іншим наведено в табл. 4.9.

Під час оцінювання здійснювалось зворотне тлумачення показників, тобто зростанню переваги та вищій оцінці відповідало більше відхилення фактичного показника від нормативної величини, через яке посилюється міра впевненості у загостренні необхідності проведення глибшого аналізу й перевірки діяльності фінорганізації. Під час оцінювання територіального чинника вищі підозри щодо участі банків у нелегальній діяльності виникали у разі нижчого середньозваженого кластерного балу регіону.

Таблиця 4.9.

Парні порівняння показників транспарентності фінансових потоків банків за шкалою Сааті, авторська розробка

КритерійТип контрагентаХарактер переваги над іншими контрагентами (згідно вихідних даних (табл. 4.8))
G1 · (норматив еластичності рентабельності активів банків за коливаннями фінансової стійкості)P2 · (Луганська обл.)- явна перевага над Р1
- абсолютна перевага над Р3
- майже істотна перевага над Р4
G2 · (норматив рентабельності/збитковості сумарних активів банків)P3 (Полтавська обл.)- слабка перевага над Р1
- істотна перевага над P2
- абсолютна перевага над P4
G3 · (пороґовий норматив фінансового ризику на основі співвідношення кредитного портфелю і строкових депозитів)Р1 · (Вінницька обл.)майже істотна перевага над P2; майже явна перевага над P3
- майже слабка перевага над P4
G4 · (оцінка інтенсивності тіньових фінансових потоків регіонів)Р4 (Хмельницька обл.)- слабка перевага над P1
майже істотна перевага над P2; майже абсолютна перевага над P3

На основі показників переваги банків по кожному з 4-х критеріїв складено матриці парних порівнянь:

(4.39)

(4.40) (4.41) (4.42):

Для кожної з матриць (4.39-4.42) було визначено міру належності елементів нечіткій множині — μGi=P1 з використанням формули (4.37). Отримані результати є шуканими значеннями функцій належності μGi=P1 елемента P1 нечіткій множині G,. Отже, нечіткі множини, що відображають міру впевненості у доцільності поглибленої перевірки діяльності банків згідно критеріїв G1 + G4, наступні (4.43) (4.44) (4.45) (4.46):

Аналіз одержаних нечітких множин (4.43—4.46) не дозволяє надати однозначну відповідь на питання, який із підозрюваних банків вимагає поглибленої перевірки діяльності. Так, кожен з банків, який отримав найбільші показники міри впевненості щодо участі у злочинних фінансових схемах, характеризується порівняно низькими значеннями упевненості у порушеннях за рештою критеріїв. Тому отримані результати не є остаточними і підлягають уточненню з урахуванням вагомості критеріїв — кожен із компонентів нечітких множин (4.43-4.46) має бути піднесений до ступеня, що відповідає відносній значимості критеріїв α1...,α4 (рис. 4.12):

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Механізм впливу банків і страхових організацій на зниження тіньових грошових потоків» автора Єрмошенко М.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Нечіткий багатокритеріальний вибір варіантів як засіб удосконалення державного і первинного фінансового моніторингу“ на сторінці 8. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • ТІНЬОВА ЕКОНОМІКА ЯК СУСПІЛЬНО-ЕКОНОМІЧНЕ ЯВИЩЕ

  • Тіньова економічна діяльність як джерело тіньових грошових потоків

  • Економічна природа і методологічні основи спрямування банківської і страхової діяльності на зменшення тіньових фінансових потоків

  • Механізм зниження тіньової економіки через діяльність банків і страхових організацій

  • ДІАГНОСТИКА ПЕРЕДУМОВ, НАСЛІДКІВ І СПОСОБІВ ЗНИЖЕННЯ ТІНІЗАЦІЇ ФІНАНСОВОГО СЕКТОРУ КРАЇНИ

  • Неплатоспроможність і банкрутство банків з точки зору впливу на фінансовий сектор

  • Дослідження банків і страховиків щодо причетності до тіньових фінансових потоків

  • Розробка державних стандартів прозорості фінансових потоків банків і страховиків

  • КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ МЕХАНІЗМОМ ВПЛИВУ БАНКІВ І СТРАХОВИКІВ НА ЗМЕНШЕННЯ ОБСЯГІВ ТІНЬОВИХ ГРОШОВИХ ПОТОКІВ

  • Аналіз зарубіжного досвіду державного впливу на зниження тіньової економіки через діяльність банків і страховиків

  • Засади щодо впливу держави на зменшення обсягів тіньової економіки в Україні через банківську і страхову діяльність

  • Скорочення позабанківського обігу готівки

  • Удосконалення методичного інструментарію державного фінансового моніторингу банків і страховиків

  • Організаційні засади інформаційного забезпечення механізму впливу банків і страховиків на зменшення тіньових грошових потоків

  • ІННОВАЦІЙНІ МОДЕЛІ СИСТЕМНОЇ ПРОТИДІЇ ТІНЬОВИМ ГРОШОВИМ ПОТОКАМ БАНКІВ І СТРАХОВИКІВ

  • Обґрунтування цільових показників ефективності державного регулювання зниженням тіньової грошової маси засобами теорії нечітких множин

  • Нечіткий багатокритеріальний вибір варіантів як засіб удосконалення державного і первинного фінансового моніторингу
  • ВИСНОВКИ