Обґрунтування цільових показників ефективності державного регулювання зниженням тіньової грошової маси засобами теорії нечітких множин

Механізм впливу банків і страхових організацій на зниження тіньових грошових потоків

Алгоритм виконання нечіткого логічного висновку типу Сугено за спрощеною схемою (вихідна змінна задається у вигляді констант), авторська розробка

Рис. 4.7 Алгоритм виконання нечіткого логічного висновку типу Сугено за спрощеною схемою (вихідна змінна задається у вигляді констант), авторська розробка

Система нечіткого висновку типу Сугено, запропонована нами для поліпшення інформаційної підтримки обґрунтування показників ефективності діяльності Держфінмоніторингу містить 4 вхідні змінні та 1 вихідну. Алгоритм нечіткого висновку містить 4 вхідні змінні, що характеризують виражені у відсотках щорічні прирости витрат на Утримання Держфінмоніторингу та чисельності працівників служби.

Фаззі-алгоритм для інформаційної підтримки обґрунтування показників ефективності діяльності Держфінмоніторингу, розроблено авторами

Рис. 4.8. Фаззі-алгоритм для інформаційної підтримки обґрунтування показників ефективності діяльності Держфінмоніторингу, розроблено авторами

Нечітку базу знань пропонованого фаззі-алгоритму визначено на основі наступних міркувань. Діапазони чітких значень вхідних змінних, тобто універсальні множини (універсум) у термінології теорії нечітких множин, визначено на основі ретроспективного аналізу ретроспективної динаміки відповідних показників статей витрат та чисельності персоналу за 2005-2012 роки (табл. 4.2). З метою запобігання надмірного ускладнення обчислень та суперечливості логічних висновків кожна вхідна змінна містить по два терми: зростання та зниження. Ці нечіткі множини характеризують поняття, обмежені тільки з одної сторони: зростання має нижню межу -насамперед темп зростання не може бути від'ємним числом, однак дуже мале значення приросту показника може бути визнаним як зростання лише з деякою незначною мірою впевненості. Аналогічно, зниження не може характеризуватись додатнім значенням абсолютного чи відносного приросту показника, а міра впевненості у тому, що зміна показника в часі е зниженням, зростає в міру збільшення абсолютного значення від'ємного темпу приросту. Функції належності всіх без винятку нечітких множин - термів вхідних змінних обрано сигмоїдального типу, що одночасно може характеризувати лінгвістичні змінні на позначення необмежених і зверху, і знизу величин.

Таблиця 4.2

Функції належності вхідних змінних, використані при побудові алгоритму нечіткого висновку для обґрунтування цільових показників діяльності Держфінмоніторингу, авторська розробка

Функції належності вхідних змінних, використані при побудові алгоритму нечіткого висновку для обґрунтування цільових показників діяльності Держфінмоніторингу, авторська розробка

Сигмоїдальна функція є нелінійною та в загальному вигляді задається формулою:

(4.14)

де a, b- числові параметри, які можуть набувати довільних дійсних значень а е — основа натуральних логарифмів. При цьому параметр Ь задає координату переходу через 0,5. Інакше кажучи, параметру Ь відповідає максимальна невизначеність щодо належності чіткого значення до нечіткої множини, коли ентропія суджень досягає максимального значення 0,5. В міру віддалення від цієї константи (U) у той чи інший бік впевненість щодо належності певного показника терм-множині або прискорено зростає, наближаючись до 1, або прискорено скорочується, асимптотично наближаючись до 0. Константа а характеризує коефіцієнт крутизни, а її знак визначає форму кривої й тип функції належності. Так, для зростаючих функцій належності, необхідних для завдання нечітких множин, що характеризують зростання, параметр а додатній. Натомість для убуваючих функцій належності, що використовуються для термів, характеризуючих убування вхідної змінної, параметр а завжди від'ємний. Звичайно найбільшій невизначеності відповідає середній рівень прояву ознаки чи величини певного показника у досліджуваній вибірці: таке середнє значення не можна із 100% впевненості визнати як великим (зростаючим з урахуванням призначення проектованого фаззі-алгоритму), так і малим, убуваючим. Міра крутизни нелінійної функції сигмоідального типу повинна встановлюватись з урахуванням волатильності значень досліджуваної змінної. Пропонуємо визначати коефіцієнт крутизни а на підставі формули стандартного відхилення для рівномірного розподілу;

(4.16)

де bі - середні значення показників-входів фаззі-алгоритмів, визначені на основі вибірки ретроспективних даних.

Графік термів вхідної змінної

Рис. 4.9. Графік термів вхідної змінної "Приріст поточних видатків" на діяльність Держфінмоніторингу, розроблено авторами

Таким чином, параметри сигмоїдальних функцій належності входів визначались на основі середніх значень та стандартних відхилень показників діяльності Держфінмоніторингу, обчислених для ретроспективної вибірки спостережень за 2005-2012 роки. У табл. 4.2 наведено межі універсумів та функції належності для не чітких термів вхідних змінних, а на рис. 4.9 представлено графік термів вхідної змінної "Приріст поточних видатків" (current — у позначеннях програмного середовища MATLAB, у якому здійснювалось проектування fuzzy-алгоритму).

Функції належності термів вхідних змінних та нечітку базу правил систематизовано у табл. 4.3.-4.4.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Механізм впливу банків і страхових організацій на зниження тіньових грошових потоків» автора Єрмошенко М.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Обґрунтування цільових показників ефективності державного регулювання зниженням тіньової грошової маси засобами теорії нечітких множин“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • ТІНЬОВА ЕКОНОМІКА ЯК СУСПІЛЬНО-ЕКОНОМІЧНЕ ЯВИЩЕ

  • Тіньова економічна діяльність як джерело тіньових грошових потоків

  • Економічна природа і методологічні основи спрямування банківської і страхової діяльності на зменшення тіньових фінансових потоків

  • Механізм зниження тіньової економіки через діяльність банків і страхових організацій

  • ДІАГНОСТИКА ПЕРЕДУМОВ, НАСЛІДКІВ І СПОСОБІВ ЗНИЖЕННЯ ТІНІЗАЦІЇ ФІНАНСОВОГО СЕКТОРУ КРАЇНИ

  • Неплатоспроможність і банкрутство банків з точки зору впливу на фінансовий сектор

  • Дослідження банків і страховиків щодо причетності до тіньових фінансових потоків

  • Розробка державних стандартів прозорості фінансових потоків банків і страховиків

  • КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ МЕХАНІЗМОМ ВПЛИВУ БАНКІВ І СТРАХОВИКІВ НА ЗМЕНШЕННЯ ОБСЯГІВ ТІНЬОВИХ ГРОШОВИХ ПОТОКІВ

  • Аналіз зарубіжного досвіду державного впливу на зниження тіньової економіки через діяльність банків і страховиків

  • Засади щодо впливу держави на зменшення обсягів тіньової економіки в Україні через банківську і страхову діяльність

  • Скорочення позабанківського обігу готівки

  • Удосконалення методичного інструментарію державного фінансового моніторингу банків і страховиків

  • Організаційні засади інформаційного забезпечення механізму впливу банків і страховиків на зменшення тіньових грошових потоків

  • ІННОВАЦІЙНІ МОДЕЛІ СИСТЕМНОЇ ПРОТИДІЇ ТІНЬОВИМ ГРОШОВИМ ПОТОКАМ БАНКІВ І СТРАХОВИКІВ

  • Обґрунтування цільових показників ефективності державного регулювання зниженням тіньової грошової маси засобами теорії нечітких множин
  • Нечіткий багатокритеріальний вибір варіантів як засіб удосконалення державного і первинного фінансового моніторингу

  • ВИСНОВКИ