Організаційні засади інформаційного забезпечення механізму впливу банків і страховиків на зменшення тіньових грошових потоків

Механізм впливу банків і страхових організацій на зниження тіньових грошових потоків

• 2. Із отриманої ризикової сукупності виділяється та частина фінансових установ, що розташована у регіонах із високим рівнем тінізації економіки (їх перелік наведено в розділі II даної монографії).

• 3. Визначається кількість установ, у яких буде проводитись ревізія висвітлення інформації про контрагентів, яка має становити не більше зо% отриманої на етапі 1 вибіркової сукупності. При цьому 76% установ-місць здійснення перевірок має припадати на підгрупу з підвищеним ризиком. Конкретний перелік установ з кожної підгрупи обирається випадковим чином, якщо не поступало спеціальних повідомлень чи тривожних сигналів від інших відомств та силових структур. З метою випадкового відбору можна використовувати метод "Монте-Карло", статистичні таблиці або прикладні комп'ютерні програми, за допомогою яких формуються набори випадкових чисел.

• 4. При перевірці на місці особі, що перевіряє, надається виписка з банківських рахунків за останній звітній квартал, якщо горизонт перевірки не збільшений через об'єктивні причини.

• 5. При цьому виявляються всі операції, суми яких підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу та інформація, надана фінансовою уста новою, зіставляється із виявленою кількістю випадків, коли така інформація мала надаватись.

• 6. Для фінансових установ, що знаходяться у регіонах з високим рівнем тінізації економіки (їх перелік наведено в розділі П даної монографії) перевірці підлягають операції зі зниженим порогом фінансового моніторингу. Перевірка передбачає оцінювання схильності контрагентів до фінансових злочинів за допомогою формули (3.10) і зіставлення отриманих результатів із оцінкою контрагента фінансовою установою. При цьому з'ясовуються сам факт оцінювання та причини, через які не було відмовлено у здійсненні операції "сумнівному" контрагенту та не повідомлено суб'єктів державного фінансового моніторингу про подібну операцію.

• 7. На підставі висновків щодо виявлених порушень фінансової установи, пов'язаної із ненадання інформації про сумнівні фінансові операції чи контрагентів, застосовуються штрафні санкції, розмір яких має визначатись, виходячи із суми витрат, зумовлених виїздом на місце перевірки та проведенням ревізійних заходів. Як уже обґрунтовувалось, економічний ефект від штрафних санкцій повинен відшкодовувати не менше 30% додаткових витрат на проведення перевірок. Повторне виявлення порушень у прозорості висвітлення сумнівних фінансових операцій є підставою для збільшення штрафів у 2 рази. Неспроможність фінансової установи погашати зобов'язання за штрафними санкціями, є підставою для ліквідації такої компанії та задоволення штрафних зобов'язань за рахунок продажу майна боржника на аукціоні.

Урахування майнових інтересів при застосуванні санкцій з боку органів державного нагляду за легалізацією операцій фінансового ринку є потужним важелем механізму активізації діяльності самих банків і страховиків на зменшення тіньових грошових потоків. При цьому передбачається і поліпшення корпоративного управління досліджуваних у роботі учасників фінансового ринку.

Корпоративне управління являє собою сукупність взаємозв'язків між наглядовим і виконавчим органами, менеджментом, акціонерами та іншими учасниками фінансової установи. Завдяки системі корпоративного управління створюється така організаційна структура, що дозволяє ефективно реалізовувати встановлені цілі компанії. Ефективне корпоративне управління надає відповідні ініціативи вищим органам управління фінансовою установою щодо визначення цілей діяльності у загальних інтересах організації та акціонерів. Враховуючи, що виконавчий орган і вища ланка менеджменту е відповідальними за впровадження і підтримку функціонування системи внутрішнього контролю, яка має відповідати вимогам законодавства і особливостям функціонування фінансової установи, інформаційно-аналітичне забезпечення механізму впливу на зменшення обсягів тіньових грошових потоків буде також залежати від корпоративного управління.

Внутрішній аудит в контексті мінімізації тіньових грошових потоків можна визначити як незалежний напрямок діяльності фінансової установи щодо реалізації систематичного підходу до оцінювання і вдосконалення управління ризиками, контролю і корпоративного управління. Аудит повинен бути центральним елементом в системі досягнення ефективності операцій організації з приводу протидії різного роду фінансовим зловживанням, особливо шахрайству з боку працівників фінансової установи. В той час як внутрішній контроль сприяє досягненню встановлених шлей, внутрішній аудит забезпечує відповідність функціонування ризик-менеджменту системі внутрішнього контролю.

Ризик-менеджмент виступає як сукупність управлінських дій, направлених на ідентифікацію потенційних внутрішніх і зовнішніх загроз, на управління ризиками в межах фінансової установи і мінімізацію втрат від реалізації загроз. Ризик-менеджмент полягає у визначенні природи (причин, наслідків і ймовірності) і значущості ризиків, з якими стикаються фінансові установи, а також у створенні відповідних стратегій подолання загроз, які мають на меті мінімізацію фінансових втрат від подій з потенційно негативним впливом на загальний фінансовий стан організації. Отже, фінансова установа повинна застосовувати інструменти ризик-менеджменту (попередження настання збитків, зменшення розміру фінансових втрат і фінансування збитків) з метою оцінювання впливу ймовірних загроз діяльності на досягнення цілей компанії.

Слід зазначити, що відповідно до результатів дослідження Міжнародної фінансової корпорації щодо практики внутрішнього аудиту і внутрішнього контролю вітчизняних банківських установ, відділ внутрішнього контролю існує у 44% опитаних банків. При цьому, річні витрати на його утримання не перевищують 50 тис. дол. США. Переважна більшість банків проводить моніторинг і тестування систем внутрішнього контролю, а серед тих банків, які наразі цього не роблять, дві третини планує запровадити моніторинг і тестування в найближчі три роки. В частині ризик-менеджменту 98% установ частково документують виявлені ризики, які переглядають як мінімум раз на рік у більшості банків, а у решти — коли цього вимагають умови бізнесу [32, с.61; 109].

Для формування дієвої системи інформаційно-аналітичного забезпечення в напрямку зниження тіньових грошових потоків, фінансовим установам слід дотримуватись наступних принципів:

• 1) Регулярне оцінювання загроз внутрішнього і зовнішнього середовища, що передбачає їхню ідентифікацію та аналіз. При цьому структурний підрозділ, відповідальний за оцінювання ризиків повинен відповідати обсягам операційної діяльності страховика/банку, а також складності виконуваних операцій. Основним інструментом ризик-менеджменту для оцінювання ризиків виступають стрес-тести. Для страховиків при розробці стрес-тестів рекомендується визначати фактори ризику, що стосуються таких ризиків: страховий, ринковий, кредитний, операційний, груповий, системний ризик і ризик ліквідності [128]. Для банківських установ ключовими ризиками слід вважати кредитний та операційний ризики і ризик ліквідності.

• 2) Запровадження процедур контрольного характеру на всіх рівнях управління фінансової установи. З метою реалізації зазначеного принципу за наглядовим органом фінансової установи мають бути закріплені повноваження щодо:

  – затвердження і періодичного перегляду стратегії діяльності, організаційної структури компанії та всіх компонентів системи інформаційно-аналітичного забезпечення;

  – нагляду за дотриманням страховою компанією/банком вимог чинного законодавства в галузі фінансового моніторингу, безпечності і прозорості операцій, їх програмного забезпечення, а також рівня платоспроможності;

  – оцінювання і нагляду за виконавчим органом управління щодо слідування встановленим контрольним нормативам;

  – затвердження і періодичного перегляду політики компанії в галузі управління трудовими ресурсами з точки зору відповідності кваліфікації і професіоналізму вищої ланки менеджменту;

  – отримання звітів від вищої ланки менеджменту з приводу ефективності системи інформаційно-аналітичного забезпечення;

  – визначення процедур та інструментів контролю з метою протидії легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Механізм впливу банків і страхових організацій на зниження тіньових грошових потоків» автора Єрмошенко М.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Організаційні засади інформаційного забезпечення механізму впливу банків і страховиків на зменшення тіньових грошових потоків“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • ТІНЬОВА ЕКОНОМІКА ЯК СУСПІЛЬНО-ЕКОНОМІЧНЕ ЯВИЩЕ

  • Тіньова економічна діяльність як джерело тіньових грошових потоків

  • Економічна природа і методологічні основи спрямування банківської і страхової діяльності на зменшення тіньових фінансових потоків

  • Механізм зниження тіньової економіки через діяльність банків і страхових організацій

  • ДІАГНОСТИКА ПЕРЕДУМОВ, НАСЛІДКІВ І СПОСОБІВ ЗНИЖЕННЯ ТІНІЗАЦІЇ ФІНАНСОВОГО СЕКТОРУ КРАЇНИ

  • Неплатоспроможність і банкрутство банків з точки зору впливу на фінансовий сектор

  • Дослідження банків і страховиків щодо причетності до тіньових фінансових потоків

  • Розробка державних стандартів прозорості фінансових потоків банків і страховиків

  • КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ МЕХАНІЗМОМ ВПЛИВУ БАНКІВ І СТРАХОВИКІВ НА ЗМЕНШЕННЯ ОБСЯГІВ ТІНЬОВИХ ГРОШОВИХ ПОТОКІВ

  • Аналіз зарубіжного досвіду державного впливу на зниження тіньової економіки через діяльність банків і страховиків

  • Засади щодо впливу держави на зменшення обсягів тіньової економіки в Україні через банківську і страхову діяльність

  • Скорочення позабанківського обігу готівки

  • Удосконалення методичного інструментарію державного фінансового моніторингу банків і страховиків

  • Організаційні засади інформаційного забезпечення механізму впливу банків і страховиків на зменшення тіньових грошових потоків
  • ІННОВАЦІЙНІ МОДЕЛІ СИСТЕМНОЇ ПРОТИДІЇ ТІНЬОВИМ ГРОШОВИМ ПОТОКАМ БАНКІВ І СТРАХОВИКІВ

  • Обґрунтування цільових показників ефективності державного регулювання зниженням тіньової грошової маси засобами теорії нечітких множин

  • Нечіткий багатокритеріальний вибір варіантів як засіб удосконалення державного і первинного фінансового моніторингу

  • ВИСНОВКИ