Організаційні засади інформаційного забезпечення механізму впливу банків і страховиків на зменшення тіньових грошових потоків

Механізм впливу банків і страхових організацій на зниження тіньових грошових потоків

• 1. Регіональної складової (rp), яка оцінюється за 2-бальною шкалою. 1 бал надається у випадку, якщо виявлено, що місце проживання, реєстрації клієнта чи місце розташування суб'єкта підприємництва значно віддалене від місця розташування фінансової організації. При цьому зазначена адреса знаходиться в регіоні, віднесеному до територій підвищеного ризику збільшення тіньових фінансових потоків. Якщо подібне не встановлено, rp =0.

• 2. Матеріально-ресурсної складової, що враховує наявність автомобіля у клієнта, ra = 1, якщо клієнт має власний автомобіль, чи керує ним за довіреністю, в іншому випадку ra = 0.

• 3. Дохідної складової, яка за офіційним розміром оплати праці (r з/п) має визначатись з урахуванням того, що, як занадто високі, так і занизькі, менші ніж середні по країні розміри заробітної плати можуть бути результатом викривлення інформації. Тому оцінювання даної складової є співставними із мірою впевненості щодо правдоподібності надання інформації про розмір оплати праці у порівнянні із офіційної зарплатою особи. Отже, оцінювати складову оплати пращ варто з використанням інструментарію теорії нечітких множин -застосувавши функцію належності. З урахуванням результатів статистичного аналізу даних, пропонуємо використати гаусову функцію належності (3.9):

(3.9)

Аргументом даної функції (Iz) є співвідношення середньомісячної зарплати клієнта, у відповідності із наданими персональними даними, із місячною зарплатою в середньому по країні на момент здійснення фінансової операції.

Вагові коефіцієнти в умовах неповної інформації та непевності щодо істинності оцінок пропонуємо визначати за методом парних порівнянь Саати. Цей метод знайшов розповсюдження при проектуванні систем штучного інтелекту на нечіткій логіці чи розв'язанні задач нечіткої оптимізації. Процес розрахунку вагових коефіцієнтів викладено в підрозділі 4.3 даної монографії, а їх значення наступні:

- для доходної складової - розміру середньомісячної оплати праці

- для регіональної складової — територіального чинника —

αр=0,4;

- для матеріально-ресурсної складової - забезпеченості клієнта власним автомобілем

Імовірність шахрайських дій (Іщд) розраховується таким чином:

(3.10)

Загрозливий рівень імовірності — 85% і вище

активізації суб'єктів первинного моніторингу, особливо, якщо вони у відповідності із загальнонаціональними критеріями належать до високоризикових. Приклад використання розробленого інструментарію для оцінювання імовірності причетності клієнта фінансової установи до фінансового шахрайства наведено у додатку "А". В такому випадку поріг безпеки, подолання якого вимагає активізації контролю фінансових операцій має бути зниженим зі 160 тис. грн. до 85 тис. грн., що було обґрунтовано в підрозділі 2.2. Цей інструментарій варто запровадити у діяльність як суб'єктів первинного фінансового моніторингу, так і суб'єктів державного фінансового моніторингу, Міністерство податків та зборів України, правоохоронних та інших контролюючих державних органів. При цьому доцільно знизити поріг необхідності фінансового моніторингу відповідно до висновків, зроблених у розділі II даної монографії, для тих фінансових установ, що можуть бути віднесеними до групи з високим ризиком участі у нелегальних фінансових операціях, а також для фінансових установ, розташованих у регіонах з високим рівнем тінізації фінансового сектору (їх перелік наведено в розділі II даної монографії).

Для суб'єктів державного фінансового моніторингу наведений інструментарій пропонується застосовувати як засіб контролю за діяльністю підопічних. Так, фінансові установи, здійснюючи фінансову операцію, яка підлягає повідомленню департаментам НБУ чи службам Держфінмоніторингу, у більшості випадків не повідомляють їх, тим самим не сприяють легалізації фінансового обігу. Тому суб'єктам системи державного фінансового моніторингу, насамперед НБУ та Нацкомфінпослуг, доцільно активізувати перевірки тих банків та страховиків, які відповідно до критеріїв, вимагає

розроблених та обґрунтованих в розділах II - III даного дослідження, слід віднести до підгруп з високим ризиком активізації тіньових фінансових потоків. З урахуванням висновків щодо доцільності посилення державного нагляду та періодичності контролюючих заходів, вважаємо за доцільне здійснювати щоквартальні раптові, без попередження, перевірки банків та страховиків на предмет повноти висвітлення операцій та контрагентів, що підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу. Орієнтовний алгоритм перевірки може бути таким:

• 1. За підсумками останнього звітного кварталу визначається сукупність банків та СК, які можна відносити до категорії підвищеного ризику активізації нелегального фінансового обороту.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Механізм впливу банків і страхових організацій на зниження тіньових грошових потоків» автора Єрмошенко М.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Організаційні засади інформаційного забезпечення механізму впливу банків і страховиків на зменшення тіньових грошових потоків“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • ТІНЬОВА ЕКОНОМІКА ЯК СУСПІЛЬНО-ЕКОНОМІЧНЕ ЯВИЩЕ

  • Тіньова економічна діяльність як джерело тіньових грошових потоків

  • Економічна природа і методологічні основи спрямування банківської і страхової діяльності на зменшення тіньових фінансових потоків

  • Механізм зниження тіньової економіки через діяльність банків і страхових організацій

  • ДІАГНОСТИКА ПЕРЕДУМОВ, НАСЛІДКІВ І СПОСОБІВ ЗНИЖЕННЯ ТІНІЗАЦІЇ ФІНАНСОВОГО СЕКТОРУ КРАЇНИ

  • Неплатоспроможність і банкрутство банків з точки зору впливу на фінансовий сектор

  • Дослідження банків і страховиків щодо причетності до тіньових фінансових потоків

  • Розробка державних стандартів прозорості фінансових потоків банків і страховиків

  • КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ МЕХАНІЗМОМ ВПЛИВУ БАНКІВ І СТРАХОВИКІВ НА ЗМЕНШЕННЯ ОБСЯГІВ ТІНЬОВИХ ГРОШОВИХ ПОТОКІВ

  • Аналіз зарубіжного досвіду державного впливу на зниження тіньової економіки через діяльність банків і страховиків

  • Засади щодо впливу держави на зменшення обсягів тіньової економіки в Україні через банківську і страхову діяльність

  • Скорочення позабанківського обігу готівки

  • Удосконалення методичного інструментарію державного фінансового моніторингу банків і страховиків

  • Організаційні засади інформаційного забезпечення механізму впливу банків і страховиків на зменшення тіньових грошових потоків
  • ІННОВАЦІЙНІ МОДЕЛІ СИСТЕМНОЇ ПРОТИДІЇ ТІНЬОВИМ ГРОШОВИМ ПОТОКАМ БАНКІВ І СТРАХОВИКІВ

  • Обґрунтування цільових показників ефективності державного регулювання зниженням тіньової грошової маси засобами теорії нечітких множин

  • Нечіткий багатокритеріальний вибір варіантів як засіб удосконалення державного і первинного фінансового моніторингу

  • ВИСНОВКИ