Удосконалення методичного інструментарію державного фінансового моніторингу банків і страховиків

Механізм впливу банків і страхових організацій на зниження тіньових грошових потоків

Стандартизовані коефіцієнти регресії (β— бета) дозволяють визначити зміни рентабельності активів у відповідь на зміни фінансової стійкості, виражені у стандартних відхиленнях ( ϱ - сигма). У комерційних банків, які характеризуються підвищеним ризиком участі у тіньових фінансових потоках, кожне стандартне відхилення коефіцієнту автономії у той чи інший бік спричиняє дещо слабшу волатильність рентабельності активів — лише 0,87—0,88 сигми, причому зміни RОА відбуваються у тому ж напрямку, що й Fа. Збіг бета-коефіцієнтів із показниками кореляції та множинної детермінації зумовлений вибором парної регресії.

Побудова та аналіз регресійних моделей дозволили обґрунтувати ще один норматив підвищення ризиковості здійснення комерційними банками нелегальних фінансових операцій: кожен процентний пункт підвищення коефіцієнта автономії призводить до підвищення рентабельності його сукупних активів, меншого за 0,5 процентних пунктів (0,6-0,12 у відповідності зі значеннями коефіцієнтів регресійних рівнянь, скорегованих на максимальну із стандартних помилок моделей, та округлених до першого знаку після коми). Навпаки, у разі зниження фінансової стійкості комерційного банку рентабельність його активів не повинна знижуватись більше ніж на половину процентних пунктів, встановлених для зниження коефіцієнта автономії.

Таким чином, пропонуємо наступні етапи проведення перевірки прозорості публічної фінансової звітності банків, віднесених до категорії тих, до яких Нацбанку слід посилити вимоги до дотримання ними законодавства щодо запобігання легалізації доходів, одержаних злочинних шляхом:

• 1. На підставі публічної фінансової звітності комерційного банку обчислити коефіцієнт фінансової незалежності (як співвідношення власного капіталу і сукупних активів) для звітного і попереднього місяця (Fа1 та Fао).

• 2. Обчислити відносний приріст коефіцієнту автономії перерахунку на процентні пункти

3. На підставі публічної фінансової звітності комерційного банку обчислити коефіцієнт рентабельності сукупних активів (як співвідношення чистого прибутку і сукупних активів) для звітного і попереднього місяця

4. Обчислити відносний приріст рентабельності сукупних активів у перерахунку на процентні пункти

5. Встановити відносне відставання (випередження) приросту рентабельності активів над приростом коефіцієнту автономії:

• 6. Банк забезпечує прийнятний рівень прозорості офіційної фінансової звітності і тоді активізація фінансового моніторингу з боку НБУ та інших суб'єктів державного фінмоніторингу недоцільна, якщо:

  – а) Кв > 0,5 та ∆% RОА > 0 - при цьому зберігається пропорційність поліпшення фінансового стану комерційного банку;

  – б) Кв<0, однак ∆% RОА > 0 — збільшення прибутковості (зниження збитковості) сприяє підвищенню податкової спроможності фінансової установи, що послаблює регуляторний вплив на неї щодо причетності до тіньових фінансових потоків;

  – а) 0<Кв<0,5 та ∆% RОА < 0 — на тлі погіршення фінансового стану комерційного банку цьому зберігається пропорційність між динамікою фінансової автономії та рентабельності активів.

• 7. Якщо не витримано жодної з умов [(а) — в)], пункту 6, з боку НБУ та інших органів державного фінансового моніторингу слід посилити вимоги до сум дозволених без обмежень фінансових операцій та активізувати контролюючі заходи до комерційного банку.

Класифікація СК за рівнем ризику активізації нелегальних фінансових операцій та побудова профілів ризику непрозорості фінансової звітності страховиків надає підстави для визначення граничних значень індикаторів зростання/зниження ймовірності участі страховика у нелегальних операціях, що можуть розглядатись як національні нормативи доцільності посилення державного фінансового моніторингу з боку Нацкомфінпослуг. Як і для банків, при формуванні загальнонаціональних нормативів враховано 5%-вий довірчий інтервал. Беззаперечна доцільність активізації державного моніторингу фінансових потоків СК випливає у випадку недосягнення їхніми значеннями-індикаторами величини, наведеної на профілі (рис. 2.15 а, б), зменшеної на величину 5%-го довірчого інтервалу, розрахованого для підгрупи з 47 спостержень (табл. 3.7). Навпаки, не варто здійснювати додаткові витрати по відношенню до тих страхових компаній, фінансова звітність яких надає підстави говорити про ефективність управління бізнес-процесами, оскільки значення індикаторів перевищують профільні, які додатково підвищені на величину 5%-го довірчого інтервалу, встановленого для підгрупи зі 112 спостережень (табл. 3.7).

СК, яким властивий ризик активізації нелегальних фінансових потоків, вимагають більш пильної уваги з боку органів державного нагляду, а тому потрібні додаткові критерії щодо активізації регуляторного впливу на них.

Таблиця 3.7

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Механізм впливу банків і страхових організацій на зниження тіньових грошових потоків» автора Єрмошенко М.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Удосконалення методичного інструментарію державного фінансового моніторингу банків і страховиків“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • ТІНЬОВА ЕКОНОМІКА ЯК СУСПІЛЬНО-ЕКОНОМІЧНЕ ЯВИЩЕ

  • Тіньова економічна діяльність як джерело тіньових грошових потоків

  • Економічна природа і методологічні основи спрямування банківської і страхової діяльності на зменшення тіньових фінансових потоків

  • Механізм зниження тіньової економіки через діяльність банків і страхових організацій

  • ДІАГНОСТИКА ПЕРЕДУМОВ, НАСЛІДКІВ І СПОСОБІВ ЗНИЖЕННЯ ТІНІЗАЦІЇ ФІНАНСОВОГО СЕКТОРУ КРАЇНИ

  • Неплатоспроможність і банкрутство банків з точки зору впливу на фінансовий сектор

  • Дослідження банків і страховиків щодо причетності до тіньових фінансових потоків

  • Розробка державних стандартів прозорості фінансових потоків банків і страховиків

  • КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ МЕХАНІЗМОМ ВПЛИВУ БАНКІВ І СТРАХОВИКІВ НА ЗМЕНШЕННЯ ОБСЯГІВ ТІНЬОВИХ ГРОШОВИХ ПОТОКІВ

  • Аналіз зарубіжного досвіду державного впливу на зниження тіньової економіки через діяльність банків і страховиків

  • Засади щодо впливу держави на зменшення обсягів тіньової економіки в Україні через банківську і страхову діяльність

  • Скорочення позабанківського обігу готівки

  • Удосконалення методичного інструментарію державного фінансового моніторингу банків і страховиків
  • Організаційні засади інформаційного забезпечення механізму впливу банків і страховиків на зменшення тіньових грошових потоків

  • ІННОВАЦІЙНІ МОДЕЛІ СИСТЕМНОЇ ПРОТИДІЇ ТІНЬОВИМ ГРОШОВИМ ПОТОКАМ БАНКІВ І СТРАХОВИКІВ

  • Обґрунтування цільових показників ефективності державного регулювання зниженням тіньової грошової маси засобами теорії нечітких множин

  • Нечіткий багатокритеріальний вибір варіантів як засіб удосконалення державного і первинного фінансового моніторингу

  • ВИСНОВКИ