Розділ «Модуль 4. Операції банків з цінними паперами, позабалансові та операції щодо забезпечення фінансової стійкості банку»

1) суму, яка відшкодовує при кожному платежі частину вартості об'єкта лізингу, що амортизується за строк, за який вноситься лізинговий платіж;

2) суму, що сплачується лізингодавцю як процент за залучений ним кредит для придбання майна за договором лізингу;

3) комісійна винагорода лізингодавцю за отримане у лізинг майно;

4) відшкодування страхових платежів за договором страхування об'єкта лізингу, якщо об'єкт застрахований лізингодавцем та інших витрат лізингодавця, передбачені договором лізингу.

Лізингову плату вносять періодично протягом терміну дії лізингового договору (зокрема, й нерівномірно) за кожен обумовлений договором період. Розміри, спосіб, форма і строки внесення лізингових платежів та умови їх перегляду визначаються у договорі лізингу за домовленістю. Зокрема, за фінансового лізингу ризик випадкового знищення об'єкта, а також усі витрати на утримання об'єкту лізингу, пов'язані з його страхуванням, експлуатацією, технічним обслуговуванням та ремонтом, несе лізингоодержувач, якщо інше не передбачено договором лізингу. Відповідно, за оперативного лізингу усі вище вказані ризики та витрати несе лізингодавець (саме тому послуги оперативного лізингу банками не надаються).

У цілому, під ризиком лізингових операцій розуміють ймовірність можливих втрат, які пов'язані зі специфікою таких операцій. А саме, це:

o ризики, пов'язані з динамікою чи зміною вартісних, технологічних і технічних характеристик об'єктів лізингу;

o фінансові ризики - виникають у процесі розрахункових і фінансових операцій, які здійснюються під час виконання лізингової угоди;

o політичні та юридичні ризики - мають некомерційний характер, проте, безпосередньо впливають на результати господарської діяльності.

Компенсацію вказаних ризиків варто враховувати при визначенні заходів щодо захисту від можливих збитків та вартості лізингових платежів.

1.2. Факторинг - це різновид комісійно-посередницьких операцій банку, які виконуються згідно договору факторингу (фінансування під перевідступлення права грошової вимоги), за умовами якого одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт перевідступає факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) на умовах комерційного кредиту (попередньої оплати). Схему надання послуг факторингу показано на рис. 17.1.

Рис. 17.1. Схема здійснення розрахунків при наданні банком факторингових послуг

На рис. 17.1 зображено схему розрахунків при наданні банком факторингової послуги, де цифрова нумерація характеризує наступні етапи здійснення факторингу:

1. Постачальник укладає договір з банком-фактором на факторингове обслуговування.

2. Постачальник відвантажує товар і надсилає платіжні документи від імені фактора покупцеві. Водночас, постачальник надсилає документи факторові й перевідступає йому боргові вимоги до покупця.

3. Фактор:

а) гарантує платіж клієнтові-постачальнику у визначений договором термін (якщо це факторинг з оплатою вимог із настанням визначеної дати) або б) перераховує на рахунок клієнта-постачальника кошти у розмірі встановленого договором відсотка від переуступлених банку боргових вимог до покупця (якщо це факторинг з умовою кредитування у формі попередньої оплати).

4. Покупець зобов'язаний перерахувати на користь фактора боргову суму й пеню за відстрочення платежу.

5. Фактор зараховує на рахунок постачальника кошти, що надійшли як оплата за поставлений товар:

а) за мінусом комісійної винагороди (якщо це був факторинг з оплатою вимог із настанням визначеної дати);