Розділ «Рекомендації щодо рішення основних завдань за модулем II»

2.1. Особливості безготівкових та готівкових розрахунків в національній валюті

При здійсненні розрахунків в залежності від порядку документообігу, форми платіжного інструменту та способу перерахування коштів розрізняють такі форми безготівкових розрахунків: акредитивна, інкасова, вексельна форма розрахунків, а також форми розрахунків за розрахунковими чеками та з використанням розрахункових документів на паперових носіях та в електронному вигляді.

При здійсненні розрахункових операцій за вказаними формами безготівкових розрахунків використовують відповідні платіжні інструменти: акредитивну заяву; меморіальний ордер; платіжне доручення; платіжну вимогу-доручення; платіжну вимогу; розрахунковий чек; комерційний вексель.

Використання банківських платіжних карток та векселів як платіжних інструментів регулюється чинним законодавством, у тому числі окремими нормативно-правовими актами Національного банку.

Клієнти банків для здійснення розрахунків самостійно обирають вказані платіжні інструменти (за винятком меморіального ордера) і зазначають їх під час укладення договорів.

Техніка здійснення вказаних форм безготівкових розрахунків характеризується наступними схемами 1-6.

Рис. 2.1. Схема документообігу при розрахунках платіжними дорученнями

Техніка розрахунків платіжними дорученнями:

1. Постачальник відвантажує товар, надає послуги чи виконує роботу й надсилає покупцеві відповідний рахунок-фактуру та інші комерційні документи згідно з договором.

2. Покупець, одержавши товар і перевіривши його якість, комплектність та ін., виписує платіжне доручення й надсилає його до банку, де відкрито його поточний рахунок. Доручення банк приймає до виконання протягом 10 календарних днів від дня його валютування (не враховуючи дня оформлення).

3. Банк покупця списує суму, зазначену в платіжному дорученні, з поточного рахунку клієнта у межах кредитового залишку.

4. Банк покупця повідомляє банк постачальника (якщо постачальника й покупця обслуговують різні банківські установи) про списання коштів.

5. Банк постачальника зараховує кошти на поточний рахунок постачальника.

Рис. 2.2. Схема документообігу при розрахунках платіжними вимогами-дорученнями

Техніка розрахунків платіжними вимогами-дорученнями:

1. Постачальник відвантажує товар, виконує роботи чи надає послуги й надсилає платіжну вимогу-доручення, заповнену в частині вимоги, разом з комерційними документами безпосередньо покупцеві.

2. Покупець у разі згоди оплатити цей розрахунковий документ заповнює другу його частину - доручення і надсилає до свого банку. Платіжні вимоги-доручення банк приймає протягом 20 календарних днів від дня заповнення (не враховуючи дня заповнення).

3. Банк покупця приймає до оплати вимогу-доручення і списує відповідну суму з поточного рахунку покупця (платника) в межах кредитового залишку.

4. Банк покупця повідомляє банк постачальника-одержувача коштів (якщо постачальника й покупця обслуговують різні банки) про списання коштів.