Розділ «Тема 5. Операції банків із запозичення коштів»

Під час вивчення даної теми студентам варто засвоїти механізм запозичення банками тимчасово вільних грошових коштів на грошовому ринку через розгляд основних структурних елементів формування запозичених ресурсів: міжбанківського кредиту, кредитів, наданих від НБУ, операцій банку з цінними паперами (облігаціями).

Вивчаючи дану тему, студенти повинні засвоїти механізм запозичення банками тимчасово вільних грошових коштів на грошовому ринку та розглядати його як одне із джерел формування ліквідних ресурсів банку.

Тобто, запозичені ресурси - це грошові кошти кредиторів та інвесторів, мобілізовані банками на певних умовах на міжбанківському та фондовому ринках. Тобто, це кошти, які банк отримує у вигляді позики від інших банківських установ, в тому числі НБУ, а також шляхом продажу власних боргових зобов'язань на грошовому ринку.

На наступному етапі вивчення теми необхідним є розгляд структурних елементів формування запозичених ресурсів.

1. Міжбанківський кредит - розглядається як оперативне джерело, що носить переважно короткостроковий характер і відбувається у рамках кореспондентських відносин між банками. Оперативність міжбанківського кредиту проявляється в тому, що ним можна користуватися протягом доби або кількох годин (кредити "овернайт"). Якщо міжбанківська позика надається без домовленості на певний термін дії користування, вона вважається безстроковою, тобто "онкольною". Нарешті, частина міжбанківських кредитів оформлюється на термін від кількох днів до кількох місяців - такі позики називаються строковими.

Банківські установи можуть використати міжбанківський кредит на такі основні цілі:

- оперативна підтримка поточної ліквідності на необхідному рівні;

- поповнення коррахунку в НБУ з метою дотримання нормативів обов'язкового резервування;

- для короткострокового кредитування клієнтів;

Кредитними ресурсами торгують на міжбанківському ринку - частині ринку позичкових капіталів, на якому тимчасово вільні грошові ресурси кредитних установ залучаються і розміщуються банками у формі міжбанківських депозитів чи кредитів.

Міжбанківський ринок є об'єктом державного регулювання та механізмом впливу державних органів на діяльність банків, якому властиві наступні функції:

- є одним із джерел поповнення ресурсів банків для управління ліквідністю, а також для власних активних операцій;

- операції в межах ринку є для банків додатковим джерелом доходів як за рахунок різниці між цінами купівлі та продажу, так і за рахунок диверсифікації ставок за кредитами;

- із усіх існуючих сьогодні фінансових інструментів міжбанківські кредити найбільш оперативно реагують на зміни кон'юнктури фінансового ринку, тому ставки з на цьому ринку розглядаються як дієві індикатори стану фінансового ринку в цілому.

Структура ринку міжбанківських кредитів характеризується наявністю:

- учасників ринку - продавців і покупців кредитів (банківські установи);

- набором фінансових інструментів (короткострокові кредити, депозити, депозитні сертифікати в гривнях і валюті, векселі тощо);

- регулюючих органів, що впливають на ринок з метою забезпечення умов вільної конкуренції для його учасників (перш за все, НБУ);

- організацій, що утворюють розгалужену інфраструктуру ринку (система комунікацій, інформаційна система, СЕП).