Розділ 10. Аналіз витрат і собівартості продукції (робіт, послуг) металургійного підприємства

10.1. Класифікація поточних витрат підприємства, мета та завдання їхнього аналізу

Важливе значення в економічному аналізі приділяється дослідженню поточних витрат підприємства та собівартості продукції, оскільки вони є узагальнюючими показниками діяльності й безпосередньо впливають на фінансові результати роботи підприємства. Для аналізу поточних витрат металургійного підприємства використовується їхня класифікація (рисунок 10.1).

Як видно з рисунку 10.1, відмінністю класифікації поточних витрат в умовах металургійного підприємства є включення до їхнього складу витрат:

- на переділ (витрати, які пов'язані з перетворенням сировини та матеріалів у напівфабрикат або готову металопродукцію); їхня величина відображає оцінку технологічного стану підприємства;

- майбутніх періодів (витрати на впровадження та освоєння нової продукції); включення цих витрат металургійного підприємства до поточних обгрунтовано особливостями металургійного виробництва - його складністю, великими каггітало-, матеріало-, паливо- та енергоємністю.

У ринкових умовах споживча вартість металопродукції підприємства є результатом усіх господарчих процесів: постачання, виробництва і збуту, кожному з яких притаманні певні види витрат. Тому, окрім виробничих витрат, які є результатом процесу виробництва, необхідно аналізувати і невиробничі витрати, які пов'язані з процесами постачання сировини і матеріалів для виробництва, збуту металопродукції і загальним управлінням діяльністю підрозділів підприємства. При цьому невиробничі витрати нерідко займають значно більшу частку в сукупних витратах підприємства, ніж виробничі.

Невиробничі витрати (управлінські, збутові та ін.) включають різнорідні елементи, мають стохастичний характер, їм притаманні нечіткість причин-но-наслідкових зв'язків, наявність комплексних статей та ін., що ускладнює їхню деталізовану діагностичну оцінку. Цей недолік можливо подолати шляхом поліпшення організації управлінського обліку за усіма видами діяльності.

Мета економічного аналізу витрат - удосконалення їхньої структури та оптимізація їхнього рівня для поліпшення фінансових результатів діяльності підприємства. Комплекс аналітичних завдань економічного аналізу витрат надано на рисунку 10.2.

Аналіз витрат здійснюється за відхиленнями від плану та від рівня попередніх періодів. Якщо на підприємстві є відповідні умови, то аналіз витрат можна проводити також і за центрами відповідальності, зокрема за центрами витрат. _

10.2. Система показників оцінки поточних витрат підприємства та їхніх факторів

10.3. Аналіз собівартості металопродукції

В умовах самофінансування, внутрішньогосподарського та комерційного розрахунків металургійне підприємство повинно додержуватися всеохоплюючого режиму економії, запорукою якого є контроль за дотриманням завдань із собівартості металопродукції й вивчення можливостей оптимізації витрат на всіх ділянках виробництва та управління. Цим і визначається роль аналізу собівартості металопродукції (агломерату, сплавів, прокату, труб, шлаку), правильна постановка якого дозволяє виявити причини відхилень фактичних витрат на виробництво та реалізацію продукції від установлених завдань із собівартості, оцінити вплив різних показників-факторів, викрити резерви зниження витрат сировини, матеріалів, паливно-енергетичних, трудових і фінансових ресурсів, а отриману економію використовувати для збільшення випуску високоякісної конкурентоздатної продукції.

Аналіз собівартості металопродукції починається зі з'ясування того, як виконані встановлені завдання за показниками собівартості основних видів металопродукції.

Наступним етапом є дослідження тенденцій зміни цих показників за економічними елементами та статтями витрат, а також їхній порівняльний аналіз із витратами у конкурентів та в галузі.

При цьому визначаються співвідношення, тобто частки окремих економічних елементів у кошторисах витрат на виробництво та окремих статей витрат в калькуляціях собівартості металопродукції, тобто визначається структура собівартості металопродукції, яка залежить від особливостей процесів, що здійснюються у тому або іншому виробництві (агломераційному, доменному, сталеплавильному, флюсоплави-льному, прокатному, шлакопереробному та ін.).

Частка кожної статті витрат (Ул %) розраховується як відношення витрат за цією статтею (Д,, грн.) до собівартості продукції (С, грн.), що дорівнює сумі всіх В/:

У, = (В,: С) o 100, (10.9)

де , - стаття витрат собівартості продукції.

Типова структура витрат на виробництво металопродукції за різними рівнями управління представлена в таблиці 10.2. Як видно, структура витрат на виготовлення металопродукції неоднакова. Найбільш матеріаломістким є феросплавне виробництво, а марганцеворудна під-галузь відрізняється великими витратами на амортизацію та заробітну плату. Відмінності в структурі витрат можуть бути обумовлені характером сировини, яка використовується; особливостями технологічних процесів, виробничої структури; технічним рівнем виробництва та ін.