Розділ 10. Аналіз витрат і собівартості продукції (робіт, послуг) металургійного підприємства

Таким чином, відмінність даного виду аналізу полягає в тому, що для визначення прибутку (збитку) непрямі витрати без їхнього розподілу відносяться на зменшення маржі, тобто (з формули 10.17):

N1 = СМа - РС. (10.19)

Вказана вище мета маржинального аналізу досягається рішенням окремих аналітичних задач.

Задачі маржинального аналізу витрат на виробництво зводяться до наступного.

1. Щодобове або щоденне визначення для основних видів металопродукції й по підприємству в цілому:

- "точки беззбитковості" (або порога рентабельності);

- зони прибутків і збитків.

Ця задача необхідна для забезпечення виживання підприємства в кризових умовах (при переході на вільні ціни).

2. Визначення впливу внутрішніх і зовнішніх факторів на зміну результатів виробничої діяльності підприємства.

Показники-фактори, які впливають на зміну результату (тобто прибутку або збитків):

- ціна реалізації (Ц, грн./т, грн./шт. ін.);

- кількість проданої металопродукції (д, т, шт. ін.);

- змінні витрати: на весь обсяг (УС, грн.), на одиницю продукції (ус, грн./т, грн./шт. ін.);

- постійні витрати: на весь обсяг (ЕС, грн.), на одиницю продукції (/с, грн./т, грн./шт. ін.).

Таким чином, використання порогу рентабельності дозволяє переглянути політику та стратегію підприємства залежно від різних внутрішніх і зовнішніх факторів й визначити вплив цих факторів на зміну результату.

Для практичного застосування аналізу "усіченої" собівартості продукції необхідно:

1. Визначати загальні витрати виробництва та обігу, поділяти їх на змінні та постійні витрати.

2. Визначати змінні витрати за виробами на 1 гривню ринкових цін.

3. Визначати постійні витрати на конкретну продукцію, на їхні групи, на 1 гривню ринкових цін, по їхній питомій вазі в цілому по підприємству.

4. Визначати маржу в цілому по підприємству, по кожному виробу і по їхніх групах.