Розділ «3.9. Відсотково-комісійні банківські продукти, їх розвиток в Україні»

11 — "Легбанк" (1)

У галузі розвитку еквайрінгу лідирують "Аваль", "ПУМБ" і "Приватбанк". Якщо в розвитку банкоматних проектів ці банки займають приблизно однакові позиції (34, 23 і 20%), то в роботі з торговельними точками по наданню їм можливості приймати до

Рис. 3.23. Розподіл РOS - терміналів між банками України

1 — "ПУМБ" (4);

2 — "Правексбанк" (1),

3 — "Укрексімбанк" (8);

4 — "Аваль" (44);

5 — "Приватбанк" (40);

6 — "Укрінбанк" (2)

оплати пластикові картки конкурентами є тільки два банки — "Приватбанк" і "Аваль". Завдяки столичному розташуванню головного офісу "Аваль" лідирує по кількості охоплених цим обслуговуванням торговельних точок у Києві; Приватбанк, який володіє могутньою філіальною мережею, компенсує відставання в столиці розвитком мережі еквайрінгу в обласних і регіональних центрах по всій Україні.

Важливим напрямком роботи українських банків із пластиковими картками є емісія локальних карток, що стала можливою тільки після створення досить широкої мережі прийому карток до оплати в Україні. Клієнтів, які здобувають особисті картки для оплати товарів в українських торговельних точках, небагато. Тому масове поширення таких карток можливе тільки на базі зарплатних проектів, сутність яких полягає в переході до виплати зарплати по пластикових картках.

Розвиток цього напрямку зустрічає на своєму шляху дуже серйозні перешкоди — важкий фінансовий стан українських підприємств, нерегулярна виплата і низький рівень зарплати, який дає змогу робити покупки тільки на ринках, а не в магазинах, які приймають картки до оплати і т. д. Однією з переваг для клієнтів відносно отримання зарплати по картках є надання кредитів. Розвиток цього напрямку необхідний банкові для розширення своєї клієнтської бази, оскільки до банківського обслуговування залучається, як правило, "небанківське" населення, що раніше не мало ніяких відносин із банком. На початковому етапі впровадження зарплатних проектів потрібні великі інвестиції. Однак світовий досвід показує, що з розвитком ринку частка внутрішніх трансакцій постійно збільшується в загальному обороті по картках і саме внутрішній ринок здатний забезпечити стратегічні цілі банку на цьому ринку.

Так зокрема, у ведучого банку, який випускає пластикові картки "Приватбанку" випущено більше 75 тисяч локальних карток. На основі проведеного дослідження можливих операцій кредитування по пластикових картках із усієї різноманітності кредитних операцій слід виділити наступні, що дають оптимальне поєднання рівня прибутковості і ризику: кредитування особистих пластикових карток клієнтів, які мають високий оборот по картках і мають з банком давні партнерські відносини; кредитування корпоративних карток компаній-клієнтів банку, у яких високі обороти по поточних рахунках; кредитування зарплатних проектів на підприємствах, на яких впроваджена видача заробітної плати по картках. Зокрема, дослідження свідчать, що загальна кількість кредитних карток, що обслуговуються "Приватбанком", — дорівнювала близько 5 тисячам.

Важливим напрямком роботи комерційних банків із пластиковими картками є CO-BRANDING програми — випуск спільних карток. Ці програми виконуються з залученням великих фірм, які мають Власну клієнтську базу. Мета таких програм — розширення клієнтської бази за рахунок приєднання клієнтської бази фірми-партнера. Кожен із партнерів відповідає за виконання певної ділянки робіт; відповідно визначається частка прибутку. На 01.01.2003 р. загальна кількість спільних карток, яку випустив, зокрема, "Приватбанк" дорівнювала більше 6 тисяч.

В Україні є необхідні умови для того, щоб пластикова картка перетворилася з привілею забезпечених громадян у повсякденний засіб розрахунків. Вирішення цього завдання на даному етапі зустрічає дуже великі труднощі — від загального стану економіки до катастрофічних масштабів шахрайства по пластикових картках. Однак, як показує досвід інших країн, і в тому числі Росії, за умови координації діяльності банків між собою, з Національним банком і Верховною Радою України, зокрема з питань прийняття відповідного цивільного і карного законодавства, це завдання може бути вирішено протягом найближчого десятиліття. І при розробці маркетингової стратегії українські комерційні банки повинні Це врахувати.

Важливе значення серед відсотково-комісійних продуктів комерційних банків мають лізингові послуги, які пов'язані з передачею майна в тимчасове користування на умовах строковості, зворотності і платності або, інакше з одержанням і виробничим використанням майна, яке не належить користувачеві. Лізинг — це підприємницька діяльність, яка спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових послуг і полягає в наданні лізинтодавцем у виключне користування на визначений строк лізингоодержувачу майна, що є власністю лізингодавця або отримується ним у власність за дорученням і погодженням з лізингоодержувачем у відповідного продавця майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів. Залежно від форми здійснення лізинг може бути зворотним, пайовим, міжнародним тощо. Об'єктом лізингу може бути будь-яке нерухоме і рухоме майно, яке може бути віднесено до основних засобів відповідно до законодавства, не заборонене до вільного обігу на ринку і до якого немає обмежень про передачу в лізинг. За надання лізингу лізингодавець, тобто банк отримує як відсотки за кредит, так і комісію. Можна виділити чотири види лізингу:

• фінансовий лізинг — договір лізингу, в результаті укладання якого лізингоодержувач на своє замовлення отримує в платне користування від лізингодавця об'єкт лізингу на строк, не менший строку, протягом якого амортизується 60% вартості об'єкта лізингу, визначеної в день укладання договору.

• оперативний лізинг — договір лізингу, в результаті укладання якого лізингоодержувач на своє замовлення отримує в платне користування від лізингодавця об'єкт лізингу на строк, менший строку, за який амортизуються 90% вартості об'єкта лізингу, визначеної в день укладання договору. Після закінчення строку договору операційного лізингу він може бути продовжений або об'єкт лізингу підлягає поверненню лізингодавцю і може бути повторно переданий у користування іншому лізингоодержувачу за договором лізингу.

• зворотний лізинг — договір лізингу, який передбачає отримання лізингодавцем майна у власника і передачу цього майна йому в лізинг.

• пайовий лізинг — здійснення лізингу за участю суб'єктів лізингу на основі укладання багатостороннього договору та залучення одного або кількох кредиторів, які беруть участь у здійсненні лізингу, інвестуючи свої кошти. При цьому сума інвестованих кредиторами коштів не може становити більше 80% вартості набутого для лізингу майна. Про надзвичайну важливість лізингових послуг для України свідчить те. що