Розділ «Тема 5. Процес банківського кредитування та його організація»

"Безнадійні" кредитні операції - це операції, імовірність виконання зобов'язань за якими з боку позичальника банку (з урахуваннями фінансового стану позичальника та рівня забезпечення) практично відсутня, ризик за такими операціями дорівнює сумі заборгованості за ним.

Банки можуть класифікувати заборгованість за кредитними операціями з фізичними особами та на підставі цієї класифікації формувати портфель однорідних споживчих кредитів, а також резерв за цим портфелем.

Однорідні споживчі кредити - це кредити на поточні потреби, які надані позичальнику - фізичній особі, і загальна сума їх за одним чи кількома кредитними договорами (незалежно від наявності забезпечення) не перевищує 20 000 гривень.

Портфель однорідних споживчих кредитів - це загальна сума заборгованості за однорідними споживчими кредитами, що надані банком на поточні потреби позичальникам - фізичним особам, у кредитних договорах з якими є письмова згода позичальника на надання банком відповідної інформації до бюро кредитних історій та інформація за цими договорами розміщена в кредитному бюро.

Розрахунок резерву на покриття можливих збитків за кредитними операціями банку здійснюється з урахуванням чистого кредитного ризику, який визначається шляхом зменшення валового кредитного ризику (загальної заборгованості за кредитними операціями), класифікованого за ступенями ризику, на вартість прийнятного забезпечення. Банківські установи зобов'язані формувати резерви на покриття втрат від кредитної діяльності на повний розмір чистого кредитного ризику за основним боргом, зваженого на відповідний коефіцієнт резервування, за всіма видами кредитних операцій у національній та іноземних валютах.

Розрахунок резерву на відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків можна зобразити у вигляді формули:

де Ркр. - сума резерву на відшкодування втрат за кредитною операцією;

ЧКР - чистий кредитний ризик за кредитною операцією; кг - коефіцієнт резервування.

Чистий кредитний ризик за кредитною операцією розраховується за формулою:

де ВКР - валовий кредитний ризик за кредитною операцією; 3Кр- вартість забезпечення за кредитом;

І - відсоток вартості забезпечення, що береться до розрахунку чистого кредитного ризику.

З метою розрахунку обсягу резерву під кредитні ризики та визначення чистого кредитного ризику банк повинен проаналізувати кредитний портфель. Аналіз кредитного портфеля за кожною кредитною операцією здійснюється з урахуванням таких критеріїв:

1) оцінювання фінансового стану позичальника;

2) стан обслуговування позичальником кредитної заборгованості за основним боргом і процентів (комісій та інших платежів) за ним у розрізі кожної окремої заборгованості та спроможність позичальника надалі обслуговувати цей борг;

3) рівень забезпечення кредитної операції.

Класифікація заборгованості за кредитами, які включені до портфеля однорідних споживчих кредитів, здійснюється залежно від своєчасності погашення позичальником основного боргу та процентів за кредитом.

Методика оцінювання фінансового стану позичальника розробляється банківськими установами самостійно і затверджується у внутрішньобанківських положеннях. Аналіз фінансового стану позичальника як юридичної, так і фізичної особи має враховувати основні кількісні і якісні показники діяльності клієнта. Зокрема, до обов'язкових показників при аналізі кредитоспроможності позичальника - юридичної особи належать: показники платоспроможності, фінансової стійкості, рентабельності, обороти за рахунками, обсяги реалізації та собівартість продукції, склад та динаміка дебіторсько-кредиторської заборгованості, прибутки і збитки, кредитна історія, ефективність управління підприємством, ділова репутація керівників та інша інформація. При аналізі фінансового стану позичальника - фізичної особи слід враховувати такі основні показники: соціальна стабільність, вік клієнта, загальний матеріальний стан, сукупний чистий дохід, накопичення на рахунках у банку, забезпечення кредиту, кредитна історія позичальника тощо. Банк перевіряє кредитоспроможність позичальника, заборгованість якого включена до портфеля однорідних споживчих кредитів, за власною методикою, затвердженою відповідними внутрішніми положеннями, а також самостійно визначає періодичність перегляду кредитоспроможності позичальника за такими кредитами.

За результатами проведеним банком оцінюванням фінансового стану позичальників як юридичних, так і фізичних осіб зараховують до одного з п'яти класів - "А", "Б", "В", "Г", "Д".

Стан обслуговування позичальником кредитної заборгованості повинен оцінюватися банківською установою щомісячно для визначення, до якої групи належить той чи інший кредит (табл. 5.1).

Таблиця 5.1. Класифікацій стану обслуговування позичальниками кредитної заборгованості