Розділ «Тема 6. Кредитоспроможність позичальника: джерела інформації»

6.1. Банк у інформаційному середовищі

Особливу роль у розвитку економіки країни та її банківництва відіграє інформація. Банківські установи посідають значне місце у інформаційному середовищі, бо акумулюють різноманітну інформацію, що стосується не лише економічної, фінансової, політичної та соціальної ситуації в країні, а й значної кількості фізичних осіб та господарюючих суб'єктів різних форм власності. Інформація відіграє ключову роль у гострій конкурентній боротьбі банківських структур.

Під інформацією розуміються документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі. Джерелами інформації є носії інформації, документи, які є матеріальними об'єктами, що зберігають інформацію, а також повідомлення засобів масової інформації, публічні виступи.

Основними принципами інформаційних зв'язків є: гарантованість права на інформацію; відкритість, доступність інформації та свобода обміну нею; об'єктивність, вірогідність інформації; повнота і точність інформації; законність одержання, використання, поширення та зберігання інформації. Серед видів інформації виділяють (рис. 6.1):

1) статистичну інформацію - офіційну документовану державну інформацію, яка дає кількісну характеристику масових явищ та процесів, що відбуваються в економічній, соціальній, культурній та інших сферах життя;

2) адміністративну інформацію - офіційні документовані дані, що дають кількісну характеристику явищ та процесів, які відбуваються в економічній, соціальній, культурній, інших сферах життя

Рис. 6.1. Види інформації

і збираються, використовуються, поширюються та зберігаються органами державної влади (крім органів державної статистики), органами місцевого самоврядування, юридичними особами відповідно до законодавства з метою виконання адміністративних обов'язків та завдань, що належать до їх компетенції;

3) масову інформацію - друковану та аудіовізуальну інформацію, публічно поширювану через газети, журнали, бюлетені, радіомовлення, телебачення, кіно, звукозаписи тощо;

4) інформацію про діяльність державних органів влади та органів місцевого і регіонального самоврядування - офіційну документовану інформацію, яка створюється в процесі поточної діяльності законодавчої, виконавчої та судової влади, органів місцевого і регіонального самоврядування (законодавчі та нормативно-правові акти України, ненормативні акти державних органів, акти органів місцевого самоврядування тощо);

5) правову інформацію - сукупність документованих або публічно оголошених відомостей про право, його систему, джерела, реалізацію, юридичні факти, правовідносини, правопорядок, правопорушення і боротьбу з ними та їх профілактику тощо (Конституція України, інші законодавчі і підзаконні нормативні правові акти, міжнародні договори та угоди, норми і принципи міжнародного права, а також ненормативні правові акти, повідомлення засобів масової інформації, публічні виступи, інші джерела інформації з правових питань);

6) інформацію про особу - сукупність документованих або публічно оголошених відомостей про особу (національність, освіта, сімейний стан, релігійність, стан здоров'я, а також адреса, дата і місце народження тощо);

7) інформацію довідково-енциклопедичного .характеру - систематизовані, документовані або публічно оголошені відомості про суспільне, державне життя та навколишнє природне середовище (енциклопедії, словники, довідники, рекламні повідомлення та оголошення, путівники, картографічні матеріали тощо);

8) соціологічну інформацію - документовані або публічно оголошені відомості про ставлення окремих громадян і соціальних груп до суспільних подій та явищ, процесів, фактів (документовані або публічно оголошені відомості, в яких відображено результати соціологічних опитувань, спостережень та інших соціологічних досліджень).

Коли інформація так чи інакше стосується фінансів або кредитів як економічних категорій, то вона вважається фінансовою (фінансово-кредитною). Оскільки фінанси та кредит - це елементи економіки, то фінансово-кредитна інформація є складовою економічної інформації.

Банківській установі потрібна економічна інформація для прогнозування, планування, обліку, контролю, аналізу та регулювання своєї діяльності. При цьому слід розрізняти власну економічну інформацію, пов'язану з діяльністю банку, та інформацію, що стосується обслуговуваної клієнтури.

За своєю доступністю інформація може бути відкритою та з обмеженим доступом. Банківські установи у своїй діяльності користуються та володіють як відкритою інформацією, так і інформацією, яка становить банківську таємницю. Доступ до відкритої інформації забезпечується шляхом її систематичної публікації в офіційних друкованих виданнях (бюлетенях, збірниках), поширення засобами масової комунікації, безпосереднього надання зацікавленим громадянам, державним органам та юридичним особам. При цьому банківські установи зобов'язані забезпечувати зберігання та захист даних, що містять банківську таємницю.

Банківська таємниця - це інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі його обслуговування та взаємозв'язків з ним при наданні послуг, розголошення якої може завдати матеріальної чи моральної шкоди клієнту.

Згідно з вітчизняним законодавством, до банківської таємниці, зокрема, належать: